Кав'ярня Вурма
| Кав'ярня Вурма | |
|---|---|
| Країна |
.svg){kind=small} Угорщина |
| Тип | кав'ярня |
Кав'ярня Вурма (угор. Wurm kávéház) — колишня кав'ярня в Пешті, центр шахового життя Угорщини в першій половині XIX ст. Знаходилась між вулицями Яноша Апачаї, 15 (Apáczai Csere János) та Доротья, 6 (Dorottya)[1], в центрі міста, недалеко від Дунаю. Перший поверх зведено 1814 року, другий споруджено під керівництвом архітектора Міхая Поллака в 1821-1822 роках.
У кав'ярні збиралися гравці в доміно та кості, діяв Пештський шаховий клуб, заснований 1839 року — перший зареєстрований шаховий клуб в Угорщині. Найсильнішим шахістом того періоду був Йожеф Сен, який разом із Вінцентом Ґріммом представляв Пешт у матчі за листуванням Пешт — Париж (1842—1845; парижани грали в кав'ярні «Режанс»). Угорці здобули перемогу 2:0, що стало несподіваним результатом, адже Париж на той час уважали шаховою столицею Європи. Після революції 1848 року шахове життя в кав'ярні занепало, пожвавившись потім завдяки старанню Ференца Еркеля[2] (композитор, автор гімну Угорщини), який багато років очолював шаховий клуб.
З 1893 в будівлі працював банк (Magyar Pénzváltó és Leszámítoló Bank). Павільйон запроектував Алайош Гаусманн, який відомий, наприклад, реконструкцією замку Буда. Будинок зазнав руйнувань під час Другої світової й пройшов реставрацію на початку 1950-х. Тут знаходився головний офіс компанії Technoimpex, а в 1994 будинок продано іноземним інвесторам. Зберігся історичний фасад будівлі, натомість, інтер'єр повністю оновлено, збудувавши елітне житло (86 квартир) на верхніх поверхах і ресторан на першому поверсі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Előttünk egy fekete-fehér kockás viaszosvászon [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] (угор.)
Джерела[ред. | ред. код]
- W. Litmanowicz, J. Giżycki, Szachy od A do Z, Warszawa, Sport i Turystyka, 1987, t. 2, s. 1341.
- Prusinszki István, A roppant nagy ház világhírű sakkozói [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] (prusi.blog.hu, 25.08.2014) (угор.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
