Кешеля Дмитро Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Михайлович Кешеля
Народився27 жовтня 1951(1951-10-27) (73 роки)
Клячаново
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьжурналіст, письменник, драматург, сценарист, режисер, radio editor
Сфера роботитворче та професійне письмоd[1], дитяча та підліткова літератураd[1], кінорежисураd[1], кіносценаристикаd[1] і Радіожурналістика[1]
Alma materУжНУ
Мова творівукраїнська
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Нагороди
Заслужений журналіст України

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Дмитро Михайлович Кешеля (*27 жовтня 1951, Клячаново) — український письменник, драматург і сценарист. Заслужений журналіст України. Член Спілки журналістів України1976 року) і Спілки письменників України1979 року).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 25 листопада 1951 року в селі Клячановому Мукачівського району Закарпатської області в селянській родині. У 1969 році закінчив середню школу в рідному селі, в 1974 році — філологічний факультет Ужгородського державного університету.

Після навчання працював редактором обласного радіо, а з 1995 року — головним редактором. У грудні того ж року був призначений на посаду заступника генерального директора Закарпатської облтелерадіокомпанії. З листопада 1996 року — заступник генерального директора, а з березня 2000 року — головний редактор об'єднаної редакції мистецьких програм.

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор низки книг оповідань, повістей і романів, зокрема: «Дерево зеленого дощу», «Колиска сонця», «А земля таки крутиться», «Пора грибної печалі», «Державна копоня», «Госундрагоші», «Жіванський світ», «Збийвіч або ж Кіна не буде», «Чим би не бавились пани, лем би не було війни», «…І в смерті були твої очі», «Осінь великих небес, або ж прирічанські характери», «Видіння зрячої води, або ж Дурний Іван стріляє, а Богонько кулі направляє».

Також написав і книги для дітей: «Мармалада», «Сяйвооке звірятко».

Письменник успішно працює і як драматург. Його п'єси «Голос Великої ріки», «Дерев'яні люди», «Закарпатське різдво», «Недотепа із Вертепа» ставились на українській сцені та за кордоном.

Дмитро Кешеля пише як українською мовою, так і карпаторусинським діалектом («русинською мовою»)[2].

Твори публікувалися в Росії, Білорусі, країнах Балтії та Кавказу, перекладалися на англійську, угорську, румунську, чеську та словацьку мови.

Дмитро Кешеля — сценарист та режисер понад 10 документальних фільмів про культуру, історію, традиції та відомих історичних особистостей Закарпаття.

Фільм «Гіркота солодкої Землі» (про Августина Волошина та події Карпатської України), «Осіння Голгофа Теодора Ромжі» (про єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Теодора Ромжу), «Це ми, діти твої, Господи!» (про закарпатського священика Івана Маргітича) та ін.

Премії

[ред. | ред. код]

Лауреат премії видавництва «Молода гвардія» за збірку «Зелений дощ» (за 1982 рік), премії журналу «Дружба народів» за повість «Коли заговорять камені», чотири рази був удостоєний Закарпатської обласної літературної премії імені Федора Потушняка (за 1995, 2003, 2007 і 2010 роки).

У 2007 році був номінований на Національну премію імені Т. Г. Шевченка за збірку «... І в смерті були твої очі».

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. Див. наприклад, Кешеля, Д. Пацаловська республіка, авадь Гойте, люди, кониць світа! : Роман из народного жытя 1990-х годів [Текст] / Дмитро Кешеля ; Дослідный центер карпатистикы ; мов. ред., передм. та післямова В. Падяка ; худож. Я. Дуленко ; упорядкув. М. Падяка. — Ужгород: Выдавательство В. Падяка, 2011. — 256 с. : іл. .