Геллерт (гора)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вид на Будапешт з гори Геллерт

Гéллерт (угор. Gellért-hegy) — гора (пагорб) в Будапешті (Угорщина) 235 м заввишки, з якої відкривається вид на Дунай. Є частиною 1-го та 11-го районів Будапешта.

Гора була названа на честь Герарда Угорського (угор. Sagredo Gellért) — католицького святого, просвітителя Угорщини, убитого язичниками. На її вершині знаходиться цитадель, з якої відкривається вид на обидва боки Дунаю.

Історія[ред.ред. код]

У XVIII столітті схили гори Геллерт були покриті виноградниками. Район Tabán біля підніжжя пагорба був важливим центром виноробства в Буді. За даними 1789 р., виноградниками були покриті 128 га на пагорбі (і лише тільки 7,62 га були використані як пасовища)[1].

У XVIII столітті на вершині пагорба була побудована невелика кальварія, яка була відновлена близько 1820 року. У великодні понеділки регулярно відбувалися процесії: люди піднімалися по крутій дорозі, що веде до Кальварії, щоб відсвяткувати воскресіння Христа[2].

Цитадель була побудована після Угорського повстання 1848—1849 року правлячою династією Габсбургів, так як вона була головним, стратегічним об'єктом для обстрілу як Буди, так і Пешта у разі майбутнього повстання.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Eltűnt budai szőlők nyomában, in: Borbarát, 2007/3, p. 52
  2. Népszabadság Online: A vén Gellért- hegy oldalán …

Посилання[ред.ред. код]

Координати: 47°29′11″ пн. ш. 19°02′45″ сх. д. / 47.48639° пн. ш. 19.04583° сх. д. / 47.48639; 19.04583


Прапор Угорщини Це незавершена стаття про Угорщину.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.