Капніст Іполит Іполитович

Капніст Іполит Іполитович
Депутат Державної думи Російської імперії III скликання від Полтавської губернії
1907 — 1912
Депутат Державної думи Російської імперії IV скликання від Полтавської губернії
1912 — 1917
Народження:	19 вересня 1872(1872-09-19) Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть:	25 квітня 1936(1936-04-25) (63 роки) Аньєр-сюр-Сен
Країна:	Російська імперія
Освіта:	Новоолександрійський інститут сільського господарства і лісівництва
Партія:	Октябристи
Батько:	Іполит Ілліч Капністd
Медіафайли у Вікісховищі

Граф Іполит Іполитович Капніст (7 (19) вересня 1872(18720919), Довгалівка, Полтавська губернія — 25 квітня 1936, Аньєр-сюр-Сен, Франція) — громадсько-політичний діяч Російської імперії, агроном. Депутат Державної думи Російської імперії III та IV скликань від Полтавської губернії.

Походження

Народився 19 вересня 1872 року в селі Довгалівка Миргородського повіту Полтавської губернії, де знаходився родинний маєток його роду — Капністів.

Батько, Іполит Ілліч Капніст, був онуком Петра Капніста — брата видатного поета Василя Капніста. Мати, Єлизавета Василівна Магденко, походила із дворянського роду козацько-старшинського походження. Мав братів Петра і Василя, сестер Єлизавету та Ольгу. У родині був відомий під іменем Поля.

Громадська діяльність

Закінчив Новоолександрійський інститут сільського господарства зі званням науковця-агронома I ступеня.

Обраний почесним мировим суддею та гласним Хорольського повіту, губернським гласним Полтавського земства. Мав звання Камергера Двору Його Величності.

У власності Іполита Капніста було 3200 десятин землі.

У Державній думі

Депутати Державної думи III скликання від Полтавської губернії. Іполит Капніст посередині, стоїть

1907 року обраний депутатом Державної думи III скликання від Полтавської губернії. Входив до фракції октябристів, після її розколу — фракції земців-октябристів. У Думі III скликання обіймав посаду товариша голови Комісії з переселенської справи (1909—1912).

1912 року переобраний депутатом до IV скликання Державної думи. 1914 року виступав проти заборони на святкування 100-річчя з дня народження Тараса Шевченка. До 1916 року обіймав посади товариша голови Комісії з переселенської справи та товариша голови Сільськогосподарської комісії, з 1916 — голова останньої. У ніч на 13 березня 1917 року, під час Лютневої революції, призначений комісаром Тимчасового комітету Державної думи в Міністерстві землеробства.

В еміграції

Після жовтневого перевороту емігрував до Франції. Належав до Російського народно-монархічного союзу, Російського центрального об'єднання, гуртка «До пізнання Росії», товариства «Ікона».

Помер в Аньєр-сюр-Сені поблизу Парижа 25 квітня 1936 року. Похований 28 квітня на старому цвинтарі Аньєра.

Шлюб

Іполит Капніст одружився із Марією (Марусею) Тработті. У шлюбі дітей не народилося.

Джерела

• 3-й созыв Государственной Думы. Портреты, биографии, автографы. — С.-Петербург : Издание Н. Н. Ольшанского, 1910.
• А. П. Пятнов. КАПНИ́СТЫ // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2009. — Т. 13. Канцелярия конфискации — Киргизы. — 784 с. — ISBN 978-5-85270-344-6. (рос.)
• В. Н. Чуваков. Незабытые могилы. Российское зарубежье: некрологи 1917—1997. — Москва : Российская государственная библиотека, 2001. — Т. 3. — С. 186. (рос.)
• Модзалевскій, Вадимъ Львовичъ. Малороссійскій родословникъ. — Кіевъ : Тип. Т-ва Г. Л. Фронцкевича и К, 1910. — Т. 2 : Е-К. — С. 294. (рос. дореф.)
• Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. — Харьков : САГА, 2009. — С. 79. (рос.)
• Российское зарубежье во Франции, 1919—2000 : биогр. слов. : в 3 т / под общ. ред. Л. Мнухина, М. Авриль, В. Лосской. — М. : Наука: Дом-музей Марины Цветаевой, 2008. — Т. 1. — ISBN 978-5-02-036267-3. (рос.)