Караджаахмет (цвинтар)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Караджаахмет
Karacaahmet 1.jpg
Інформація про цвинтар
41°00′38″ пн. ш. 29°01′34″ сх. д.H G O
Країна Flag of Turkey.svg Туреччина
Розташування Ускюдар
Статус споруда
Вебсайт ibb.gov.tr/tr-TR/kurumsal/Birimler/MezarliklarMd/Documents/website/Index.html

Караджаахмет. Карта розташування: Туреччина
Караджаахмет
Караджаахмет
Караджаахмет (Туреччина)

Цвинтар Караджаахмет (тур. Karacaahmet Mezarlığı) — історичне кладовище, віком більш ніж 700 років, розташоване в Ускюдарі, в азіатській частині Стамбула. Кладовище Караджаахмет — найстаріше в Стамбулі і займає 750 соток (3,0 км²), є найбільшим кладовищем Туреччини. Було названо на честь Караджи Ахмета, супутника воїна Орхана I, другого османського султана, і, як вважають, воно було засноване у середині XIV століття. За підрахунками, на кладовищі поховано понад мільйон людей[1].

Кладовище Караджаахмет складається з 12 частин, кожна з яких упорядковується різними релігійними групами. Багато історичних надгробків все ще можна побачити з написами османським турецьким алфавітом, варіантом арабського алфавіту. На цвинтарі ростуть високі кипарисові дерева[2].

Султанське кладовище Караджаахмет

Тут також розташована святиня Карака Ахмета Султана, лікаря 13 століття і святого Алевітів, секти ісламу[3]. Існує також багато інших історичних гробниць та мажид (араб. — мечеть), побудованих у період Османської імперії.

Відомі особи поховані на кладовищі[ред. | ред. код]

Історичні[ред. | ред. код]

1940-ті
1950-ті
1960-ті
1970-ті
1980-ті
2000-ті
2010-ті

Збиток від проекту «Мармарай»[ред. | ред. код]

До червня 2007 року вм'ятина діаметром 1,5 м і глибиною 4 м виникла біля стіни кладовища, що було викликано земляними роботами в тунелі за проектом Мармарай. Повідомлялося, що деякі могили були пошкоджені[12].

Кладовище Караджаахмет у мистецтві та літературі[ред. | ред. код]

Знаменитий англійський поет лорд Байрон написав про кладовище Караджаахмет наступні рядки:

«О, Ускюдар! Він дивиться на тисячі могил білих будинків, а поверх цих могил вишив вічне жалібне листя, схоже на нерозкриту любов, він завжди зелене дерево, що піднімається як ніжний і темний кипарис»[13].

Кладовище століттями дивувало закордонних мандрівників своїм виглядом та архітектурною величчю, і багато мандрівників згадували про це кладовище у своїх спогадах. Теофіл Готьє та граф Едуард Рачинський згадували кладовище Караджаахмет у своїх творах[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Assmann, Aleida (15 лютого 2020). Is Time out of Joint?. Is Time Out of Joint?. Cornell University Press. с. 175–200. ISBN 978-1-5017-4243-9. 
  2. NETWATCH: Botany's Wayback Machine. Science 316 (5831). 15 червня 2007. с. 1547d–1547d. ISSN 0036-8075. doi:10.1126/science.316.5831.1547d. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 21 липня 2020. 
  3. Alemdar, Zeynep (17 вересня 2009). Turkish Trade Unions and the European Boomerang. European journal of Turkish studies (9). ISSN 1773-0546. doi:10.4000/ejts.3774. Процитовано 21 липня 2020. 
  4. BAYRAKTAR-, Saliha BOZER (2019). KARACAAHMET MEZARLIĞINDAKİ BİR GRUP FES BAŞLIKLI MEZAR TAŞI. The Journal of Academic Social Science Studies. Number: 76 (Number: 76). с. 221–240. ISSN 2147-2971. doi:10.29228/jasss.37408. Процитовано 21 липня 2020. 
  5. Smith, Whitney. (2001). Flag lore of all nations (вид. A Millbrook Press library ed). Brookfield, Conn.: Millbrook Press. ISBN 0-7613-1753-8. OCLC 45330090. 
  6. Sirman, Nükhet (3 лютого 2014). Contextualizing Honour. European journal of Turkish studies (18). ISSN 1773-0546. doi:10.4000/ejts.4871. Процитовано 21 липня 2020. 
  7. Oktay Sinanoglu. Physics Today. 15 травня 2015. ISSN 1945-0699. doi:10.1063/pt.5.6151. Процитовано 21 липня 2020. 
  8. B., H.; May, Étienne; May, Etienne (1958-04). La médecine. Son passé, son présent, son avenir. Population (French Edition) 13 (2). с. 331. ISSN 0032-4663. doi:10.2307/1524855. Процитовано 21 липня 2020. 
  9. Streator, Edward (James), (12 Dec. 1930–16 April 2019), consultant. Who Was Who (Oxford University Press). 1 грудня 2007. ISBN 978-0-19-954089-1. Процитовано 21 липня 2020. 
  10. KARATAŞ, Reyhan ŞEKERCİ- Süleyman (2019). ÖĞRETMEN LİDERLİĞİ EĞİTİM PROGRAMININ YAYGIN EĞİTİM KURUMLARI USTA ÖĞRETİCİ VE ÖĞRETMENLERİNİN LİDERLİK BECERİLERİNE ETKİSİ. Turkish Studies-Educational Sciences. Volume 14 Issue 3 (Volume 14 Issue 3). с. 845–864. ISSN 2667-5609. doi:10.29228/turkishstudies.22795. Процитовано 21 липня 2020. 
  11. Howes, Megan (2019). IPCC and U.S. Reports Warn of Climate Change Impacts : October 8, November 10, November 12, November 17, and November 23, 2018. Historic Documents of 2018. 2455 Teller Road, Thousand Oaks California 91320: CQ Press. с. 576–594. ISBN 978-1-5443-5253-4. 
  12. Doruk, Can; Celik, Mehmet; Kara, Hakan; Polat, Beldan; Guldiken, Yahya; Orhan, Kadir Serkan (10 травня 2019). Turkish Translation and Validation of Chronic Otitis Media Questionnaire-12. Turkish Archives of Otorhinolaryngology 57 (1). с. 24–29. ISSN 2667-7466. doi:10.5152/tao.2019.3693. Процитовано 21 липня 2020. 
  13. İstanbul Büyükşehir Belediyesi. www.ibb.istanbul. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 21 липня 2020. 
  14. Eyuboglu, Bedri Rahmi. Benezit Dictionary of Artists (Oxford University Press). 31 жовтня 2011. Процитовано 21 липня 2020.