Австрійська народна партія
Австрійська народна партія Österreichische Volkspartei | |
---|---|
![]() | |
Країна |
![]() |
Голова партії | Карл Негаммер |
Ген. секретар | Axel Melchiord |
Дата заснування | 17 квітня 1945 |
Штаб-квартира | Ліхтенфельсгассе, 7 А-1010, Перший район, Відень |
Ідеологія |
Християнська демократія Ліберальний консерватизм |
Молодіжна організація | Junge Volksparteid |
Членство в міжнародних організаціях |
Європейська народна партія Міжнародний демократичний союз |
Кількість членів | 600 000 (2017)[1] |
Місць у Національраті |
71 / 183 |
Місць у Бундесраті |
26 / 61 |
Місць у Європарламенті |
7 / 19 |
Офіційний сайт | www.oevp.at |
Австрійська народна партія (нім. Österreichische Volkspartei; ÖVP) — християнсько-демократична[2][3][4] та ліберал-консервативна[5] політична партія Австрії.
З 14 травня 2022 року партію очолює Карл Негаммер, до цього був виконувачем обов'язків лідера партії з 3 грудня 2021 року[6][7]. На 2022 рік вона є найбільшою партією у Національраті з 71 місцем із 183 і здобула 37,5 % голосів на парламентських виборах 2019 року. ÖVP є членом Міжнародного демократичного союзу та Європейської народної партії. Входить до групи ЄНП у Європарламенті; з 19 євродепутатів Австрії 7 є членами ÖVP.
Неофіційна спадкоємниця Християнсько-соціальної партії кінця 19-го та початку 20-го століть, ÖVP була заснована відразу після відновлення Австрійської Республіки в 1945 році. Відтоді вона була однією з двох традиційних основних партій Австрії разом із Соціал-демократичною партією Австрії (SPÖ). Була найпопулярнішею партією до 1970 року і традиційно керувала у великій коаліції з SPÖ. Була старший партнер у великих коаліціях в 1945—1966 рр і молодшим партнером в 1986—2000 і 2007—2017 рр. ÖVP також недовго керувала одноосібно в 1966—1970 рр. Після виборів 1999 року партія створила коаліцію з Партії свободи Австрії (FPÖ) до 2003 року, коли була сформована коаліція з відколеним від FPÖ Альянсом за майбутнє Австрії, яка проіснувала до 2007 року.
Імідж партії змінився після того, як Себастьян Курц став головою, змінивши колір із традиційного чорного на бірюзовий та прийнявши альтернативну назву Нова народна партія (нім. Die neue Volkspartei). [8] Вона стала найбільшою партією після виборів 2017 року та сформувала коаліційний уряд з FPÖ. [9] Через вісімнадцять місяців коаліція зазнала краху, що призвело до виборів 2019 року, після яких ÖVP сформувала нову коаліцію з Зеленими. [10]
Вибори до Національрату[ред. | ред. код]
Вибори | Голосів | % | Місць | +/– | Уряд |
---|---|---|---|---|---|
1945 | 1,602,227 | 49.8 (#1) | 85 / 165
|
▲ 85 | ÖVP–SPÖ–KPÖ більшість |
1949 | 1,846,581 | 44.0 (#1) | 77 / 165
|
▼ 8 | ÖVP–SPÖ більшість |
1953 | 1,781,777 | 41.3 (#2) | 74 / 165
|
▼ 3 | ÖVP–SPÖ більшість |
1956 | 1,999,986 | 46.0 (#1) | 82 / 165
|
▲ 8 | ÖVP–SPÖ більшість |
1959 | 1,928,043 | 44.2 (#2) | 79 / 165
|
▼ 3 | ÖVP–SPÖ більшість |
1962 | 2,024,501 | 45.4 (#1) | 81 / 165
|
▲ 2 | ÖVP–SPÖ більшість |
1966 | 2,191,109 | 48.3 (#1) | 85 / 165
|
▲ 4 | ÖVP більшість |
1970 | 2,051,012 | 44.7 (#2) | 78 / 165
|
▼ 7 | Опозиція |
1971 | 1,964,713 | 43.1 (#2) | 80 / 183
|
▲ 2 | Опозиція |
1975 | 1,981,291 | 42.9 (#2) | 80 / 183
|
▬ | Опозиція |
1979 | 1,981,739 | 41.9 (#2) | 77 / 183
|
▼ 3 | Опозиція |
1983 | 2,097,808 | 43.2 (#2) | 81 / 183
|
▲ 4 | Опозиція |
1986 | 2,003,663 | 41.3 (#2) | 77 / 183
|
▼ 4 | SPÖ–ÖVP більшість |
1990 | 1,508,600 | 32.1 (#2) | 60 / 183
|
▼ 17 | SPÖ–ÖVP більшість |
1994 | 1,281,846 | 27.7 (#2) | 52 / 183
|
▼ 8 | SPÖ–ÖVP більшість |
1995 | 1,370,510 | 28.3 (#2) | 52 / 183
|
▬ | SPÖ–ÖVP більшість |
1999 | 1,243,672 | 26.9 (#3) | 52 / 183
|
▬ | ÖVP–FPÖ більшість |
2002 | 2,076,833 | 42.3 (#1) | 79 / 183
|
▲ 27 | ÖVP–FPÖ більшість |
2006 | 1,616,493 | 34.3 (#2) | 66 / 183
|
▼ 13 | SPÖ–ÖVP більшість |
2008 | 1,269,656 | 26.0 (#2) | 51 / 183
|
▼ 15 | SPÖ–ÖVP більшість |
2013 | 1,125,876 | 24.0 (#2) | 47 / 183
|
▼ 4 | SPÖ–ÖVP більшість |
2017 | 1,341,930 | 31.5 (#1) | 62 / 183
|
▲ 15 | ÖVP–FPÖ більшість |
2019 | 1,789,417 | 37.5 (#1) | 71 / 183
|
▲ 9 | ÖVP–GRÜNE більшість |
Керівники АНП[ред. | ред. код]
- Леопольд Фігль (1945—1953)
- Юліус Рааб (1953—1961)
- Альфонс Горбах (1961—1964)
- Йозеф Клаус (1964—1970)
- Герман Вітгальм (1970—1972)
- Карл Шляйнцер (1972—1975)
- Йозеф Таус (1975—1979)
- Алоїз Мок (1979—1989)
- Йозеф Ріглер (1989—1991)
- Ерхард Бузек (1991—1995)
- Вольфганг Шюссель (1995—2007)
- Вільгельм Мольтерер (2007—2008)
- Йозеф Прелль (2008—2011)
- Міхаель Шпінделеггер (2011—2014)
- Райнгольд Міттерленер (2014—2017)
- Себастьян Курц (2017 —2021)
- Карл Негаммер (з 2021)
Федеральні канцлери Австрії (АНП)[ред. | ред. код]
- Леопольд Фігль (1945—1953)
- Юліус Рааб (1953—1961)
- Альфонс Горбах (1961—1964)
- Йозеф Клаус (1964—1970)
- Вольфганг Шюссель (2000—2007)
- Райнгольд Міттерленер ((в. о.): 9 травня 2016 — 17 травня 2016)
- Себастьян Курц (2017—2019, 2020—2021)
- Карл Негаммер (з 2021)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Zwischen Nutzen und Idealen. orf.at (in German). 17 липня 2017. Перевірено 12 листопада 2023.
- ↑ Marks, Gary; Wilson, Carole (1999). National Parties and the Contestation of Europe. У T. Banchoff; Smith, Mitchell P. Legitimacy and the European Union. Taylor & Francis. с. 126. ISBN 978-0-415-18188-4. Процитовано 26 серпня 2012.
{{cite book}}
:|archiveurl=
вимагає|url=
(довідка) - ↑ Krouwel, André (2012). Party Transformations in European Democracies. SUNY Press. с. 291. ISBN 978-1-4384-4483-3. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
- ↑ Ari-Veikko Anttiroiko; Mälkiä, Matti, ред. (2007). Encyclopedia of Digital Government. Idea Group Inc (IGI). с. 390. ISBN 978-1-59140-790-4. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 19 липня 2013.
- ↑ Ralph P Güntzel (2010). Understanding "Old Europe": An Introduction to the Culture, Politics, and History of France, Germany, and Austria. Tectum Wissenschaftsverlag. с. 162. ISBN 978-3-8288-5300-3. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 12 травня 2022.
- ↑ Austria’s Nehammer formally elected party leader in unanimous vote. The Local (англійською). 14 травня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
- ↑ Austria: Party backs interior chief Nehammer for chancellor. Associated Press (англійською). 3 грудня 2021. Процитовано 10 червня 2022.
- ↑ Our History. Austrian People's Party. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 9 вересня 2020.
- ↑ Austria election results: Far-right set to enter government as conservatives top poll. The Independent. 16 жовтня 2017. Архів оригіналу за 17 грудня 2017. Процитовано 17 жовтня 2018.
- ↑ red, ORF at (1 січня 2020). Neue Regierung: Kurz und Kogler präsentierten Einigung. news.ORF.at (нім.). Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 1 січня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Австрійська народна партія |
![]() |
Це незавершена стаття про політичні партії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття про Австрію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
|