Мармарай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мармарай
Логотип
Зображення
Дата створення / заснування 2013
Держава Flag of Turkey.svg Туреччина
Адміністративна одиниця Стамбул
Власник Турецькі державні залізниці
Зазвичай використовуваний транспортний засіб TCDD E32000
На заміну Istanbul suburband і Haydarpaşa suburband
Шістнадцятковий триплет кольору 5A5F5C
Оператор TCDD Taşımacılık
Дата офіційного відкриття 29 жовтня 2013
Проходить над/під Босфор
Ширина колії європейська колія (1435 мм)
Початкова чи кінцева точка Халкали (станція) і Gebze railway stationd
Довжина або відстань 76,6 м
Детальна карта
Дорожня карта
Маршрутна карта Template:Marmaray route diagramd
Тип електрифікації 25 kV, 50 Hz AC railway electrificationd
Стан використання використовуєтьсяd
Кількість відстежувачів 18 266
Офіційний сайт(тур.)
CMNS: Мармарай у Вікісховищі

Координати: 41°01′09″ пн. ш. 28°59′48″ сх. д. / 41.019166666694438561° пн. ш. 28.99666666669444481° сх. д. / 41.019166666694438561; 28.99666666669444481

Мармарай (синім) на схемі громадського транспорту Стамбула

Мармара́й (тур. Marmaray вимовляється [ˈmarmaraj] ( прослухати))  — S-bahn, Стамбул, Туреччина складається з підводного залізничного тунелю, та модернізованих залізничних ліній що прямують вздовж Мармурового моря від Халкали (Фракія) до Гебзе (Анатолія). Відкритий для руху поїздів 29 жовтня 2013 року. Це найглибший підводний тунель, споруджений методом зануреної труби. Назва Marmaray (Залізниця Мармурового моря) походить від поєднання назви Мармурового моря, розташованого на південь від залізниці, та ray, що за турецькою позначає залізничний транспорт. Відкрито 12 березня 2019 року[1]

Проєкт[ред. | ред. код]

Цей проєкт включає 13,6 км залізниці, що перетинає Босфор, модернізацію 63 км приміської залізниці і створення 76,3 км залізниці з високою пропускною спроможністю між Гебзе і Халкали.

Босфор перетинає стійка до землетрусів занурена труба завдовжки 1.4 км маючи 11 секцій (вісім — 135 м, дві — 98,5 м, і один елемент має 110 метри завдовжки) і вагою до 18000 тонн.[2] Секції розташовані на глибині 60 м нижче рівня моря: 55 м під водою і 4.5 м під землею[3]. Вхід до тунелю у Казличешме з європейського боку і в Айриликчешме з азійського боку Стамбула. Нові станції метрополітену були побудовані в Єнікапи, Сіркеджі й Ускюдар.[4] 37 наземних станцій метрополітену відремонтовано і реконструйовано.[4][5] Станції Єнікапи та Айриликчешмесі є пересадними на лінії Стамбульське метро й Стамбульське легке метро[6] Час поїздки з Гебзе до Халкали займає 104 хвилини[4].

Будівництво Мармарай розпочалось в травні 2004 року. Будівництво тунелю було завершено 23 вересня 2008 року, з офіційною церемонією в ознаменування завершення будівництва тунелю 13 жовтня[7]. Пуск в дію планувався на 2012.[7]

14 листопада 2008 року Хундай Ротем оголосило, що виграло тендер на поставку рухомого складу, на суму €580 млн для придбання 440 потягів 5 або 10 вагонів в кожному. Поставки будуть здійсненні між 2011 й 2014[8]

Після завершення будівництва в Стамбулі збільшиться перевезення залізницею від 3,6 % до 27,7 %, що виведе його на третє місце у світі після Токіо (60 %) й Нью-Йорка (31 %).[5]

Проєкт Мармарай у цифрах[ред. | ред. код]

Квиток на одну поїздку на гілці стамбульського метрополітену Мармарай
  • Довжина коридору — 76,3 км
  • Довжина тунелю — 13,6 км
  • Довжина підводної частини тунелю із занурених секцій — 1387 м
  • Максимальна глибина підводної частини тунелю — 60,45 м
  • Мінімальний радіус кривої — 300 м
  • Кількість станцій
    • Наземних — 37
    • Підземних — 3
    • Пересадних — 4
    • Для приймання міжміських потягів — 8
  • Середня відстань між станції — 1,9 км
  • Кількість приміських 10 вагонних електропотягів — 44
  • Максимальна швидкість — 100 км/год
  • Мінімальний інтервал між потягами — 120 сек
  • Пропускна здатність тис. осіб/год в кожному напрямку — 75

Рухомий склад[ред. | ред. код]

Marmaray використовує рухомий склад TCDD E32000, виготовлений компанією Hyundai Rotem, у конфігураціях десять та п'ять вагонів у потязі. Кошторисна вартість контракту — €580 млн та передбачає випуск 440 вагонів на місцевому заводі TÜVASAŞ.

На лінії (по-одному з кожного краю) є два електродепо.

Проблеми[ред. | ред. код]

Відставання в реалізації проєкту від запланованого терміну будівництва відбулося через археологічні розкопки.[9][10] Згідно з новітніми даними перші поселення на місці сьогоденного Стамбула було 6 000 років до Р. Х.[11]

Тунель знаходиться лише за 11 км від Північно-Анатолійського розлому. Вірогідність землетрусу 7 балів за шкалою Ріхтера становить 77 %. Задля збільшення стійкості тунелю зроблено бетонне ін'єкціювання вздовж тунелю на глибину до 24 м. Стіни тунелю покриті водонепроникною оболонкою поверх неї сталевим шаром. На стиках секцій встановлені шарніри для запобігання руйнації на випадок землетрусу. На випадок прориву води на стиках секцій встановлені шлюзи задля уникнення затоплення всього тунелю.[12]

Фінансування[ред. | ред. код]

Японський банк міжнародної співпраці (ЯБМС) й Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) фінансують цей проєкт. На квітень 2006 року, ЯМБС надало 111 млрд ієн й ЄІБ 1,05 млрд євро. Загальна вартість проєкту €2.5 млрд.

Будівництво тунелю обійшлося в 3,5 млрд доларів[13]. Із врахуванням під'їзних колій, з'єднання із мережею існуючих автошляхів та інфраструктури, вартість проєкту склала 5 млрд доларів[14].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. GEBZE-HALKALI BANLİYÖ HATTI 2018 SONUNDA HİZMETE GİRİYOR (Turkish). Marmaray. 18 листопада 2018. Архів оригіналу за 12 березня 2019. Процитовано 27 червня 2019. 
  2. Smith, Julian. «The Big Dig» Wired Magazine. Sept. 2007: pages 154-61.
  3. Smith, Julian.
  4. а б в Facts and figures [Архівовано 20 жовтня 2007 у Wayback Machine.], web page at the Marmaray web site. Accessed on-line September 24, 2007.
  5. а б Travel time and alignment [Архівовано 2 березня 2005 у Wayback Machine.], web page at the Marmaray web site. Accessed on line, 24 September 2007.
  6. Istanbul Metro and LRT [Архівовано 20 жовтня 2007 у Wayback Machine.], web page at the Marmaray web site. Accessed on-line September 24, 2007.
  7. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 26 жовтня 2008. Процитовано 4 лютого 2009. 
  8. http://www.railwaygazette.com/news_view/article/2008/11/9061/marmaray_train_contract_signed.html[недоступне посилання]
  9. Smith, Julian. p. 157.
  10. Rose, Mark; Aydingün, Sengül. Under Istanbul. Archaeology.org. Archaeological Institute of America. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 27 жовтня 2008. ; Nautical archaeology takes a leap forward [Архівовано 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.], The Times, 31 December 2007
  11. Smith, Julian. p. 159.
  12. Smith, Julian. p. 158.
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 31 жовтня 2013. 
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 31 жовтня 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]