Капніст Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Василь Васильович Капніст
Василь Васильович Капніст
Василь Васильович Капніст
Дата народження 12 (23) лютого 1758(1758-02-23)
Місце народження Обухівка Сорочинська сотня Миргородського полку
Дата смерті 28 жовтня (9 листопада) 1823(1823-11-09) (65 років)
Місце смерті там же
Національність українецьгрецьким корінням)
Громадянство Flag of the Cossack Hetmanat.svg ГетьманщинаFlag of Russia.svg Російська імперія
Мова творів російська
Рід діяльності драматург, поет
Жанр ода, п'єса, елегія
Magnum opus: «Ода на рабство»
Автограф: Автограф

Commons-logo.svg Василь Васильович Капніст у Вікісховищі

Васи́ль Васи́льович Ка́пніст (*12 (23) лютого 1758(17580223), Обухівка, Миргородського полку — †28 жовтня (9 листопада) 1823, у тому ж селі) — визначний український поет, драматург і громадсько-політичний діяч кін. XVIII — поч. XIX ст.

Біографія[ред.ред. код]

Представник роду Капністів. Народився в Обухівці на Полтавщині по смерті батька. Мати, Софія Андріївна, походила з роду Дунін-Борковських.

У шістнадцятирічному віці він поступив на службу капралом в Ізмайловський полк. З 1775 року — офіцер Преображенського полку.[1]

У 1782-83 рр. — контролер головного поштового управління у Петербурзі.

1783 року після відставки з військової служби повернувся в Україну. Певний час був директором училищ Полтавської губернії.

Користувався великим авторитетом серед українського дворянства. Займав виборні посади ватажка дворянства Миргородського повіту (1782; ще до переїзду в Петербург), Київської губернії (1785-87), генерального судді Полтавської губернії (з 1802 року) та полтавського предводителя дворянства (з 1820 року), перебуваючи на яких завжди відстоював інтереси українського народу.

Знайшов свій вічний спочинок у рідному селі, де і похований біля могили батька.

Літературна творчість і політична діяльність[ред.ред. код]

Василь Капніст почав друкуватися в 1780 році. Писав оди, елегії, анакреонтичні вірші.

У 1783 році написав «Оду на рабство» (опубл. 1806), в якій виступив проти посилення колоніальної політики російського уряду в Україні, зокрема, остаточної ліквідації в 1783 році козацьких полків і запровадження кріпосного права у Слобідській і Лівобережній Україні.

1787 року В. В. Капніст разом з групою аристократів-автономістів підготував проект відновлення козацьких формувань в Україні («Положение, на каком может быть набрано й содержано войско охочих козаков»), який, незважаючи на підтримку П. Рум'янцева-Задунайського і Г. Потьомкіна, був відхилений царським урядом.

У квітні 1791 року Василь Капніст разом зі своїм братом Петром за дорученням українських патріотичних кіл перебував у Берліні. Він вів переговори з представниками пруських урядових кіл, у тому числі з міністром закордонних справ (канцлером) Прусії Е.-Ф.Герцбергом про можливість надання допомоги українському національно-визвольному рухові у випадку відкритого збройного виступу проти російського самодержавства.

У 1798 році опублікував поему «Ябеда», в якій у гострій формі критикував російську колоніальну політику на українських землях.

Василь Капніст переклав «Слово о полку Ігоревім» на російську мову і зробив цікавий коментар, в якому підкреслено українське походження і українські особливості цього твору.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Пам'ятник у с.Велика Обухівка, 2008

У листопаді 2008 року в рідному селі В. В. Капніста відбулися урочистості з нагоди відкриття пам'ятника поетові і громадському діячеві, спорудженого за проектом харківського студента Сергія Лінника коштом заснованого в 2007 році нащадками давнього роду Капністів «іменного» фонду за сприяння районної та обласної влади[2]. На урочистих зборах згадували яскравий життєпис Василя Васильовича Капніста і відкрили йому погруддя.

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]