Клаус Воверайт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Клаус Воверайт
Клаус Воверайт

Бургомістр Берліна
Час на посаді:
16 червня 2001 — 11 грудня 2014
Попередник Курт Бек
Наступник Вольфганг Бьомер

Час на посаді:
1 листопада 2001 — 31 жовтня 2002

Народився 1 жовтня 1953(1953-10-01) (64 роки)
Західний Берлін
Громадянство Німеччина Німеччина
Політична партія Соціал-демократична партія Німеччини
Чоловік Йорн Кубіцкі
Професія політик
Особистий підпис
Signature of Klaus Wowereit.gif
Нагороди
Кавалер Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН||
Кавалер ордена Почесного легіону
Великий хрест зі стрічкою Ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Кавалер ордена Заслуг (Норвегія)
Офіційний веб-сайт

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Клаус Воверайт (нім. Klaus Wowereit; нар. 1 жовтня 1953(19531001), Західний Берлін) — німецький політик, правлячий бургомістр Берліна з 2001 року, голова бундесрату в 20012002 роках, після відставки Курта Бека — діючий керівник федеральної землі, який найдовше перебуває в посаді, відкритий гей.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в берлінському районі Темпельгоф в простій сім'ї вихідців зі Східної Пруссії, молодший з п'ятьох дітей, ріс без батька. Прізвище Воверайт балтійського (давньопрусського) походження і означає «білченя».[1]

У 1973 році закінчив школу імені Ульріха фон Гуттена (нім. Ulrich-von-Hutten-Oberschule), потім вивчав право у Вільному університеті Берліна. В цей же час вступив до лав Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). У 1979 році захистив юридичний державний іспит, після чого почав роботу при сенаторі внутрішніх справ у Берліні. У 1981 році захистив другий державний іспит.

Політична кар'єра[ред.ред. код]

З 1984 по 1994 роки був муніципальним радником з освіти та культури берлінського району Темпельгоф. У 1995 році обраний до міського парламенту Берліна, ставши заступником голови фракції СДПН. У 1999 році був переобраний і став головою міської парламентської фракції СДПН.

16 червня 2001 обраний правлячим бургомістром Берліна. Переобраний на цю посаду в 2006 році. На цій посаді Клаус Воверайт активно працював у галузі культури і туризму (зокрема над проведенням Чемпіонату світу з футболу в 2006 році і Берлінського кінофестивалю). В результаті чого Берлін став третім за відвідуваністю туристами європейським містом після Парижа і Лондона. У той же час за період його правління економічні показники міста погіршилися.

З 2001 по 2002 рік був головою бундесрату, з цим періодом діяльності пов'язаний скандал про прийняття закону про імміграцію. Активно підтримує ініціативи руху за права сексуальних меншин.

У німецькій пресі іноді згадується як майбутній потенційний кандидат від СДПН на посаду канцлера Німеччини[2].

Клаус Воверайт відкрито заявив про свою гомосексуальну орієнтацію в ході виборів 2001 року. Його фраза «Я гей, і це добре!» (нім. Ich bin schwul und das ist auch gut so) стала в Німеччині крилатим виразом.[3][4] У російськомовній пресі зустрічаються також і інші варіанти перекладу цієї фрази — «Я гей, і добре, що це так» і «Я гей, ну й добре!», що істотно відрізняються один від одного смисловим навантаженням).[5][6]

Воверайту також належить авторство крилатої характеристики Берліна як «бідний, але сексуальний» (нім. Arm, aber sexy).

26 серпня 2014 року Воверайт оголосив про вихід у відставку. На прес-конференції у Берліні він сказав, що залишить посаду бургомістра 11 грудня 2014 року[7] .

З 1993 року живе з нейрохірургом Йорном Кубіцьким (нім. Jörn Kubicki).

Нагороди[ред.ред. код]

Кавалер Великого хреста ордена За заслуги перед Італійською Республікою (2006).

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]