Кисельов Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Іванович Кисельов
Ім'я при народженні Сергій Вікторович Адольф
Народження 27 грудня 1919(1919-12-27)
Севастополь
Смерть 2 квітня 1945(1945-04-02) (25 років)
Жепін
Поховання Бруднівський цвинтарd
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ винищувальна авіація
Освіта Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського
Роки служби 1939–1945
Партія КПРС
Звання  Капітан авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня

Сергі́й Іва́нович Кисельо́в, до 26 січня 1944 року — Сергій Вікторович Адольф (нар. 27 грудня 1919(19191227) — 4 лютого 1945) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, капітан. Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 27 грудня 1919 року в місті Севастополі в родині військового. Росіянин. Закінчив 9 класів і Київський аероклуб.

До лав РСЧА призваний у 1937 році. У 1940 році закінчив 8-у Одеську військову авіаційну школу льотчиків імені П. Д. Осипенко.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Південно-Західному фронті, окремій 51-й армії, Закавказькому, Кавказькому, Кримському, Західному, 4-у Українському, 3-у і 1-у Білоруських фронтах. Тричі був поранений, з них двічі — важко.

Початок війни зустрів на посаді старшого пілота 17-го винищувального авіаційного полку 14-ї змішаної авіаційної дивізії. Літав на винищувачах І-153 та ЛаГГ-3. З вересня 1941 року — заступник командира ескадрильї 253-го, а згодом — 247-го винищувальних авіаційних полків. Перший ворожий літак збив у серпні 1941 року поблизу Чернігова. Згодом брав у часть у боях під час оборони Криму.

У квітні 1942 року направлений на навчання до Військово-повітряної академії імені Жуковського, що перебувала у Свердловську (нині Єкатеринбург), де провчився до грудня 1942 року.

У січні 1943 року капітан С. В. Адольф призначений на посаду командира ескадрильї 162-го винищувального авіаційного полку. Літав на винищувачах Як-1 та Як-7.

З кінця 1943 по березень 1944 року воював у складі 272-го винищувального авіаційного полку 309-ї винищувальної авіаційної дивізії, на озброєнні якого перебували винищувачі Ла-5.

26 січня 1944 року у відділі ЗАГС місті Москви змінив прізвище і по-батькові.

У зв'язку з переформуванням 272-го вап у перегоночний, у березня 1944 року капітан С. І. Кисельов був переведений до Управління 278-ї винищувальної авіаційної дивізії 3-го винищувального авіаційного корпусу. Брав участь у визволенні Криму й рідного Севастополя.

Протягом листопада-грудня 1944 року перебував у 274-у винищквальному авіаційному полку, а з грудня 1944 року — інструктор з техніки пілотування 3-го винищувального авіаційного корпусу.

Всього за час бойових дій здійснив близько 250 бойових вильотів, у повітряних боях збив особисто 19 та в складі групи 2 літаки супротивника.

Загинув 4 лютого 1945 року на аеродромі поблизу міста Реппен (нині — Жепін, Польща) під час нальоту ворожої авіації. Похований у місті Нойштадт (Польща), згодом перепохований на цвинтарі одного з районів Варшави — Прага, станція Брудно.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 лютого 1944 року за мужність і відвагу, виявлені у боях з німецько-фашистськими загарбниками, капітану Кисельову Сергію Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3194)[1].

Також був нагороджений двома орденами Червоного Прапора (21.02.1942, 21.07.1943) і орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (27.08.1943).

Родина[ред. | ред. код]

Батько С. І. Кисельова — Віктор Едуардович Адольф (1894–1936), учасник Першої світової і Громадянської війни в Росії, згодом став льотчиком-випробувачем Київського авіаційного заводу № 43. Загинув під час виконання показового польоту на літаку І-4.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нагородний лист — представлення до звання Героя Радянського Союзу(рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 18 листопада 2014.
  2. [Енциклопедія випробувачів(рос.). Архів оригіналу за 29 Листопада 2014. Процитовано 18 Листопада 2014. Енциклопедія випробувачів(рос.)]

Посилання[ред. | ред. код]