Каганець Марко Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Каганець Марко)
Перейти до: навігація, пошук
Марко Каганець
Kahanets' Marko 1.jpg
Народився 12 січня 1881(1881-01-12)
Помер 6 лютого 1908(1908-02-06) (27 років)
Коропець, тепер Монастириський район, Тернопільська область, Україна
вбивство
Поховання Коропець
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність українець
Проживання Коропець
Діяльність просвітитель, громадський діяч
Конфесія греко-католик
Батько Василь Каганець[1]
Родичі брат Іван, сестра Юстина
Дружина Федоня
Діти Ольга

Марко́ Кагане́ць (12 січня (за іншими даними 20 серпня[2]) 1881, Коропець, Королівство Галичини та Володимирії — 6 лютого 1908) — український політичний діяч, діяч «Просвіти».

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у Коропці (тепер Монастириського району) в селянській родині (старші: брат Іван, сестра Юстина). Освіту здобув, займаючись самоосвітою, самотужки вивчив німецьку мову. Сусідом Марка Каганця був батько Богдана Гаврилишина. Одружився після повернення з війська. Вуйко дружини Федоні був війтом Коропця.[3]

Громадський почин[ред.ред. код]

Восени[1] 1905 року Марко Каганець заснував у Коропці філію кредитової кооперативної спілки (Ревізійний Союз Кооператив надав позику 10000 корон для неї[4]), читальню товариства «Просвіта», де був її головою. Брав постійну, невтомну участь у діяльности повітових, крайових громадських організацій, народних віче у Львові. У ньому селяни бачили свого порадника, захисника.

Брав участь у виборах до Австро-Угорського парламенту, Галицького Сейму. У січні 1908 р. мав аудієнцію у графа Бадені, який вимагав не брати участі у виборах до парламенту у Відні взамін за 15 моргів поля.[4] Перед смертю отримав 2 листи від намісника Галичини графа Анджея Казімєжа Потоцького з вимогою не брати участь у виборах.[5]

6 лютого 1908 року, протестуючи проти фальсифікації передвиборчої боротьби був заколотий багнетами жандармами (діал. «шандарами», зокрема Ябчинським, Токарським, Банасем).

За загиблим у 1908 році Марком Каганцем було заборонено проводити богослужіння в Соборі Святого Юра.[6] Похований у с. Коропці, на могилі стоїть хрест із червоного каменю-пісковику.

Сім'я[ред.ред. код]

Дружина Федоня через 3 місяці після загибелі Марка народила доньку, охрещену Ольгою, яка вийшла заміж за Івана Марята. Федоня вдруге вийшла заміж за вдівця Михайла Гнатюка (люди радили, що буде добрим чоловіком). М. Гнатюк пішов на фронт, з якого не повернувся. Федоня померла під час першої світової.[7]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Пам’ятник Марку Каганцю в Коропці
Могила Марка Каганця

До 1939 року у коропецькій читальні «Просвіти» на стіні висів його портрет. Після анексії Західної України більшовицька влада наказала його зняти.[5]

Ім'ям Марка Каганця названі:

  • вулиця у Львові[8],
  • центральна вулиця Коропця,
  • Коропецька середня загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів.

У 1994 році поблизу навчального закладу зведено пам'ятник патріоту.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Мельник О. Коропець… — С. 561.
  2. Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 397.
  3. Гаврилишин Д. Коропець… — С. 558.
  4. а б Мельник О. Коропець… — С. 562.
  5. а б Маркевич В. Коропець… — С. 553.
  6. Горак Р. Задля празника. У сутінках. — К. : Радянський письменник, 1989. — 374 с. — С. 208. — ISBN 5-333-00206-1.
  7. Гаврилишин Д. Коропець… — С. 561.
  8. Список вулиць Львова (К)

Література[ред.ред. код]

  • Гаврилишин В. Борець за волю України: У Коропці відкрито пам'ятник М. Каганцю // Вісті Придністров'я. — 1994. — 9 верес.
  • Гаврилишин Д. Коропець / Каледоскоп Минулого // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 557—561.
  • Зеленюк І. Загинув від жандармських багнетів…: 91 рік тому обірвалося життя Марка Каганця: [укр. патріота] // Тернопілля'98—99: Регіон. річник. — Тернопіль, 2002. — С. 221—222.
  • Маркевич В. Коропець / Каледоскоп Минулого // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 551—557.
  • Матейко Р., Попадинець О. Жертовність і безсмертя: До 120-річчя від дня народження М. Каганця // Ровесник. — 2001. — 22, 29 берез.
  • Мельник О. Коропець / Каледоскоп Минулого // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 561—563.
  • Монастириська і околиці в спогадах емігрантів. — Тернопіль: Кн.-журн. вид-во «Тернопіль», 1993. — 167 с. — С. 98—99.
  • Ониськів М. Громом вість пронеслась: [Про громад. діячів і патріотів — Марка Каганця й Адама Коцка] // Вільне життя. — 2000. — 5 серп., фотогр.
  • Ступ'як Є. Оборонець народних прав: 95-річчя з дня загибелі Марка Каганця (1881 — 1908) // Вісті Придністров'я. — 2003. — 22 лют. — (Сторінки історії).
  • Яловий В. Вічна слава борцям // Вісті Придністров'я. — 1991. — 28 лют.

Посилання[ред.ред. код]