Карл Гейґен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Карл Гейґен
CRHagen small.jpg
Народився 02 лютого 1937 (84 роки)(19370202)
Чикаго, Іллінойс, США
Місце проживання Pittsford, New York
Країна Flag of the United States.svg США
Діяльність фізик, викладач університету, фізик-теоретик
Alma mater MIT (BS, MS, PhD)
Luther North High School - Chicago
Галузь фізика
Заклад Рочестерський університет
Членство Американське фізичне товариство
Нагороди

член Американського фізичного товариства[d]

Премія Сакураїd (2010)


CMNS: Карл Гейґен у Вікісховищі

Карл Річард Гейґен ([ˈhɡən] ; народився 2 лютого 1937) — відомий професор у галузі фізики елементарних частинок в Університеті Рочестера. Він найбільше відомий своїм внеском у теорію стандартної моделі спонтанного порушення симетрії, а також спільним відкриттям механізму Гіґґза і бозона Гіґґза в 1964 р. разом з Джеральдом Ґуральником і Томом Кібблом (GHK)[1][2][3][4][5]. В рамках святкування 50-ї річниці Physical Review Letters журнал визнав це відкриття однією з етапних подій в історії PRL[6]. Хоча ця група науковців (GHK) широко вважається авторами найбільш повних з числа перших робіт з теорії Гіґґза, GHK, суперечливо, не були включені до Нобелівської премії з фізики 2013 року[7][8][9][10][11][12][13][14].

У 2010 році Гейґен був нагороджений премією Американського фізичного товариства.Премія Сакураї за теоретичну фізику частинок за "з'ясування властивостей спонтанного порушення симетрії в чотиривимірній релятивістській калібрувальній теорії та механізму послідовного породження мас векторних бозонів"[15].

Наукові інтереси професора Гейґена стосуються теоретичної фізики високих енергій, в першу чергу в галузі квантової теорії поля. Це включає формулювання і квантування теорій вищих спінових полів у контексті Галілеєвої теорії відносності, а також спеціальної теорії відносності. В останні роки робота стосується таких тем, як двовимірні теорії, теорія поля Черна – Саймонса, ефект Ааронова – Бома та ефект Казимира. У 2015 році Гейґен опублікував статтю, яка знайшла класичну формулу Уолліса π під час обчислення енергетичних рівнів атома Гідрогену - перша публікація, в якій π виведене з фізики та квантової механіки[16][17][18].

Народившись і виросши в Чикаґо, Гейґен здобув бакалаврат, магістерку, і доктора філософії з фізики з Массачусетського технологічного інституту[19]. У MIT його темою докторської дисертації була квантова електродинаміка. Він був професором фізики в Рочестерському університеті з 1963 року. Професор Гейґен двічі (у 1996 та 1999 рр.) вигравав нагороду за відмінну педагогічну діяльність на кафедрі фізики та астрономії Рочестерського університету. Гейґен є членом Американського фізичного товариства і був визнаний видатним суддею APS у 2008 році. [20] Університет Вальпараїсо присвоїв Гейґену ступінь почесного доктора наук у 2012 році за його значний внесок у фізику частинок та теорію утворення маси.[21] [22]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Євген ЛАНЮК. Нобель з фізики здобули теоретики бозону Гіґґза//zbruč, 12.10.2013
  2. Guralnik, G.; Hagen, C.; Kibble, T. (1964). Global Conservation Laws and Massless Particles. Physical Review Letters 13 (20): 585–587. Bibcode:1964PhRvL..13..585G. doi:10.1103/PhysRevLett.13.585.  Проігноровано невідомий параметр |doi-access= (довідка)
  3. Guralnik, Gerald S. (2009). The History of the Guralnik, Hagen and Kibble development of the Theory of Spontaneous Symmetry Breaking and Gauge Particles. International Journal of Modern Physics A24 (14): 2601–2627. Bibcode:2009IJMPA..24.2601G. arXiv:0907.3466. doi:10.1142/S0217751X09045431. 
  4. Guralnik, G S; Hagen, C R and Kibble, T W B (1967). Broken Symmetries and the Goldstone Theorem. Advances in Physics, vol. 2. Архів оригіналу за 2015-09-24. Процитовано 2014-09-16. 
  5. "4 July 2012: A Day to Remember," CERN Courier, 23 August 2012
  6. Physical Review Letters - 50th Anniversary Milestone Papers
  7. APS News - 2013 Nobel Prize in Physics and Landmark Papers in PRL History(October 8, 2013)
  8. "Nobel committee’s 'Rule of Three’ means some Higgs boson scientists were left out." Washington Post (October 8, 2013)
  9. "The 2013 Nobel prizes. Higgs’s bosuns." Economist (October 12, 2013)
  10. "Why are some scientists unhappy with the Nobel prizes?" Economist (October 9, 2013)
  11. "House of dreams. Scientists race to explain why the Higgs boson matters." Economist (March 3, 2012)
  12. Guralnik, G. S; Hagen, C. R (2014). Where have all the Goldstone bosons gone?. Modern Physics Letters A 29 (9): 1450046. Bibcode:2014MPLA...2950046G. arXiv:1401.6924. doi:10.1142/S0217732314500461. 
  13. Gerald Guralnik, 77, a 'God Particle' Pioneer, Dies. The New York Times. May 3, 2014. 
  14. Tom Kibble, Physicist Who Helped Discover the Higgs Mechanism, Dies at 83. The New York Times. July 19, 2016. 
  15. 2010 J.J. Sakurai Prize for Theoretical Particle Physics Recipient: Gerald S. Guralnik. American Physical Society. Процитовано March 22, 2012. 
  16. Friedmann, Tamar; Hagen, Carl Richard (2015). Quantum mechanical derivation of the Wallis formula for π. Journal of Mathematical Physics 56 (11): 112101. Bibcode:2015JMP....56k2101F. arXiv:1510.07813. doi:10.1063/1.4930800. 
  17. New Derivation of Pi Links Quantum Physics and Pure Math | American Institute of Physics. www.aip.org. Процитовано 2019-01-15. 
  18. Revealing the hidden connection between pi and Bohr's hydrogen model. Physics World (en-GB). 2015-11-17. Процитовано 2019-01-15. 
  19. MIT Technology Review - Hagen and Guralnik’s award-winning physics work began during undergraduate days, Spring 2010
  20. American Physical Society Fellows. Архів оригіналу за 2018-04-26. Процитовано 2010-12-06. 
  21. Valparaiso University 2012 Honorary Degree Press Release
  22. Valparaiso University 2012 Commencement (video) на сайті YouTube

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]