Конго (народ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Конго, Баконго
Bakongo, Kongo
Kongo Fishmen.jpg
рибалки конго
Загальна кількість бл. 10 млн осіб (1990)
Найбільші розселення ДР Конго ДР Конго
Ангола Ангола
Конго Конго
Мова конго (кіконго)
Релігія католики
протестанти
анімісти
кімбангісти
матсуаністи

Ко́нго (бако́нго, кіко́нго, су́нді) — народ, точніше група народів мовної спорідненості банту в Центральній Африці.

Територія розселення, чисельність[ред.ред. код]

Представники народу конго проживають (1990 р.) у:

У конго значне субетнічне членування — іноді такі групи, як сунді, йомбе, вілі, розглядаються як окремі народи. З огляду на, це судити про точну кількість представників народів конго можна лише оціночно — за такими оцінками їх приблизно 10 млн осіб (1990).

Мови[ред.ред. код]

Розмовляють кіконго — на одній з мов нігеро-конголезької групи. Окремі субетноси (сунді, йомбе, вілі) володіють своїми окремими мовами. Багато етносів мають свої діалекти.

Релігія[ред.ред. код]

Більшість конго — католики, є протестанти, прибічники традиційних культів (анімізм) та адепти синкретичних афро-християнських культів (кімбангізм — ДРК, матсуанізм — Конго). Верховні божества — богиня землі Нзамбі та бог неба Нзамбі-Мпугу.

До кінця XIX ст. зберігався рід канда, як основа соціально-релігійної організації.

Історія[ред.ред. код]

Пращури конго прийшли на сучасні землі декількома міграційним хвилями зі сходу. Утворення етносу пов'язане з раннім державним утворенням Конго (ХІІІ-XIX стст.).

Господарство[ред.ред. код]

Традиційні заняття народів конго — тропічне переложне землеробство (сорго, бобові, батат, ямс, арахіс, тютюн, пальми, з кінця XVII ст. — кукурудза та маніок), мисливство (в тому числі морське), скотарство (менша роль через поширення мухи цеце).

Традиційні ремесла — ткацтво, ковальство, металургія, плетіння, гончарство, виготовлення човнів тощо.

За гроші правили мушлі та шматки матерії. Конго населяли й населяють найбільш розвинуті в економічному плані регіони центрально-західної Африки. Сьогодні багато конго працюють на підприємствах й складають питому вагу міського населення обох Конго.