Ріхард фон Вайцзеккер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ріхард фон Вайцзеккер
Richard von Weizsäcker
Ріхард фон Вайцзеккер
Прапор
6-й Федеральний президент ФРН
1 липня 1984 — 30 червня 1994
Попередник: Карл Карстенс
Наступник: Роман Герцог
Прапор
10-й Правлячий бургомістр Західного Берліна
11 червня 1981 — 9 лютого 1984
Попередник: Ганс-Йохен Фогель
Наступник: Еберхард Діпген
 
Партія: Християнсько-демократичний союз
Освіта: Оксфордський університет
Гренобльський універсітет
Геттінгенський університет
Народження: 15 квітня 1920(1920-04-15)
Штутгарт, Німеччина
Смерть: 31 січня 2015(2015-01-31) (94 роки)
Дружина: (з 1953) Маріанні фон Вайцзеккер
Діти: сини Роберт Клаус,
Андреас,
Фріц Екхарт
дочка Маріанне Беатріс
 
Автограф: Автограф
 
Нагороди:
Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа|Великий хрест зі стрічкою Ордена За заслуги перед Італійською Республікою

Королевський Вікторіанський ланцюг
Кавалер Великого Хреста особливої ​​ступеня ордена За заслуги перед ФРН
Великий Хрест ордену Білого лева (з 1992)
Великий Хрест ордену Заслуг (Польща)
Кавалер ордена Слона

Барон Ріхард Карл фон Вайцзеккер (нім. Richard Karl Freiherr von Weizsäcker) (* 15 квітня 1920(19200415), Штутгарт — † 31 січня 2015, Берлін[1]) — німецький політик і державний діяч, член партії Християнсько-демократичний союз, федеральний президент Німеччини в 19841994 роках. Вважається і свого часу вважався моралістом серед вищих німецьких політиків.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 15 квітня 1920 року у Штутгарті. Його батько, Ернст фон Вайцзеккер, був відомим дипломатом, а брат, Карл Фрідріх фон Вайцзеккер, — фізиком та філософом. Кілька років Вайцзеккер прожив у Швейцарії та Данії, де його батько виконував свої дипломатичні обов'язки, а у 17-річному віці перебрався до Великобританії, де почав вивчати філософію та історію в оксфордському Балліол-колледжі. Пізніше він також отримував освіту у французькому Греноблі. З початком Другої світової війни вступив на службу до німецької армії. У 1945 році, отримавши поранення у Східній Пруссії, був відправлений до рідного Штутгарту.

Після закінчення війни Вайцзеккер продовжив навчання історичній науці у Геттінгені, з часом переорієнтувавшись у сторону правознавства. На Одинадцятому подальшому Нюрнберзькому процесі він був одним з членів групи захисників свого батька.

Ернст фон Вайцзеккер (праворуч) із сином Ріхардом у повоєнному суді

У 1954 році Вайцзеккер вступив до Християнсько-демократичний союзу, а 1969 року став членом бундестага. З 1979 по 1981 рік був віце-президентом Бундестагу, а у період з 1981 по 1984 рік був правлячим бургомістром Західного Берліна. У 1984 році був обраний президентом Німеччини, змінивши на цій посаді Карла Карстенса.

Вайцзеккер широко відомий своєю промовою у бундестазі 8 травня 1985 року, яка була присвячена 40-ій річниці капітуляції Німеччини у Другій світовій війні. У ній він торкнувся теми спокути, сенс якої, на його думку, полягає в збереженні пам'яті про минуле та витягу з нього необхідних уроків.[2]

Цікаві факти[ред.ред. код]

По недостовірним даним, Вайцзеккер є далеким родичем В. І. Леніна.[3]

Примітки[ред.ред. код]