Снайперська гвинтівка Драгунова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Снайперська гвинтівка Драгунова
Снайперская винтовка Драгунова
SVD Dragunov.jpg
Снайперська гвинтівка Драгунова з дерев'яним прикладом
Тип Снайперська гвинтівка
Походження СРСР СРСР
Удмуртія
Історія використання
На озброєнні 1963 — по т.ч.
Оператори Див. Країни-оператори
Війни В'єтнамська війна[1],
Кампучійсько-в'єтнамська війна,
Афганська війна (1979-1989),
Карабаський конфлікт,
Грузино-абхазький конфлікт,
Югославські війни,
Іракська війна,
Перша чеченська війна, Друга чеченська війна,
Російсько-грузинська війна,
Війна на сході України
Історія виробництва
Розробник Драгунов Євген Федорович
Розроблено 1958-1963
Виробник Іжевський машинобудівний завод, Ordnance Factories Organisation, Norinco
Виготовлення 1963 — по т.ч.[2]
Варіанти ТСВ, СГДС-А, СГДС-Д, СГУ, СГДВ, СГУ-АС
Характеристики
Вага 4,3 кг (ранній випуск, без багнет-ножа, з оптичним прицілом, неспорядженим магазином і щокою прикладу)[3]
4,5 кг (сучасний варіант, без багнет-ножа, з оптичним прицілом, неспорядженим магазином і щокою прикладу)[4]
4,68 кг СВДС
4,40 кг СГУ
5,02 кг СГД-М
Довжина 1220 мм[4]
Довжина ствола 610 мм

Набій 7,62 × 54 мм R[2]
Калібр 7,62-мм
Дія Поворотний затвор, відведення порохових газів
Темп вогню 30 постр/хв. (бойова)
Дульна швидкість 830 м/с СГД, СГД-С, СГД-М[4]
800 м/с СГУ
Дальність вогню
Ефективна 1200 (відкритий приціл)
1300 (оптичний приціл)[4]
Система живлення коробчастий магазин на 10 набоїв
Приціл відкритий секторний (резервний), є кріплення для встановлення оптичних (наприклад, ПСО-1, або 1П59 «Гіперон») або нічних (наприклад, НСПУ-3 або НСПУМ) прицілів

Commons-logo.svg Снайперська гвинтівка Драгунова у Вікісховищі

Снайперська гвинтівка Драгунова (рос. Снайперская винтовка Драгунова, СВД, Індекс ГРАУ — 6 В1) — радянська снайперська гвинтівка під набій 7,62х54 мм, розроблена в 1958—1963 роках групою конструкторів під керівництвом Євгена Драгунова.

Ця снайперська гвинтівка є самозарядною зброєю. Автоматика гвинтівки заснована на використанні енергії порохових газів, що відводяться з каналу ствола до газового поршня.

Боєприпаси й комплектація[ред. | ред. код]

Для стрільби з СВД застосовуються гвинтівкові патрони 7,62 × 54 мм R з звичайними, трасувальними і бронебійно-запалювальними кулями, а також снайперські патрони (7Н1, 7Н14), може також стріляти патронами з експансивними кулями JHP і JSP. Вогонь з СВД ведеться пооди́ночними пострілами. Подача патронів при стрільбі здійснюється з коробчастого магазина ємністю 10 патронів.

Гвинтівка комплектується оптичним прицілом ПСО-1, є можливість устано́влювання нічного прицілу НСПУМ.

Принцип дії[ред. | ред. код]

При пострілі частина порохових газів, які виходять за кулею, спрямовується через газовідвідний отвір в стінці ствола в газову камеру, тисне на передню стінку газового поршня й відкидає поршень з штовхачем, а разом з ними і затворну раму в заднє положення.

При відході затворної рами назад затвор відкриває канал ствола, витягає з патронника гільзу й викидає її зі ствольної коробки назовні, а затворна рама стискає зворотну пружину й зводить курок (ставить його на звід автоспуску).

Ствольна коробка гвинтівки великим планом

У переднє положення затворна рама із затвором повертається під дією зворотного механізму, затвор при цьому досилає черговий патрон з магазина в патронник і закриває канал ствола, а затворна рама виводить шептало автоспуску з-під зводу автоспуску курка і курок стає на бойовий звід. Замикання затвору здійснюється його поворотом ліворуч і заходженням бойових виступів затвора у вирізи ствольної коробки.

Для здійснення чергового пострілу необхідно відпустити спусковий гачок і натиснути на нього знову. Після звільнення спускового гачка тяга просувається вперед і її зачіп заскакує за шептало, а при натисканні на спусковий гачок зачіп тяги повертає шептало й роз'єднує його з бойовим зводом курка. Курок, повертаючись на своїй осі під дією бойової пружини, завдає удару по ударнику і він просувається вперед і нако́лює ка́псулю-запальника набою. Відбувається постріл.

При пострілі останнім набоєм, коли затвор відійде назад, подавач магазина піднімає вгору зупин затвора, затвор упирається в нього і затворна рама зупиняється в задньому положенні. Це є сигналом для того, що треба знову зарядити гвинтівку.

Точність[ред. | ред. код]

СВД має високу для зброї даного типу купчастість влуча́ння. З патроном 57-Н-323С (ЛПС) дає купчастість не гірше 2,21 MOA (кутових хвилин) Ex.Ver. для серій по 5 пострілів на дистанції 300 м[3]. З снайперським патроном 7Н1 — 1,24 MOA Ex.Ver. для серій по 5 пострілів на дистанції 300 м (1,04 MOA — для кроку нарізів ствола 320 мм)[5]. Це відповідає показникам M24 (1,18 MOA на дальності 274 м (300 ярдів)[6]) або M110 (1,27 MOA на дальності 91 м (100 ярдів)[7]) з патронами матч-класу M118LR.

Зі снайперським набоєм СВД дозволяє вражати однією кулею наступні цілі (для найкращих стрільців, лежачи з опори): голова — 400 метрів, головна фігура — 500 метрів, поясна фігура і фігура, що біжить  — 800 метрів. Головною складністю при стрільбі на великі відстані є похибки підготовки вихідних даних для стрільби (це справедливо для всіх снайперських гвинтівок). На відстані 600 метрів серединна похибка за висотою (для визначення відстані, що дорівнює 10 % відстані) — 6,3 см, серединна похибка за бічним напрямком (для визначення швидкості бокового вітру, що дорівнює 1,5 м/с) — 4,3 см. Для порівняння, серединне відхилення розсіювання куль для найкращих снайперів для 600 м — за висотою 9,4 см, бічне 8,8 см[8].

Варіанти і модернізація[ред. | ред. код]

  • SCR-1200 — варіант глибокої модернізації створений в Білорусі. Представлений в жовтні 2021 року. Прибрані дерев'яні деталі, встановлено телескопічний приклад, цівка виготовлена з легкого сплаву, має рейки Пікатінні, додано металеві стабілізатори ствола. Збільшена купчастість бою — не більше 5 см (у СГД — 8-10 см) при 10 пострілах на дистанції 100 метрів. Гарантована дальність ураження зросла до 600 метрів[9].

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Вилучена в російських загарбників стрілецька зброя. 25 березня 2022 року

Снайперські гвинтівки Драгунова використовували і українські захисники, і російські загарбники з самого початку російсько-української війни в лютому 2014 року.

Поблизу населеного пункту Димер на Київщині спецпризначенці ГУР МО України знищили колону Росгвардії. Залишені окупантами в розбитих машинах документи 748 окремого батальйону оперативного призначення Росгвардії (в/ч 6912, м. Хабаровськ) серед яких був атестат з переліком наявної в підрозділі зброї. В переліку було названо, зокрема, снайперські гвинтівки Драгунова СВД та СВДС зі складаним прикладом, а також 7,62-мм снайперську гвинтівку СВ-98 та снайперські набої до них, а також приціли ПСО-1, ПСО-1М2, ПСО-1М2-1. Для стрільби вночі у них були модульні приціли сімейства 1ПН93 «Малыш». В переліку були присутні й дві одиниці 12,7-мм армійських снайперських гвинтівок АСВМ[10].

Оператори[ред. | ред. код]

Угорський солдат із СВД
Український морський піхотинець з СВД в Шотландії

Україна[ред. | ред. код]

За словами інструктора зі снайпінгу благодійного фонду «Повернись живим» Руслана Шпаковича, станом на 2021 рік через вичерпаний ресурс і відповідно незадовільний стан українські військові відмовлялись від наявних гвинтівок Драгунова та переходили на нові зразки[29].

Так, за попередні роки на озброєння Збройних Сил України надійшло щонайменше 1500 нових зразків різноманітних гвинтівок, зокрема українського виробництва Zbroyar UAR-10 та UBR-008[30], американські Savage Model 110 та крупнокаліберні 12,7 мм Barett M82[29].

При тому, значну частину з цих гвинтівок ЗСУ було передано благодійниками (фонд Roshen — понад 400 одиниць; анонімний жертводавець, який придбав більше 100 гвинтівок) та волонтерами або передані як допомога від союзників[29].

Офіційно на озброєння прийнято лише українські гвинтівки Zbroyar. Компанія налагодила і виробництво набоїв для військового застосування. Їх закуповує держава[29].

Фінляндія[ред. | ред. код]

Наприкінці 2021 року (21 грудня 2021 року) міністерство оборони Фінляндії ухвалило рішення про заміну наявних СВД та Tkiv 85 на гвинтівки Sako M23 (Sniper Rifle 23)[31].

Нова гвинтівка створена у співпраці між Sako LTD та міністерством оборони Фінляндії протягом 2020—2021 років. Вона основана на схемі AR-10/AR-15 та використовує стандартний набій 7,62×51 мм НАТО[31]. Перші партії нових гвинтівок надійдуть в армію Фінляндії до кінця 2022 року, а навчання снайперів на новій системі планується розпочати протягом 2023 року[32].

Серед іншого, використання стандартного набою дасть можливість спільних закупівель озброєнь з Швецією[31].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Weapons corner: sniper rifles then and now. Infantry Magazine. 2006. Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 20 березня 2011. 
  2. а б Hogg, Ian (2002). Jane's Guns Recognition Guide. Jane's Information Group. ISBN 0-00-712760-X.
  3. а б Настанова зі стрілецької справі 7,62-мм снайперська гвинтівка Драгунова (СГД), Москва, Воениздат, 1984
  4. а б в г опис на сайті виробника. Архів оригіналу за 18 лютого 2010. Процитовано 19 березня 2011. 
  5. стаття Владислава Дворянінова «Кілька слів про снайпер-патроні»
  6. MIL-R-71126 (AR) (1992 рік)
  7. MIL-PRF-32316 (AR) (2008 рік)
  8. Таблиці стрільби по наземним цілям із стрілецької зброї калібрів 5,45 і 7,62 мм. Військове видавництво, Москва, 1977
  9. Safronov Taras (23 жовтня 2021). У Білорусі представили снайперську гвинтівку SCR-1200. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021. 
  10. Список зброї, якою окупанти планували "приборкувати" українців (Документ). Тексти. 7 квітня 2022. 
  11. а б в Miller, David (2001). The Illustrated Directory of 20th Century Guns. Salamander Books Ltd. ISBN 1-84065-245-4.
  12. а б в г д е ж и к л м н Jones, Richard D. Jane's Infantry Weapons 2009/2010. Jane's Information Group, 35 edition (January 27, 2009). ISBN 978-0710628695.
  13. The World Defence Almanac 2006, page. 95, Mönch Publishing Group, Bonn 2006
  14. # guid = 7712ecc946c9d0cea6d40c00c5c8878f43b1e2d3 DefenseImagery.mil|Find Imagery. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2011. 
  15. _r = 1 & oref = slogin Chávez's Bid for Russian Arms Pains US [Архівовано 5 червня 2015 у Wayback Machine.] Retrieved on September 21, 2008.
  16. Singh, Lieutenant General RK Jasbir. Indian Defence Yearbook. India: Natraj Publishers. с. 388–391. ISBN 978-8186857113. 
  17. -iraq-small-arms-2004.pdf Small Arms (Infantry Weapons) used by the Anti-Coalition Insurgency.[недоступне посилання з липня 2019] Retrieved on August 26, 2008.
  18. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 4 травня 2019. 
  19. Walter, John (2006). Rifles of the World. Krause Publications. с. 100–101. ISBN 0896892417. 
  20. Jones, Richard (2009). Jane's Infantry Weapons 2009-2010. Jane's Information Group. с. 897. ISBN 0710628692. 
  21. а б . asp Type 79/85 Sniper Rifle.[недоступне посилання з липня 2019] Retrieved on September 21, 2008.
  22. а б 7.62 mm SNIPPING RIFLE. [Архівовано 6 січня 2009 у Wayback Machine.] Retrieved on September 29, 2008.
  23. NDM-86. [Архівовано 4 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Retrieved on September 21, 2008.
  24. cn/detail_product_English.jsp? productid = 91 & cssid = 1 NDM86.[недоступне посилання з липня 2019] Retrieved on September 29, 2008.
  25. Ministerstvo obrany SR:: Profesionál, 20. septembra 2007. Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 19 березня 2011. 
  26. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 серпня 2008. Процитовано 19 березня 2011. 
  27. The Finnish Defence Forces 7.62 TKIV Dragunov. Архів оригіналу за 28 квітня 2009. Процитовано 19 березня 2011. 
  28. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 19 березня 2011. 
  29. а б в г Олександр Аргат (13 червня 2021). Українська армія замінила майже всі гвинтівки СВД новою зброєю. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 14 червня 2021. 
  30. імовірно таку назву отримав військовий варіант Zbroyar Z-008, випробування якого відбуваються щонайменше з 2016 року https://www.ukrmilitary.com/2017/07/2016-testing-of-weapons-and-military-equipment.html [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.]
  31. а б в Dylan Malyasov (2 січня 2022). Finland to replace Soviet-era SVD sniper rifles. Defence Blog. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022. 
  32. Козацький Саня (3 січня 2022). Фінляндія замінить радянські снайперські гвинтівки. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]