Кисельов Іван Олександрович (танкіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кисельов Іван Олександрович
Народження 16 серпня 1920(1920-08-16)
Архангельське, Стерлітамацький повітd, Уфимська губернія, РСФРР
Смерть 3 січня 2008(2008-01-03) (87 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Партія КПРС
Звання старший лейтенант
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни орден Червоної Зірки орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» орден «Знак Пошани» медаль Жукова ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «За бойові заслуги» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Варшави» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» медаль «60 років Збройних Сил СРСР» медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу»

Іван Олександрович Кисельов (19202008) — учасник Другої світової війни, командир танкового взводу 3-го танкового батальйону 65-ї танкової бригади 11-го танкового корпусу 69-ї армії 1-го Білоруського фронту, Герой Радянського Союзу, старший лейтенант.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї службовця. Росіянин.

Закінчив семирічну школу в рідному селі, потім школу фабрично-заводського навчання в місті Бєлорєцьку (Башкортостан). Працював на сталепроволочному заводі Бєлорєцького металургійного комбінату. У 1938 році вступив до Давлекановського сільськогосподарського технікуму, закінчив два курси.

До лав РСЧА покликаний Давлекановським райвійськкоматом Башкирської АРСР в жовтні 1940 року. В період проходження служби закінчив курси молодших лейтенантів, в 1943 році - 2-е Харківське військове танкове училище. На фронті з травня 1943 року. Член ВКП/КПРС з 1943 року.

Особливо відзначився в ході Вісло-Одерської наступальної операції. 15 січня 1945 року його взвод розгромив відступаючу артилерійську колону і дві колони автомашин в районі населеного пункту Юзефув, в 5 кілометрах на захід від польського міста Зволень. 18 січня 1945 року в боях за польське місто Лодзь І.О. Кисельов знищив два танки, чотири гармати і декілька солдатів противника.

Після війни продовжив службу в Збройних Силах СРСР. У 1949 році закінчив командний факультет Військової академії бронетанкових військ і академічні курси при Військовій академії імені М.В. Фрунзе. Командував полком, дивізією.

Депутат Верховної Ради СРСР в 19501954 роках.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 25 жовтня 1967 року полковнику Кисельову Івану Олександровичу присвоєно військове звання «генерал-майор».

В останні роки, перед відходом у відставку в 1981 році, займав посаду заступника командира корпусу. Жив в місті Москві.

Помер 3 січня 2008 року[1]. Похований у Москві на Троєкуровському цвинтарі (ділянка № 7).

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому геройство і мужність» старшому лейтенанту Кисельову Івану Олександровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5157).

Нагороджений:

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • У 2005 році ім'я І.О. Кисельова занесено на Дошку Пошани Хорошевського району м. Москви.
  • У музеї Героїв-жителів Хорошевського району в школі-інтернаті № 42 є стенд з висвітленням його ратних і трудових подвигів.

У 2011 році встановлено погруддя в селі Архангельське рес. Башкортостан

Джерела[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]