Ріхард фон Вайцзеккер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ріхард фон Вайцзеккер
Richard von Weizsäcker
Ріхард фон Вайцзеккер
Прапор
6-й Федеральний президент ФРН
1 липня 1984 — 30 червня 1994
Попередник: Карл Карстенс
Наступник: Роман Герцог
Прапор
10-й Правлячий бургомістр Західного Берліна
11 червня 1981 — 9 лютого 1984
Попередник: Ганс-Йохен Фогель
Наступник: Еберхард Діпген
 
Партія: Християнсько-демократичний союз
Освіта: Оксфордський університет
Гренобльський універсітет
Геттінгенський університет
Народження: 15 квітня 1920(1920-04-15)
Штутгарт, Німеччина
Смерть: 31 січня 2015(2015-01-31) (94 роки)
Дружина: (з 1953) Маріанні фон Вайцзеккер
Діти: сини Роберт Клаус,
Андреас,
Фріц Екхарт
дочка Маріанне Беатріс
Автограф: Автограф
 
Нагороди:
Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа|Великий хрест зі стрічкою Ордена За заслуги перед Італійською Республікою

Королевський Вікторіанський ланцюг
Кавалер Великого Хреста особливої ​​ступеня ордена За заслуги перед ФРН
Великий Хрест ордену Білого лева (з 1992)
Великий Хрест ордену Заслуг (Польща)
Кавалер ордена Слона

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Барон Ріхард Карл фон Вайцзеккер (нім. Richard Karl Freiherr von Weizsäcker) (* 15 квітня 1920(19200415), Штутгарт — † 31 січня 2015, Берлін[1]) — німецький політик і державний діяч, член партії Християнсько-демократичний союз, федеральний президент Німеччини в 19841994 роках. Вважається і свого часу вважався моралістом серед вищих німецьких політиків.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 15 квітня 1920 року у Штутгарті. Його батько, Ернст фон Вайцзеккер, був відомим дипломатом, а брат, Карл Фрідріх фон Вайцзеккер, — фізиком та філософом. Кілька років Вайцзеккер прожив у Швейцарії та Данії, де його батько виконував свої дипломатичні обов'язки, а у 17-річному віці перебрався до Великобританії, де почав вивчати філософію та історію в оксфордському Балліол-колледжі. Пізніше він також отримував освіту у французькому Греноблі. З початком Другої світової війни вступив на службу до німецької армії. У 1945 році, отримавши поранення у Східній Пруссії, був відправлений до рідного Штутгарту.

Після закінчення війни Вайцзеккер продовжив навчання історичній науці у Геттінгені, з часом переорієнтувавшись у сторону правознавства. На Одинадцятому подальшому Нюрнберзькому процесі він був одним з членів групи захисників свого батька.

Ернст фон Вайцзеккер (праворуч) із сином Ріхардом у повоєнному суді

У 1954 році Вайцзеккер вступив до Християнсько-демократичний союзу, а 1969 року став членом бундестага. З 1979 по 1981 рік був віце-президентом Бундестагу, а у період з 1981 по 1984 рік був правлячим бургомістром Західного Берліна. У 1984 році був обраний президентом Німеччини, змінивши на цій посаді Карла Карстенса.

Вайцзеккер широко відомий своєю промовою у бундестазі 8 травня 1985 року, яка була присвячена 40-ій річниці капітуляції Німеччини у Другій світовій війні. У ній він торкнувся теми спокути, сенс якої, на його думку, полягає в збереженні пам'яті про минуле та витягу з нього необхідних уроків.[2]

Цікаві факти[ред.ред. код]

По недостовірним даним, Вайцзеккер є далеким родичем В. І. Леніна.[3]

Примітки[ред.ред. код]