Комбінаційний тон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Комбінаці́йні тони́ — додаткові тони, які виникають внаслідок нелінійності амплітудної характеристики підсилювачів та джерел звуку. Комбінаційні тони з'являються при впливі на систему двох чи більшої кількості коливань з різними частотами. Частота комбінаційних тонів дорівнює сумі та різниці частот основних тонів та їх гармонік.

Джерело[ред. | ред. код]

  • Справочник по радиоэлектронике. — М., «Энергия», 1968