Кокле (інструмент)
 | |
| Інші назви | коклес |
|---|---|
| Класифікація | струнний музичний інструмент, хордофон |
| Класифікація Горнбостеля-Закса | 314.122-5 |
| Музиканти | Мартіньш Бауманіс, Ніколайс Хенькіс, Маріс Муктупавелс, Валдіс Муктупавелс, Бирута Озоліня, Латвйте Подиня, Янис Порикис, Лайма Янсоне, Алоизийс Юсминьш |
| Виробники | Имантс Робежниекс |
 Кокле у Вікісховищі | |
Кокле (латис. kokle ('kʊ͡ɔk.le), латг. kūkle, лив. kāndla), історична назва коклес (kokles, kūkles)[1] — традиційний латиський народний струнний щипковий музичний інструмент, що входить до Культурного канону Латвії[2]. Має схожість з литовським канклес, естонським Каннель, карело-фінським кантеле і російськими крилоподібними гуслями.
Конструкція[ред. | ред. код]
Кокле має порожнистий трапецієподібний корпус з тонкою дерев'яною декою. Дерев'яні кілки встановлюються на вузький металевий стрижень, до якого кріпляться струни. Струни цього інструменту можуть бути виготовлені з тонких кишок тварин, рослинних волокон, а також металеві — з сталі чи латуні. Традиційно в інструменті було 6-9 струн пізніше їх кількість стала більше десяти. У нижньої струни зазвичай роль Бурдона — вона звучить весь час. У сучасних Кокле число струн досягає двадцяти.[3]
Звучання Кокле залежить від породи дерева, з якого зроблений інструмент: для непрофесійних інструментів використовується липа або береза, для академічного концертного — тільки клен.[4]
Історія[ред. | ред. код]
Перші письмові відомості про цей музичний інструмент датовані XV століттям, коли на ньому грали прибалтійські племена.
В знак важливості цього національного інструменту Латвії, яка є народним музичним символом, в 1991 році була випущена поштова марка СРСР. У 2014 році була випущена латвійська поштова марка[5], а в 2013 році — пам'ятна монета в 1 лат із зображенням Кокле.[6]
Техніка гри[ред. | ред. код]
Музикант зазвичай грає на інструменті сидячи, перебираючи потрібні струни правою рукою, приглушаючи непотрібні — лівої. При грі Кокле кладуть на стіл, рідше — на коліна, під час руху підвішують на шию.
Варіанти[ред. | ред. код]
Розрізняють декілька варіантів цього музичного інструменту:
- латгальскій Кокле (Latgales kokle) — має крило, яке посилює звучання інструменту і служить підставкою для руки; він менш прикрашений і важчий;
- Курземский Кокле (Kurzemes kokle) — без крила, зазвичай прикрашений орнаментом і різьбленням;
- цітровідний Кокле (cītarkokle) — більш пізній інструмент, що виник під впливом західноєвропейських цитр, — з великим корпусом, металевими кілками і великою кількістю струн;
- концертний Кокле (koncertkokle) — з більш широким діапазоном нот, на деяких є пристрій для зміни висоти тону струни.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Муктупавелс В.. {{{Заголовок}}} = Latviešu mūzikas instrumentu sistemātika. — Рига : Латвийская ассоциация высших школ, 1999. — С. 96.[недоступне посилання з Октябрь 2018]
- ↑ Kokles un koklēšana [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.](латис.)
- ↑ Кокле — латышский струнный щипковый народный музыкальный инструмент. Riga Portal. 17.02.2014. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Кокле — латышский народный инструмент. Pribalt.info. 01.02.2014. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Латвия. Национальные музыкальные инструменты. Peterstamps. 09.04.2014. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Банк Латвии выпустит однолатовик с кокле. Baltic News Network. 07.06.2013. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 28 березня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Гуслі і гра на гуслях
- Latvia celebrates national instrument [Архівовано 7 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Video: Druvienā top kokles [Архівовано 19 квітня 2017 у Wayback Machine.] (латис.)
- Латвійська народний музичний символ [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.]