Капет Сільвій
| Капет Сільвій | |
|---|---|
 | |
| Посада | король |
| Династія | Енеїадиd |
| Батько | Капіс Сільвій |
| Діти | Тіберін Сільвійd |
Капет Сільвій (лат. Capetus Silvius) — міфічний цар Альба-Лонги. За однією з версій, епонім Капітолійського пагорба в Римі.
Згідно з переказами, Альба-Лонга була заснована Асканієм як колонія Лавініуму. Місто було столицею Латинського Союзу і важливим релігійним центром. Альбою-Лонгою правили царі з роду Сільвіїв, нащадки брата або сина Асканія. З цієї династії, по материнській лінії, походили близнюки Ромул і Рем — засновник Риму[1]. Французький історик XVIII століття Луї де Бофор першим висловив думку про штучність списку. Ця гіпотеза була підтримана наступними вченими і залишається загальновизнаною. Вважається, що список служив для заповнення трьохсотрічної лакуни між падінням Трої і заснуванням Риму. Археологічні відкриття XX століття дозволяють судити, що список був сформований Квінтом Фабієм Піктором або кимось із його попередників. На думку антикознавця Александра Грандаззі, початковий список був створений в середині IV століття до н. е.[2]
Капет в римській міфології був нащадком Енея і восьмим царем Альба-Лонги. Він наслідував своєму батькові Капісу Сільвію. Наступником Капета став його син Тіберін Сільвій[3]. Згідно Діонісію Галикарнаському, Капет Сільвій правив протягом 13 років. Антикознавець Роланд Ларош вважав це число штучним, вказуючи на магічне значення числа 13[4]. Також дослідник зазначав, що правління чотирьох царів, Атіса, Капіса, Капета і Тіберіна, сумарно тривали 75 років, що становить рівно два з половиною покоління по тридцять років[5][6].
Тит Лівій, Овідій в «Метаморфозах» і «Перший Ватиканський міфограф» називають царя Капет. Діонісій Галікарнаський, Діодор Сицилійський і Овідій в «Фастах» наводять інший варіант імені — Кальпет. У більш пізніх роботах зустрічаються варіанти Карпентис («Хроніка Євсевія»), Карпентий («Chronographeion Syntomon»), Кампей («Хронограф 354 року») і Циден («Excerpta Latina Barbari»). Діон Кассій його пропускає[7].
Ім'я Капета зустрічається у всіх стародавніх списках альбанських царів. Висловлювалося багато різних теорій про походження його імені. Конрад Трибер пов'язував Капета/Кальпета з римським родом Кальпурніїв, з якого походила третя дружина Гая Юлія Цезаря[7]. За іншою версією, в Капеті бачили персоніфікацію Капітолійського пагорбу, подібно до того як Тіберін Сільвій і Авентін Сільвій персоніфікують інші топоніми Риму. Ще один топонім, з яким пов'язують Капета Сільвія — Капенські ворота[2].Александр Грандазі вважав, що образ Капета Сільвія виник у результаті помилки когось із римських істориків, допущеної при роботі з джерелами давньогрецькою мовою. За його припущенням, початковий грецький текст був подібний до тексту, який наведений у роботі Діона Касія:
Латин, чиїм сином був Капіс, Капіса сином був Тіберін.Оригінальний текст (д.-гр.)Λατῖνος, οὖ Κάπης, Κάπητος δὲ παῖς Τιβερῖνος[8].
Римський історик погано знав грецьку мову і міг інтерпретувати слово дав.-гр. Κάπητος [К 1] як ім'я ще одного царя[2]. Робін Хард зазначав, що це ім'я лише одного разу згадується в давньогрецькій міфології. Згідно поемі «Великі Еої», так звали сьомого нареченого Гіпподамії, убитого Еномаєм[9][3].
a.png)
Статуя Капета Сільвія була встановлена на Форумі Августа разом зі статуями інших царів Альба-Лонги. Під час розкопок Форуму було знайдено уламок напису із бази цієї статуї. Текст напису було реконструйовано виходячи з аналізу всіх знайдених уламків. Імовірно, він виглядав так:
[Каль]пе[т Сільвій]
[Ка]пі[са Сільвія с(ин)]
[Альбой правив 13 ро(ків)]
[дев'ятий Латинський цар].Оригінальний текст (лат.)[Cal]pe[tus Silvius]
[Ca]py[is Silvii f(ilius)]
[Albae regnavit ann(os) XIII]
[nonus Latinorum Rex][10].
- ↑ Smith, 1854, с. 87—88.
- ↑ а б в Grandazzi, 2008, с. 731—890.
- ↑ а б Hard, 2004, с. 595.
- ↑ Laroche, 1982, с. 117.
- ↑ Дионисий Галикарнасский, 2005, I, 71.4.
- ↑ Laroche, 1982, с. 115.
- ↑ а б Trieber, 1894.
- ↑ Дион Кассий, 1914, I, fg. 2,4.
- ↑ Павсаний, 1996, VI, 21, 10.
- ↑ Geiger, 2008, с. 131.
- Діонісій Галікарнаський. Римські стародавності.
- Павсаній. Опис Еллади.
- Діон Кассій. Римська історія.
- Joseph Geiger. The Heroes // The First Hall of Fame: A Study of the Statues in the Forum Augustum : [англ.]. — BRILL, 2008. — 240 p. — (Mnemosyne, Supplements, History and Archaeology of Classical Antiquity). — ISBN 9047443438.
- Alexandre Grandazzi. Chapitre X. Les Rois d’Albe : analyse d’une tradition // Alba Longa, histoire d'une légende. Recherches sur l'archéologie, la religion, les traditions de l'ancien Latium : [фр.]. — École française de Rome, 2008. — P. 731—890. — 988 p. — ISBN 9782728308323.
- Robin Hard, H. J. Rose. Aeneas, Romulus and the origins of Rome // The Routledge Handbook of Greek Mythology: Based on H.J. Rose's "Handbook of Greek Mythology" : [англ.]. — Psychology Press, 2004. — 753 p. — ISBN 9780415186360.
- Roland A. Laroche. The Alban King-List in Dionysius I, 70-71: A Numerical Analysis : [англ.]. — Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte. — 1982. — № 1. — P. 112—120. — ISSN 00182311.
- William Smith. ALBA LONGA // Dictionary of Greek and Roman Geography : [англ.]. — Walton & Maberly, 1854. — Vol. 1. — P. 87—89.
- Conrad Trieber. Zur Kritik des Eusebios. I. Die Königstafel von Alba Longa : [нім.]. — Hermes. — 1894. — ISSN 00180777.
|
