І-153

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
І-153
Polikarpov I-153.jpg
І-153
Призначення: винищувач
Перший політ: 1938
Прийнятий на озброєння: 1939
Знятий з озброєння: 1945
Розробник: Dux Factoryd
Всього збудовано: 3437[1]
Конструктор: М. М. Полікарпов
Екіпаж: 1 особа
МШ біля землі: 366 км/год
МШ на висоті: 426 (5100м) км/год
Дальність польоту: 510 км
Практична стеля: 11000 м
Швидкопідйомність: 15 м/с
Довжина: 6,275 м
Висота: 3,425 м
Розмах крила: 10,00 м
Площа крила: 22,14 м²
Споряджений: 1902 кг
Двигуни: M-63
Тяга (потужність): 900
Підвісне озброєння: бомби до 100 кг або 6×РС-82
Кулеметне озброєння: 4×7.62 ШКАС

І-153 «Чайка»  — радянський поршневий винищувач 30-их — 40-их років.

Створений в КБ Полікарпова у 1938 році. Є безпосереднім розвитком (третя версія,— що і виражено в назві) літака І-15. Основна відмінність — колеса, що прибираються (лижі). Крім цього, багато в конструкції було переглянуто. Введена бронеспинка. Вважався найдосконалішим серійним винищувачем подібної схеми.

Перше бойове хрещення — в Монголії під час боїв з японцями за Халхін-Гол, але вже тоді ніс великі втрати і міг застосовуватись лише сумісно з І-16. Використовувався в Китаї та в Фінляндській кампанії. До початку німецько-радянської війни остаточно застарів і не міг навіть наздогнати деякі модифікації Junkers Ju 88 та Дорньє[джерело?], не кажучи вже про Messerschmitt Bf 109, зважаючи на низьку швидкість. Проте на початку війни використовувався як винищувач, у тому числі в ППО при обороні Москви, а також як легкий штурмовик.

Конструкція[ред. | ред. код]

  • Аеродинамічна схема — півтораплан.
  • Верхнє крило виконано по схемі «чайка»
  • Шасі, що прибираються
  • Додаткове оснащення:
    • підвісні баки
    • реактивні снаряди РС-82
    • бомби
    • ВАП

Модифікації[ред. | ред. код]

  • І-153 — М-25В  — перші серійні екземпляри
  • І-153П — М-62 - як попередній, але замість 4-х БС 2 ШВАК — синхронні. Був в серії (побудовано 8 машин).
  • І-153В — М-62 Висотний з герметичною кабіною (зварний) А. Я. Щербакова.
  • И-153В — М-63 ТК.ГК. 2 турбокомпресора ТК-3 та м'якою кабіною.

Відомі льотчики, які воювали на І-153[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Маслов М.А., 2008 г., стр. 95

Див. також[ред. | ред. код]

Споріднені розробки
Аналоги
Списки

Література[ред. | ред. код]

  1. И-153 / М.Маслов — М.: Р. И. Ц. Авиатик, 2001; ISBN 5-93848-003-5
  2. Утерянные победы / Эрих Манштейн; сост.: C. Б. Переслегин,
  3. Р. Исмаилов.— М.: ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2002.— 891,[5] c.— (Военно-историческая библиотека). ISBN 5-17-010652-1 (АСТ); ISBN 5-7921-0240-6 (TF)

Посилання[ред. | ред. код]