Кащенко Дмитро Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кащенко Дмитро Валерійович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png Полковник
Кащенко Дмитро.jpg
Загальна інформація
Народження 24 серпня 1980(1980-08-24) (41 рік)
Царичанка
Alma Mater ХІТВ (2001)
НУОУ (2017)
Навчально-науковий інститут «Інститут державного управління» ХНУ імені В.Н. Каразіна (2021)
Псевдо «Кащей»
Військова служба
Роки служби з 1997
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ Emblem of the Ukrainian Special Operations Forces.svg ССО України
Війни / битви
Командування
з 2022 Emblem of the Ukrainian Special Operations Forces.svg ССО України, заступник командувача спеціальних дій
2019—2022
58 ОМПБр.svg
 58 ОМПБр, командир бригади
2017—2019
17th tank brigade insignia daily.svg
 17 ОТБр, заступник командира бригади
2009–2015
93 ОМБр п.svg
 93 ОМБр, командир танкового батальйону
2014—2015
93 ОМБр п.svg
 93 ОМБр, командир 4-ї бтгр
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «20 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» IІ ступеня
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)
Орден святого великомученика Юрія Переможця
Орден Архистратига Михаїла II ступеня
Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя»
Відзнака Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя»
CMNS: Кащенко Дмитро Валерійович у Вікісховищі


Дмитро́ Вале́рійович Ка́щенко (нар. 24 серпня 1980, Царичанка (смт))— полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни, заступник командувача спеціальних дій Сил спеціальних операцій ЗС України. Герой України.

Життєпис

Народився 24 серпня 1980 року у селищі Царичанка Дніпропетровської області у сім'ї робітника. Батько: Кащенко Валерій Павлович — 1955 року народження, водій одного із державних підприємств. Мати: Кащенко Ніна Григорівна — 1955 року народження, викладач історії. 1997 року закінчив Царичанську середню школу із золотою медаллю, 2001-го — Харківський інститут танкових військ з відзнакою.

Після випуску направлений до селища Черкаське (Новомосковський район), — 87-й танковий полк, 93-ї механізованої дивізії, з 2002-го — у 93-й окремій механізованій бригаді. Проходив службу на посадах: командир взводу, командир роти, начальник штабу — перший заступник командира батальйону, командир батальйону.

Російсько-українська війна

Командир танкового батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Під час проведення боїв на Донбасі 21 липня 2014 року зведеному підрозділу (4 бтгр, 93-ї ОМБр) Дмитра Кащенка поставлене бойове завдання: вибити противника із укріплень поблизу н.п. Піски — це дозволило б розблокувати Донецький аеропорт. Задля уникнення витоку інформації підполковник нікому не повідомив маршрут, яким висувався підрозділ. Основну групу очолив самостіно, другу — танк та БМП — капітан Олександр Лавренко.

Вступивши у візуальний контакт із противником, Дмитро Кащенко віддав наказ на відкриття вогню. Кілька танків увірвалися під міст, де знаходилися терористи і відразу відкрили по них кулеметний вогонь. Командирський танк вибрався на гору — для оцінки обстановки, навідник (Агафонов Родіон) побачив у кущах замасковану гармату, одним пострілом гармату з її розрахунком знищено. Головна бронегрупа атакувала терористичний укріпрайон (Блокпост «Республіка міст») з двох сторін, машини рухалися уступами — прикриваючи одна одну, піхота спішилася для штурму та зачистки позицій.

Загін капітана Лавренка вів бій з терористами на блокпосту поблизу «Вольво-центру», знищено танк, десятки терористів, два мінометні розрахунки — планували вдарити в тил основним силам тактичної групи. У тому бою капітан Лавренко загинув — підірвав себе разом з танком.

Підрозділ Дмитра Кащенка провів зачистку нижніх укріплень, зібрано багато трофеїв, серед них — великокаліберні кулемети, РПГ, та інше озброєння. Підполковнику доповіли, що екіпаж одного із танків, що вирвався вперед, потрапив під обстріли з РПГ та імовіно загинув. Але пізніше по мобільному телефону Кащенку зателефонував механік-водій (Вряшник Олександр) з підбитого танка, то доповів, що екіпаж живий та знаходиться у селі Первомайське. Дмитро Кащенко зібрав групу (до якої ввійшли Посохов Олег та Вовк Павло), та рушив на допомогу. Підполковник поставив завдання бойовим машинам та снайперам створити прикриття, його група вибивала терористів, які засіли в будинках. Після створення коридору підполковник зателефонував механіку-водію підбитого танка, та домовився, що вояки вийдуть у білих пов'язках.

Танкісти встигли добігти до своїх, по тому терористи зусібіч відкрили по них прицільний вогонь — з АГС-17, мінометів, автоматичної зброї, підрозділ ледь не опинився в класичній «підкові». Комбат негайно дав наказ на відхід, при відході кілька бійців були поранені, Дмитро Кащенко зазнав вісім поранень, в обидві ноги, втратив багато крові.

Проходив лікування в одному з медичних закладів. Доліковувався вдома під турботливим наглядом дружини. Після повернення з лікування продовжив службу у складі 93-ї окремої механізованої бригади.

21 жовтня 2014 року під час підготовки до виходу колони 79-Ї окремої десантно-штурмової бригади до Донецького аеропорту для ротації підполковник Дмитро Кащенко зазнав другого тяжкого поранення. Був евакуйований спочатку до військового шпиталю м. Дніпро а згодом переведений до 2-го неврологічного відділення лікарні їм. Мечникова

У вересні 2015-го року вступив до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, який закінчив у березні 2017-го року. Заступник командира 17-ї окремої танкової бригади (2017—2019). Після випуску був призначений на посаду заступника командира 17-ї окремої танкової бригади.[1][2]

Від вересня 2019 року призначений командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади.[1][2][3]

У ході російського вторгнення в Україну 2022 року полковник Дмитро Кащенко успішно виконував бойові завдання в низці населених пунктів на Чернігівщині та Київщині, завдаючи противнику значних втрат. Під час виконання бойових завдань завжди був зі своїм особовим складом[4].

Нагороди

Примітки

  1. а б У Конотопі представили нового командира 58-ї окремої мотопіхотної бригади (ru-RU). Архів оригіналу за 14 Грудня 2019. Процитовано 14 грудня 2019. 
  2. а б knt.sm.gov.ua - В РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕДСТАВИЛИ НОВОГО КОМАНДИРА 58 ОКРЕМОЇ МОТОПІХОТНОЇ БРИГАДИ ІМЕНІ ГЕТЬМАНА І.ВИГОВСЬКОГО. knt.sm.gov.ua. Архів оригіналу за 14 Грудня 2019. Процитовано 14 грудня 2019. 
  3. У 58 ОМПбр імені Івана Виговського новий командир (ru-RU). Архів оригіналу за 14 Грудня 2019. Процитовано 14 грудня 2019. 
  4. Президент вручив нагороди військовим та членам родин загиблих захисників, яким присвоєно звання Героя України [Архівовано 23 травня 2022 у Wayback Machine.] // Офіс Президента України. — 2022. — 29 квітня.
  5. Указ Президента України від 15 квітня 2022 року № 241/2022 «Про присвоєння Д.Кащенку звання Герой України»
  6. Указ № 103/2016. Архів оригіналу за 7 Вересня 2018. Процитовано 28 Квітня 2020. 
  7. Указ № 873/2014. Архів оригіналу за 21 Травня 2016. Процитовано 17 Листопада 2016. 

Джерела