Кирик Ружинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кирик Ружинський
Інші імена Кирило, Костянтин
Народився не відомо
Ружин
Помер близько 1601
Котельня
Громадянство (підданство) Річ Посполита
Діяльність військовик
Титул князь
Конфесія православний, католик
Батько князь Ружинський
Мати Анна Олізар Вовчок
Рід Ружинські
Родичі Богдан, Миколай (брати)
Дружина 1. Євдокія Куневська 2. Ядвіґа Хвальчевська
Діти Роман Ружинський
  • POL COA Ruzynski.svg

Ки́рик (Кирило) Миха́йлович Ружи́нський (? — бл. 1601) — князь, отаман на Запоріжжі, згодом черкаський підстароста. Брати: низовий гетьман Богдан, Миколай. Один з братів здобув татарський замок Сламгород і зрівняв його з землею. Історик Іван Крип'якевич називав його ім'ям Костянтин.[1]

Життєпис[ред.ред. код]

За рицарські заслуги королем Речі Посполитої Стефаном Баторієм йому 1581 року була надана в довічне користування Котельня за Житомиром. Його донька вийшла заміж за князя Чарторийського.

У 1585 році деякий час перебував на Запорозькій Січі, брав участь у поході запорожців проти татар.

За інформацією Івана Крип'якевича, у 1588 році разом з 1700-ма козаками брав участь у святкуванні коронації (святковий обхід) Сигізмунда III Вази на Площа Ринок у Львові.[1]

Під час повстання Северина Наливайка 1594-96 років очолював передовий загін коронних військ, який вів бої проти повстанців на Київщині. 27 березня 1596 року Матвій Шаула інформував його про хід перемовин з С.Наливайком, обіцяючи видати його.[2]У квітні 1596 року загін Кирика був розбитий козацькими військами під командуванням Северина Наливайка і Матвія Шаули поблизу Білої Церкви.

Під час того, як Кирика не було вдома, татари напали на Котельню і почали нищити місто, загорівся і будинок князя Кирика, в якому згоріла його перша дружина — княгиня Євдокія Куневська.

Був похований у церкві в Котельні.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 31. — ISBN 5-7745-0316-X.
  2. Majewski W. Nalewajko (Nalywajko) Semen (Seweryn?), (zm. 1597) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXIІ/3, zeszyt 94. — S. 491. (пол.)

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]