Кавамото Тайдзо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Кавамото Тайдзо
Особові дані
Народження 17 січня 1914(1914-01-17)
  Сето, Японія Японія
Смерть 20 січня 1985(1985-01-20) (71 рік)
  Осака[1]
Громадянство Flag of Japan (1870–1999).svg Японія
Позиція Нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
Японія «Осака Сакка» ()
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1934–1954[2] Японія Японія 9 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кавамото Тайдзо (яп. 川本 泰三) (нар. 17 січня 1914 — пом. 20 вересня 1985) — японський футболіст, тренер і футбольний функціонер. Виступав за збірну Японії на Олімпійських іграх 1936 у Берліні. Продовжив виступи після 2-ї світової війни і у віці 40 років 106 днів став найстаршим футболістом, який виходив на поле під національним прапором (станом на серпень 2013 року продовжував утримувати цей рекорд).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в місті Сето (Префектура Айті). Під час навчання в початковій школі переїхав до Осаки. В футбол почав грати під час навчання в середній школі префектури Осака. Після закінчення підготовчих курсів вступив до Університету Васеда. Ще навчаючись на підготовчих курсах почав грати за Футбольний клуб Університету Васеда[ja]. Від 1933-го впродовж трьох років у Лізі університетів регіону Канто[ja], де допоміг команді Університету Васеда здобути чотири перемоги підряд. 1936 року, навчаючись в університеті, у складі національної збірної взяв участь у Берлінській олімпіаді. Зіграв у матчі «Берлінське чудо», в якому збірна Японії перемогла збірну Швеції з рахунком 3:2, а сам Ківамото став автором першого м'яча.

Після закінчення університету пішов працювати в Агентство новин Домей[ja], однак у серпні 1941 року під час Другої світової війни пішов служити в японські війська. Наприкінці війни потрапив у радянський полон[ru] і чотири роки пропрацював у сибірському таборі.

1949 року повернувся на батьківщину. У 35 років відновив активну кар'єру. Зіграв за національну збірну у двох поєдинках в рамках відбіркового турніру до чемпіонату світу 1954 року. 3 травня 1954 року зіграв повну гру проти збірної Індії, в якій у віці 40 років і 106 днів став найстаршим гравцем в історії японського футболу, що виходив на поле під національними кольорами (продовжує утримувати рекорд станом на серпень 2013). В тій грі збірна Японії поступилася з рахунком 2-3.

Заснував футбольний клуб Осака, в якому сам був гравцем. За його участі клуб тричі виходив до фіналу Кубка Імператора1951[ja], 1952[ja], 1953[ja] роках) і всі три рази команда поступалась.

На літніх олімпійських іграх 1956 був у складі національної збірної як гравець а також як помічник головного тренера Такенокосі Сігемару.

В ролі головного тренера національної збірної вперше взяв участь у Літніх азійських іграх[en], які проходили в Токіо. На них команда у двох поєдинках виграла і у двох програла.

Після цього увійшов до ради директорів Асоціації футболу Японії, де працював на посаді президента Асоціації футболу регіону Кансай[ja]. Під час перебування на цій посаді наполіг на входженні студента університету Васеда Камамото Кунісіґе авансом до складу команди Янма Дідзеру[ja][3].

20 вересня 1985 року помер у місті Осака від раку шлунку[1].

2005 року за видатні заслуги його ввели до Зали слави японського футболу[ja][4].

Статистика[ред. | ред. код]

Статистика виступів у національній збірній[5].

Збірна Японії
Роки Ігри голи
1934 3 2
1936 2 1
1940 1 1
1954 3 0
Усього 9 4

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б 「川本泰三氏死去」 朝日新聞、1985年9月22日、2014年8月7日閲覧
  2. 川本 泰三. サッカー日本代表データベース. 
  3. 釜本邦茂 (7) 弱者を強者への決意でJSL最下位ヤンマーへ。67年開幕戦デビューで2得点 賀川サッカーライブラリー
  4. 先人の功績たたえる/サッカー殿堂を新設. 東奥日報. 2005.3.16. Процитовано 2012.9.20. 
  5. Japan National Football Team Database