Караджаахмет (цвинтар)
| Караджаахмет | |
|---|---|
 | |
| Інформація про цвинтар | |
| 41°00′38″ пн. ш. 29°01′34″ сх. д.H G O | |
| Країна |
 Туреччина |
| Розташування | Ускюдар |
| Статус | споруда |
| Вебсайт | ibb.gov.tr/tr-TR/kurumsal/Birimler/MezarliklarMd/Documents/website/Index.html |
 | |
  Караджаахмет Караджаахмет (Туреччина) | |
Цвинтар Караджаахмет (тур. Karacaahmet Mezarlığı) — історичне кладовище, віком більш ніж 700 років, розташоване в Ускюдарі, в азійській частині Стамбула. Кладовище Караджаахмет — найстаріше в Стамбулі і займає 750 соток (3,0 км²), є найбільшим кладовищем Туреччини. Було названо на честь Караджи Ахмета, супутника воїна Орхана I, другого османського султана, і, як вважають, воно було засноване у середині XIV століття. За підрахунками, на кладовищі поховано понад мільйон людей[1].
Кладовище Караджаахмет складається з 12 частин, кожна з яких упорядковується різними релігійними групами. Багато історичних надгробків все ще можна побачити з написами османським турецьким алфавітом, варіантом арабського алфавіту. На цвинтарі ростуть високі кипарисові дерева[2].
.jpg)
Тут також розташована святиня Карака Ахмета Султана, лікаря 13 століття і святого Алевітів, секти ісламу[3]. Існує також багато інших історичних гробниць та мажид (араб. — мечеть), побудованих у період Османської імперії.
Відомі особи поховані на кладовищі[ред. | ред. код]
Історичні[ред. | ред. код]
- Шейх Хамдуллах (1436—1520), каліграф
- Бендерлі Алі-паша (? — 1821), Великий візир султана Махмуда II
- Рауф паша (1832—1908), османський Сераскер і Валі
- 1940-ті
- Мехмет Вехіп-паша (1877—1940), османський генерал.
- Алі-бей Гусєнзаде[4] (1864—1940), азербайджанський письменник, мислитель, філософ, художник і лікар, був творцем сучасного прапора Азербайджану.[5]
- 1950-ті
- Решат Нурі Ґюнтекін (1889—1956), письменник і драматург
- Джафер Таяр Ільмас (1877—1958),
- Осман Зекі Юнгер (1880—1958), композитор, перший диригент Президентського симфонічного оркестру, генерал
- 1960-ті
- Сафіє Ерол (1902—1964), романістка
- Фікрет Муала Сайгі (1903—1967), живописець
- 1970-ті
- Ніхал Атсиз (1905—1975), письменник-націоналіст, романіст, поет і філософ
- 1980-ті
- Бурхан Фелек (1889—1982), журналіст
- Октай Ріфат Гороску (1914—1988), поет
- Емер Бончук (1917—1988), футболіст і вчитель середньої школи
- 2000-ті
- Джем Караджа (1945—2004), рок-музикант
- Незіє Віраніяло (1925—2004), жінка-авіатор
- Аріф Мардін (1932—2006), турецько-американський музичний продюсер
- Нюкет Руаджан (1951—2007) джазова співачка, педагог[6]
- Мустафа Шекіп Біргель (1903—2008), полковник у відставці та останній ветеран Війни за незалежність Туреччини
- Фазил Гюсню Дагларджа (1914—2008), поет
- Газанфер Оскан (1931—2009), актор
- 2010-ті
- Есін Афшар (1936—2011), співачка та сценічна актриса
- Сайт Маден (1931—2013), перекладач, поет, художник та графічний дизайнер
- Октай Сінаноглу (1935—2015), хімік-теоретик[7]
- Тасін Шахінкая (1925—2015), генерал ВПС та один із п'яти лідерів військового перевороту 1980 року
- Ібрагім Еркал (1966—2017), співак і автор пісень[8]
- Кан Барту (1936—2019), баскетболіст, футболіст і оглядач[9]
- Сюлейман Туран (1936—2019), сценічний та кіно актор[10]
- Яшар Бюйканіт (1940—2019), колишній начальник Генерального штабу Збройних сил Туреччини[11]
Збиток від проекту «Мармарай»[ред. | ред. код]
До червня 2007 року вм'ятина діаметром 1,5 м і глибиною 4 м виникла біля стіни кладовища, що було викликано земляними роботами в тунелі за проектом Мармарай. Повідомлялося, що деякі могили були пошкоджені[12].
Кладовище Караджаахмет у мистецтві та літературі[ред. | ред. код]
Знаменитий англійський поет лорд Байрон написав про кладовище Караджаахмет наступні рядки:
«О, Ускюдар! Він дивиться на тисячі могил білих будинків, а поверх цих могил вишив вічне жалібне листя, схоже на нерозкриту любов, він завжди зелене дерево, що піднімається як ніжний і темний кипарис»[13].
Кладовище століттями дивувало закордонних мандрівників своїм виглядом та архітектурною величчю, і багато мандрівників згадували про це кладовище у своїх спогадах. Теофіл Готьє та граф Едуард Рачинський згадували кладовище Караджаахмет у своїх творах[14].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Assmann, Aleida (15 лютого 2020). Is Time out of Joint?. Is Time Out of Joint?. Cornell University Press. с. 175—200. ISBN 978-1-5017-4243-9.
- ↑ NETWATCH: Botany's Wayback Machine. Science. Т. 316, № 5831. 15 червня 2007. с. 1547d—1547d. doi:10.1126/science.316.5831.1547d. ISSN 0036-8075. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 21 липня 2020.
- ↑ Alemdar, Zeynep (17 вересня 2009). Turkish Trade Unions and the European Boomerang. European journal of Turkish studies. № 9. doi:10.4000/ejts.3774. ISSN 1773-0546. Процитовано 21 липня 2020.
- ↑ BAYRAKTAR-, Saliha BOZER (2019). KARACAAHMET MEZARLIĞINDAKİ BİR GRUP FES BAŞLIKLI MEZAR TAŞI. The Journal of Academic Social Science Studies. Т. Number: 76, № Number: 76. с. 221—240. doi:10.29228/jasss.37408. ISSN 2147-2971. Процитовано 21 липня 2020.
- ↑ Smith, Whitney. (2001). Flag lore of all nations (вид. A Millbrook Press library ed). Brookfield, Conn.: Millbrook Press. ISBN 0-7613-1753-8. OCLC 45330090.
- ↑ Sirman, Nükhet (3 лютого 2014). Contextualizing Honour. European journal of Turkish studies. № 18. doi:10.4000/ejts.4871. ISSN 1773-0546. Процитовано 21 липня 2020.
- ↑ Oktay Sinanoglu. Physics Today. 15 травня 2015. doi:10.1063/pt.5.6151. ISSN 1945-0699. Процитовано 21 липня 2020.
- ↑ B., H.; May, Étienne; May, Etienne (1958-04). La médecine. Son passé, son présent, son avenir. Population (French Edition). Т. 13, № 2. с. 331. doi:10.2307/1524855. ISSN 0032-4663. Процитовано 21 липня 2020.
- ↑ Streator, Edward (James), (12 Dec. 1930–16 April 2019), consultant. Who Was Who. Oxford University Press. 1 грудня 2007. ISBN 978-0-19-954089-1. Процитовано 21 липня 2020.
- ↑ KARATAŞ, Reyhan ŞEKERCİ- Süleyman (2019). ÖĞRETMEN LİDERLİĞİ EĞİTİM PROGRAMININ YAYGIN EĞİTİM KURUMLARI USTA ÖĞRETİCİ VE ÖĞRETMENLERİNİN LİDERLİK BECERİLERİNE ETKİSİ. Turkish Studies-Educational Sciences. Т. Volume 14 Issue 3, № Volume 14 Issue 3. с. 845—864. doi:10.29228/turkishstudies.22795. ISSN 2667-5609. Процитовано 21 липня 2020.
- ↑ Howes, Megan (2019). IPCC and U.S. Reports Warn of Climate Change Impacts : October 8, November 10, November 12, November 17, and November 23, 2018. Historic Documents of 2018. 2455 Teller Road, Thousand Oaks California 91320: CQ Press. с. 576—594. ISBN 978-1-5443-5253-4.
- ↑ Doruk, Can; Celik, Mehmet; Kara, Hakan; Polat, Beldan; Guldiken, Yahya; Orhan, Kadir Serkan (10 травня 2019). Turkish Translation and Validation of Chronic Otitis Media Questionnaire-12. Turkish Archives of Otorhinolaryngology. Т. 57, № 1. с. 24—29. doi:10.5152/tao.2019.3693. ISSN 2667-7466. Процитовано 21 липня 2020.
- ↑ İstanbul Büyükşehir Belediyesi. www.ibb.istanbul. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 21 липня 2020.
- ↑ Eyuboglu, Bedri Rahmi. Benezit Dictionary of Artists. Oxford University Press. 31 жовтня 2011. Процитовано 21 липня 2020.
|
