Кащенко Дмитро Валерійович
| Кащенко Дмитро Валерійович | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Полковник | |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||||||
| Народження |
24 серпня 1980 (43 роки) Царичанка | ||||||||||||||||||
| Alma Mater |
ХІТВ (2001) НУОУ (2017) Навчально-науковий інститут «Інститут державного управління» ХНУ імені В.Н. Каразіна (2021) | ||||||||||||||||||
| Псевдо | «Кащей» | ||||||||||||||||||
| Військова служба | |||||||||||||||||||
| Роки служби | з 1997 | ||||||||||||||||||
| Приналежність |
 Україна | ||||||||||||||||||
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | ||||||||||||||||||
| Рід військ |
 ССО України | ||||||||||||||||||
| Війни / битви | |||||||||||||||||||
| Командування | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
 Кащенко Дмитро Валерійович у Вікісховищі | |||||||||||||||||||
Дмитро́ Вале́рійович Ка́щенко (нар. 24 серпня 1980, Царичанка (смт))— полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни, заступник командувача спеціальних дій Сил спеціальних операцій ЗС України. Герой України.
Життєпис
Народився 24 серпня 1980 року у селищі Царичанка Дніпропетровської області у сім'ї робітника. Батько: Кащенко Валерій Павлович — 1955 року народження, водій одного із державних підприємств. Мати: Кащенко Ніна Григорівна — 1955 року народження, викладач історії. 1997 року закінчив Царичанську середню школу із золотою медаллю та вступив до Харківського гвардійського танкового командного училища, 2001-го — Харківський інститут танкових військ з відзнакою.
Після випуску направлений до селища Черкаське (Новомосковський район), — 87-й танковий полк, 93-ї механізованої дивізії, з 2002-го — у 93-й окремій механізованій бригаді. Проходив службу на посадах: командир взводу, командир роти, начальник штабу — перший заступник командира батальйону, командир батальйону.
Російсько-українська війна
Командир танкового батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Під час проведення боїв на Донбасі 21 липня 2014 року зведеному підрозділу (4 бтгр, 93-ї ОМБр) Дмитра Кащенка поставлене бойове завдання: вибити противника із укріплень поблизу н.п. Піски — це дозволило б розблокувати Донецький аеропорт. Задля уникнення витоку інформації підполковник нікому не повідомив маршрут, яким висувався підрозділ. Основну групу очолив самостіно, другу — танк та БМП — капітан Олександр Лавренко.
Вступивши у візуальний контакт із противником, Дмитро Кащенко віддав наказ на відкриття вогню. Кілька танків увірвалися під міст, де знаходилися терористи і відразу відкрили по них кулеметний вогонь. Командирський танк вибрався на гору — для оцінки обстановки, навідник (Агафонов Родіон) побачив у кущах замасковану гармату, одним пострілом гармату з її розрахунком знищено. Головна бронегрупа атакувала терористичний укріпрайон (Блокпост «Республіка міст») з двох сторін, машини рухалися уступами — прикриваючи одна одну, піхота спішилася для штурму та зачистки позицій.
Загін капітана Лавренка вів бій з терористами на блокпосту поблизу «Вольво-центру», знищено танк, десятки терористів, два мінометні розрахунки — планували вдарити в тил основним силам тактичної групи. У тому бою капітан Лавренко загинув — підірвав себе разом з танком.
Підрозділ Дмитра Кащенка провів зачистку нижніх укріплень, зібрано багато трофеїв, серед них — великокаліберні кулемети, РПГ, та інше озброєння. Підполковнику доповіли, що екіпаж одного із танків, що вирвався вперед, потрапив під обстріли з РПГ та імовіно загинув. Але пізніше по мобільному телефону Кащенку зателефонував механік-водій (Вряшник Олександр) з підбитого танка, то доповів, що екіпаж живий та знаходиться у селі Первомайське. Дмитро Кащенко зібрав групу (до якої ввійшли Посохов Олег та Вовк Павло), та рушив на допомогу. Підполковник поставив завдання бойовим машинам та снайперам створити прикриття, його група вибивала терористів, які засіли в будинках. Після створення коридору підполковник зателефонував механіку-водію підбитого танка, та домовився, що вояки вийдуть у білих пов'язках.
Танкісти встигли добігти до своїх, по тому терористи зусібіч відкрили по них прицільний вогонь — з АГС-17, мінометів, автоматичної зброї, підрозділ ледь не опинився в класичній «підкові». Комбат негайно дав наказ на відхід, при відході кілька бійців були поранені, Дмитро Кащенко зазнав вісім поранень, в обидві ноги, втратив багато крові.
Проходив лікування в одному з медичних закладів. Доліковувався вдома під турботливим наглядом дружини. Після повернення з лікування продовжив службу у складі 93-ї окремої механізованої бригади.
21 жовтня 2014 року під час підготовки до виходу колони 79-Ї окремої десантно-штурмової бригади до Донецького аеропорту для ротації підполковник Дмитро Кащенко зазнав другого тяжкого поранення. Був евакуйований спочатку до військового шпиталю м. Дніпро а згодом переведений до 2-го неврологічного відділення лікарні їм. Мечникова
У вересні 2015-го року вступив до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, який закінчив у березні 2017-го року. Заступник командира 17-ї окремої танкової бригади (2017—2019). Після випуску був призначений на посаду заступника командира 17-ї окремої танкової бригади[1][2].
У 2018 році мав честь брати участь у військовому параді з нагоди святкування Дня Незалежності України на чолі танкової коробки.
Від вересня 2019 року призначений командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади.[1][2][3]
У ході російського вторгнення в Україну 2022 року полковник Дмитро Кащенко успішно виконував бойові завдання в низці населених пунктів на Чернігівщині та Київщині, завдаючи противнику значних втрат. Під час виконання бойових завдань завжди був зі своїм особовим складом[4].
Нагороди
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (15 квітня 2022) — за особисту мужність, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України[5]
- Орден Богдана Хмельницького ІІ ст. (21 березня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[6]
- Орден Богдана Хмельницького ІІІ ст. (14 листопада 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[7]
- Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагрудний знак «За військову доблесть» (Наказ МОУ № 453 від 14 серпня 2019)
- Нагрудний знак «Знак пошани»
- Медаль «15 років Збройним Силам України»
- Медаль «Ветеран служби»
- Медаль «20 років сумлінної служби»
- Медаль «15 років сумлінної служби»
- Медаль «10 років сумлінної служби»
- Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» ІІ ступеня
- Нагрудний знак «Учасник АТО»
- Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
- Орден Архистратига Михаїла II ступеню — нагорода Православної Церкви України (14 лютого 2019 р. — на 5-ту річницю 58-ї бригади).
- Орден святителя Миколая - нагорода Православної церкви України (28 липня 2020 - за відродження духовності в Україні, відданість ідеалам добра та значний внесок у суспільне благо.
- Орден святого великомученика Юрія Переможця - нагорода Православної церкви України (24 серпня 2021 з нагоди святкування 30-ліття незалежності України та за заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та побожним народом.
- Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)
- Відомча заохочувальна відзнака Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя», вручена 27.02.2017 Міністром внутрішніх справ України.
- Відомча заохочувальна відзнака Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя», вручена 12.11.2021 Міністром оборони України, під час робочого візиту до району проведення операції Об‘єднаних сил [1].
Почесні звання
Почесний громадянин Чернігівської області
Примітки
- ↑ а б У Конотопі представили нового командира 58-ї окремої мотопіхотної бригади (ru-RU). Архів оригіналу за 14 Грудня 2019. Процитовано 14 грудня 2019.
- ↑ а б knt.sm.gov.ua - В РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕДСТАВИЛИ НОВОГО КОМАНДИРА 58 ОКРЕМОЇ МОТОПІХОТНОЇ БРИГАДИ ІМЕНІ ГЕТЬМАНА І.ВИГОВСЬКОГО. knt.sm.gov.ua. Архів оригіналу за 14 Грудня 2019. Процитовано 14 грудня 2019.
- ↑ У 58 ОМПбр імені Івана Виговського новий командир (ru-RU). Архів оригіналу за 14 Грудня 2019. Процитовано 14 грудня 2019.
- ↑ Президент вручив нагороди військовим та членам родин загиблих захисників, яким присвоєно звання Героя України [Архівовано 23 травня 2022 у Wayback Machine.] // Офіс Президента України. — 2022. — 29 квітня.
- ↑ Указ Президента України від 15 квітня 2022 року № 241/2022 «Про присвоєння Д.Кащенку звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 21 березня 2016 року № 103/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 14 листопада 2014 року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- «ЛЕГЕНДАРНА ОПЕРАЦІЯ ЗСУ „Роздавав танки нашим бригадам“: полковник Логуш про лендліз по-російськи.»
- Шульман, О. Полковник Дмитро Кащенко: «Золота Зірка командира — це однозначно заслуга його підлеглих» [Архівовано 28 квітня 2022 у Wayback Machine.] // АрміяInform. — 2022. — 28 квітня.
- Храбрые сердца. Танкисты. Телеканал 2+2.
- «Броня», «Циркуляр», я «Кащей», вогонь по блокпосту!
- Там мої солдати, моє місце — з ними
- Семь на восемь под сердцем
- Мой друг, чтобы не попасть в плен, подорвал себя и боевиков гранатой, — танкист Дмитрий Кащенко. [Архівовано 22 Лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Дмитро Кащенко — командир танкового батальйону: «Мені соромно надягати Орден Богдана Хмельницького, тому, що такий самий орден у загиблого Сашка Лавренка, але ми заплатили різну ціну.» [Архівовано 30 Грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Заступник командира 17-ї ОТБр Дмитро Кащенко очолив танковий розрахунок на параді в Києві у свій день народження, — Жуков. ФОТО
- Министр обороны Загороднюк сменил командование в нескольких бригадах Вооруженных Сил [Архівовано 13 Листопада 2019 у Wayback Machine.]
- «За цю ротацію в бригаді десять загиблих. Війна триває»: полковник Дмитро Кащенко після двох поранень повернувся на фронт [Архівовано 5 Січня 2022 у Wayback Machine.]
- Урочистий випуск студентів університету онлайн
- Командир 58 омпбр Дмитро Кащенко: Коли помру, потраплю в рай. Бо в пеклі вже був. Пекло було в Пісках [Архівовано 21 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Звернення Президента України Володимира Зеленського 15 квітня 2022 року [Архівовано 10 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Дмитро Кащенко: «Кажуть якщо людина — бик, то бику кнут!»
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Полковники (Україна)
- Народились 24 серпня
- Народились 1980
- Військовики 58-ї окремої мотопіхотної бригади
- Військовики 17-ї окремої танкової бригади
- Військовики 93-ї окремої механізованої бригади
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького II ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагороджені нагрудним знаком «За військову доблесть»
- Нагороджені нагрудним знаком «Знак пошани»
- Нагороджені медаллю «15 років Збройним Силам України»
- Нагороджені медаллю «20 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
- Нагороджені медаллю «15 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
- Нагороджені медаллю «10 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
- Нагороджені нагрудним знаком «За досягнення у військовій службі»
- Нагороджені нагрудним знаком «Учасник АТО»
- Нагороджені знаком «За оборону Донецького аеропорту»
- Кавалери відзнаки «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)
- Лицарі ордена святого великомученика Юрія Переможця
- Лицарі ордена Архистратига Михаїла II ступеня
- Нагороджені відомчою відзнакою «Вогнепальна зброя» (МВС України)
- Нагороджені відомчою відзнакою «Вогнепальна зброя» (Міністерство оборони України)
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Царичанки
- Випускники Харківського інституту танкових військ
- Учасники боїв за Чернігів
- Кіборги Донецького аеропорту