Коліма (штат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коліма
—  Штат  —
Colima
Coat of arms of Colima.svg
Flag of Colima.svg
Герб штату Коліма Прапор штату Коліма
Catedral y Palacio - panoramio.jpg
Столиця Коліма
Країна Мексика Мексика
Офіційна мова Іспанська
Населення
 - повне 542 627 чоловік
Площа
 - повна 5 191 км²
 - широта 19º 31' - 18º 41' N
 - довгота 103º 29' - 104º 41' W
Висота
 - максимальна 3 860 м
Став штатом 1857
Веб-сайт colima-estado.gob.mx
Штат Коліма на мапі Мексики
Штат Коліма на мапі Мексики
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Коліма (штат)

Колі́ма (ісп. Colima) — штат на південному заході Мексики, на Тихоокеанському узбережжі. Площа 5 191 км². Населення 542 627 чоловік (2000). Адміністративний центр — місто Коліма.

Найбільші міста:

Історія[ред. | ред. код]

Ла Кампана
Палац уряду в Колімі
Головна площа до католицької церкви
Вхід до Колімського Університету Народів
Квітнучий лайм біля вулкану де-Фуего

У 1821 році місто Коліма приєдналося до плану Ігуали та прийняло рішення місцевими органами влади залишатися й надалі під опікою Гвадалахари. В цьому ж році Коліма втратила райони Сапотлан разом із містами Текалітлан та Ксілотлан, але до складу території увійшло місто Тоніла[1]. У 1824 році, після ратифікації першої конституції Коліма стала незалежною територією Мексики, але в 1837 році була інтегрована до штату Мічоакан. У 1846 році Коліма знову стала окремою територією, але лише в 1856 році ліберальний уряд надав території статус штату, який був підтверджений конституцією у 1857 році. Першим губернатором Коліми став генерал Мануель Альварес[2][3]. У 1858 році, під час війни за Реформу, в Колімі знаходився уряд Беніто Хуареса. У 1861 році до складу штату додалися острови Ревільягігедо. У 1864 році французькі війська окупували штат і ліквідували націоналістичний уряд. У 1865 році Коліма тимчасово стає відділом Гвадалахари, а в 1867 році республіканські війська на чолі з Рамоном Короною відвоювали штат. У 1881 році Коліма  стає самостійною єпархією незалежно від Гвадалахари[4].

У другій половині XIX ст. почала розвиватися промисловість, запрацювали текстильні фабрики такі як La Armonía, La Atrevida та San Cayetano. У 1869 році в штаті з'явився телеграф, завдяки якому столиця була об'єднана зв'язком з портом Манзанільо. У 1883 році були прокладені телефонні лінії. У 1889 році з'явилася служба залізничного транспорту, а перший міський трамвай в столиці з'явився в 1892 році[5].

Під час мексиканської революції штат перебував у відносному спокою і лише іноді спалахували сутички поміж місцевими угрупуваннями. У 1911 році армія на чолі з Франціско І. Мадеро увійшли до Коліми, але залишалися в місті недовго[6].

Після революції розпочався поділ земель на едідоси, якими займалися соціальні організації. Перший розподіл земель відбувся у місті Сучітлан. Іншим важливим рухом було створення профспілок працівників та кооперативів, таких як Союз Естібадорів (ісп. Unión de Estibadores) у Манзанільо. У 1919 році президент Венустано Карранза заснував Об'єднання кооперативів Салінерос (ісп. Sociedad Cooperativa de Salineros) які мали особливі привілеї на видобуток солі з озера Куютлан. Такі зміни призвели до політичної нестабільності в державі, особливо під час виборів[7].

На протязі 1920-х років федеральним урядом Мехіко була розглянута низка законів стосовні освітньої та медичної реформ, які фактично до їхньої дії були під контролем  духовенства. Церква відігравала одну з основних ролей в політичних та соціальних справах держави, тож усунення від контролю церкви над державним устроєм багатьма штатами сприйнявся негативно. У 1926 році закон про релігію спровокував війну Крістеро, в якій боролися проти федеральних аграрної та соціалістичної реформ. Часті сутички, пов'язані з цим конфліктом, викликали серйозні проблеми в Колімі, які спричинили великі розбіжності в поглядах без формального вирішення, а також вплинули на економічне становище штату[8].

Текстильне виробництво, яке розпочалося у 19 столітті, припинило свою діяльність до середини XX-го ст., хоча фермери продовжували вирощувати бавовну для постачання до Гвадалахари. У 1940-х роках, в долині Текомане стали вирощувати лайм, створюючи нове джерело доходу для штату, що привело до відродження агропромислового комплексу[9].

У 1942 році було засновано Колімський Університет Народів[10].

У 1980-х роках почав діяти план  президента Мігуеля де-ла-Мадріда, за яким розпочалося прокладання траси Манзанільо-Гвадалахара-Тампіко. Завдяки цьому відчувся зріст економіки у туристичному секторі. В останніх десятиліттях XXI ст. почала спостерігатися нова хвиля будівництва бізнесових центрів такі як Cementos Apasco, Citrojugo, Brun Foods, Embotelladora de Tecomán, Consorcio Minero Benito Juárez-Peña Colorada, Grupo Agroindustrial de Occidente, AMTEX та ін[11].

У першій половині XXI ст. боротьба мексиканського уряду з наркоторгівлею та незаконним постачання наркотиків із-за Тихого океану,  не дала змоги штату отримати повноцінний розвиток у економіці.  У першому кварталі 2011 року в країні було зареєстровано 52 вбивства, які пов'язані з організованою злочинністю наркобізнесу. Це значно вищий показник, ніж у попередні роки, коли більшість із злочинів скоювалося поодиноко в Колімі, Вілла-де-Альваресі та Мансанільо[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Colima. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal and Gobierno del Estado de Colima. 2005(ісп.)
  2. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Colima. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal and Gobierno del Estado de Colima. 2005(ісп.)
  3. "Conociendo Colima". Colima, Mexico(ісп.)
  4. "Historia de la Diócesis". Colima, Mexico: Diocese of Colima(ісп.)
  5. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Colima. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal and Gobierno del Estado de Colima. 2005(ісп.)
  6. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Colima. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal and Gobierno del Estado de Colima. 2005(ісп.)
  7. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Colima. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal and Gobierno del Estado de Colima. 2005(ісп.)
  8. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Colima. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal and Gobierno del Estado de Colima. 2005(ісп.)
  9. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Colima. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal and Gobierno del Estado de Colima. 2005(ісп.)
  10. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Colima. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal and Gobierno del Estado de Colima. 2005(ісп.)
  11. Xóchitl América Contreras Vázquez (2006). Globalización, expansión urbana y vivienda en los municipios de Colima y Villa de Alvarez(ісп.)
  12. "52 ejecutados en Colima en cuatro meses". Colima Noticias. Colima, Mexico(ісп.)

Джерела[ред. | ред. код]