І-153

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
І-153
І-153
Призначення: винищувач
Перший політ: 1938
Прийнятий на озброєння: 1939
Знятий з озброєння: 1945
Розробник: АТ «Дукс»d
Всього збудовано: 3437[1]
Конструктор: М. М. Полікарпов
Екіпаж: 1 особа
МШ біля землі: 366 км/год
МШ на висоті: 426 (5100м) км/год
Дальність польоту: 510 км
Практична стеля: 11000 м
Швидкопідйомність: 15 м/с
Довжина: 6,275 м
Висота: 3,425 м
Розмах крила: 10,00 м
Площа крила: 22,14 м²
Споряджений: 1902 кг
Двигуни: M-63
Тяга (потужність): 900
Підвісне озброєння: бомби до 100 кг або 6×РС-82
Кулеметне озброєння: 4×7.62 ШКАС

І-153 у Вікісховищі

І-153 «Чайка»  — радянський поршневий винищувач 1930—1940-х років.

Створений в КБ Полікарпова у 1938 році. Є безпосереднім розвитком (третя версія,— що і виражено в назві) літака І-15. Основна відмінність — колеса, що прибираються (лижі). Крім цього, багато в конструкції було переглянуто. Введена бронеспинка. Вважався[ким?] найдосконалішим серійним винищувачем подібної схеми.

Перше бойове хрещення — в Монголії під час боїв із японцями за Халхин-Гол, але вже тоді зазнавав великих втрат і міг застосовуватись лише сумісно з І-16. Використовувався в Китаї та в Радянсько-фінській війні (1939—1940). До початку Німецько-радянської війни остаточно застарів і не міг навіть наздогнати деякі модифікації Junkers Ju 88 та Дорньє[джерело?], не кажучи вже про Messerschmitt Bf 109, зважаючи на низьку швидкість. Проте на початку війни використовувався як винищувач, у тому числі в ППО при обороні Москви, а також як легкий штурмовик.

Конструкція[ред. | ред. код]

  • Аеродинамічна схема — півтораплан.
  • Верхнє крило виконано за схемою «чайка»
  • Шасі, що прибираються
  • Додаткове оснащення:
    • підвісні баки
    • реактивні снаряди РС-82
    • бомби
    • ВАП[що?]

Модифікації[ред. | ред. код]

  • І-153 — М-25В — перші серійні екземпляри
  • І-153П — М-62 — як попередній, але замість 4-х БС 2 ШВАК — синхронні. Випускався серійно (побудовано 8 машин).
  • І-153В — М-62 — висотний із герметичною кабіною (зварний) А. Я. Щербакова.
  • И-153В — М-63 ТК.ГК. — 2 турбокомпресори ТК-3 та м'якою кабіною.

Відомі льотчики, які воювали на І-153[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Споріднені розробки[ред. | ред. код]

Аналоги[ред. | ред. код]

Списки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Маслов М.А., 2008 г., стр. 95

Література[ред. | ред. код]

  1. И-153 / М.Маслов — М.: Р. И. Ц. Авиатик, 2001; ISBN 5-93848-003-5
  2. Утерянные победы / Эрих Манштейн; сост.: C. Б. Переслегин.
  3. Р. Исмаилов.— М.: ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2002. — 891,[5] c.— (Военно-историческая библиотека). ISBN 5-17-010652-1 (АСТ); ISBN 5-7921-0240-6 (TF)

Посилання[ред. | ред. код]