Перейти до вмісту

Керстенці

Координати: 48°22′20″ пн. ш. 26°20′50″ сх. д. / 48.37222° пн. ш. 26.34722° сх. д. / 48.37222; 26.34722
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Керстенці
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Дністровський район
Тер. громада Недобоївська сільська територіальна громада
Код КАТОТТГ UA73040110050029593 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Керстенці 
Основні дані
Перша згадка 3 листопада 1433
Населення 1160 станом на 01.01.2020
Поштовий індекс 60050
Телефонний код +380 3731
День села 19 серпня
Географічні дані
Географічні координати 48°22′20″ пн. ш. 26°20′50″ сх. д. / 48.37222° пн. ш. 26.34722° сх. д. / 48.37222; 26.34722
Середня висота
над рівнем моря
203 м
Місцева влада
Адреса ради 60050, с. Керстенці, вул.Головна, 23
Карта
Керстенці. Карта розташування: Україна
Керстенці
Керстенці
Керстенці. Карта розташування: Чернівецька область
Керстенці
Керстенці
Мапа
Мапа

Ке́рстенці — село в Україні, у Недобоївській сільській територіальній громаді Дністровського району Чернівецької області.

Назва

[ред. | ред. код]

З грамоти Молдовського господаря відомо, що власником чи навіть засновником поселення був Крістіан, якого по простому звали Керстя, за однією з версій звідси і пішла назва «Крстенці».

Географія

[ред. | ред. код]

Бессарабське село Керстенці розташоване в південно-західній частині України, біля села бере початок річка Орунда. Неподалік на околиці Керстенці проходить автошлях національного значення Н03 ЖитомирЧернівці.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше село згадується в грамоті Молдовського господаря 1433 року.

У 1834 році відбувся виступ селян проти поміщиків.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 610 осіб (321[1] чоловічої статі та 289 — жіночої), налічувалось 121 дворове господарство, існували православна церква та каплиця[2].

Станом на 1886 рік у власницькому селі Клишківської волості мешкало 801 особа, налічувалось 178 дворових господарств, існували православна церква та школа[3].

Під час Першої світової війни село досить сильно постраждало, неподалік проходила лінія фронту.

Селяни брали участь у Хотинському повстанні. За це румуни жорстоко покарали населення восьми сіл: Мендиківці, Рукшин, Недобоївці, Ширівці, Керстенці, Ставчани, Данківці, Владична, Атаки, Романківці, Гвіздівці. Було розстріляно до 15 тисяч повстанців і мирних жителів.

Мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

У 2015 році шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Недобоївської сільської громади, до цього органом місцевого самоврядування була Керстенецька сільська рада.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Хотинського району, село увійшло до складу Дністровського району[4].

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1448 осіб[5].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 97,93%
румунська 1,24%
російська 0,76%
інші/не визначилися 0,07%

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Турецький Володимир Дмитрович.- (*12.09.1968, с. Керстенці Хотинського району Чернівецької області - +14.02.1987) - воїн-інтернаціоналіст. В Афганістані з січня 1987 року. Рядовий Володимир Турецький був водієм бетеера. Автомобільну колону, котрій Володимир забезпечував бойову охорону, 14 лютого 1987 року противник обстріляв із засідки. В цій перестрілці отримав смертельне поранення. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований у м. Бобровиці Чернігівської області.
  • Гашдеу Богдан Петричейку — румунський і молдовський письменник, мовознавець і фольклорист.

Перебували, проживали

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. У джерелі вказано 121, це певно одрук, оскільки неможливо пояснити таку велику розбіжність за статями, невідповідність співвідношення дворів до мешканців, стрімке зростання населення за чверть століття
  2. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 932)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. а б Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних