Касяненко Євген Іванович
| Касяненко Євген Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
19 лютого (3 березня) 1889[2] Іванків, Бориспільський район |
| Помер |
31 грудня 1937[1] (48 років) Харків, Українська РСР, СРСР[1] |
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР Російська імперія |
| Діяльність | конструктор, журналіст |
| Знання мов | українська |
Євген Іванович Касяненко (Касьяненко) (19 лютого 1889 (ст.ст.) село Іванків Іванківської волості Переяславського повіту Полтавської губернії[3] — розстріляний 31 грудня 1937, Харків[4]) — український громадсько-політичний діяч, член Української Центральної Ради, авіаконструктор, журналіст, перекладач, редактор республіканської газети «Вісті ВУЦВК». Член Ревізійної Комісії КП(б)У в листопаді 1927 — червні 1930 р.
Біографія[ред. | ред. код]
Мав трьох братів Григорія, Андрія та Івана — які стояли біля витоків української авіації й українського літакобудування, були членами Київського товариства повітроплавання. На початку XX століття вони працювали поруч з відомими пізніше авіаконструкторами Г. М. Адлером, Д. П. Григоровичем, О. Д. Карпекою, О. С. Кудашовим, І. І. Сікорським, за свої кошти будували різні моделі літаків. А випробовували літальні апарати самі конструктори і відважний льотчик П. М. Нестеров. Братів називають черкащанами, бо в Черкасах вони здійснювали пробні польоти, але їхнє коріння в Іванківській землі.
Під впливом брата Григорія Євген став членом УСДРП, представляв свою партію в Центральній Раді. На Першому Всеукраїнському робітничому з'їзді його обрано до складу Всеукраїнської ради робітничих депутатів. У Центральній Раді працював у комісіях, які розробляли статут автономії України. Як представник лівого крила УСДРП, підтримував Народний Секретаріат і Раду народних комісарів. У Петрограді виступав за передачу влади в Україні Раді робітничих, солдатських і селянських депутатів.
У березні 1918 року з групою Нероновича перейшов до КП(б)У, працював у більшовицьких періодичних виданнях. З-під його пера у видавництві «Космос» 1919 року вийшли його переклади українською мовою творів Ф.Енгельса та програми РКП (б). У 1922—1925 роках очолював закордонну комісію Народного комісаріату освіти Української СРР і працював у торговому представництві УРСР у Німеччині, у 1926—1931 роках редагував газету «Вісті ВУЦВК», журнал «Всесвіт».
З 1931 року — інженер Харківського авіазаводу, старший конструктор Московського заводу імені Авіахіму, редактор друкованого органу Всеукраїнської спілки радянських селянських письменників «Плуг» — «Швидким шляхом».
Заарештований 11 липня 1937 року і за вироком військової комісії Верховного суду СРСР 31 грудня 1937 року розстріляний.
Дружина - Марія Федорівна Деул.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в https://www.istpravda.com.ua/short/2021/07/21/159875/
- ↑ https://avr.org.ua/viewDoc/28950
- ↑ ЦДІАК, ф. 224, оп.3, спр. 330.
- ↑ Співав «Ще не вмерла України» — засуджений до розстрілу: у мережі виклали документи зі справи журналіста Євгена Касяненка. https://www.istpravda.com.ua. Історична Правда. 21 липня 2021. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Касяненко Євген // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 3. — С. 985.
- Касяненко Євген Іванович // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики; За ред. М. М. Романюка; Передм. В. Качкана. — Львів, 1994. — Вип. 1. — С. 88—91.
- Лябораторія критичної думки // Галан Анатоль. Будні совєтського журналіста. — Буенос-Айрес: Перемога, 1956. — С. 7 —10.
Посилання[ред. | ред. код]
- Згуровський М. Брати Касяненки: політ крізь морок часу // Київський політехнік. — 2011. — № 1-4 [Архівовано 25 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Брати Авіаконструктори
- Горизонт [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Сторінка на сайті проекту PROSLOVO [Архівовано 17 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
