Конечна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Конечна
пол. Konieczna
Konieczna cerkiew.jpg

Координати 49°28′ пн. ш. 21°19′ сх. д. / 49.467° пн. ш. 21.317° сх. д. / 49.467; 21.317Координати: 49°28′ пн. ш. 21°19′ сх. д. / 49.467° пн. ш. 21.317° сх. д. / 49.467; 21.317

Країна Польща
Воєводство Малопольське воєводство
Повіт Горлицький повіт
Гміна Устя-Горлицьке
Населення 57 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 18
Поштовий індекс 38-315
Автомобільний код KGR
SIMC 0468128
GeoNames 768266
Конечна. Карта розташування: Польща
Конечна
Конечна
Конечна (Польща)
Конечна. Карта розташування: Малопольське воєводство
Конечна
Конечна
Конечна (Малопольське воєводство)

Конечна (пол. Konieczna) — лемківське село у Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 57 осіб (2011[1]).

Розташування[ред. | ред. код]

Село знаходиться на відстані 16 кілометрів на південний схід від Устя Горлицького, 25 км на південний схід від Горлиців та 121 км на південний схід від Кракова. Конечна розташована у верхів'ї річки Ждиня. Село є кінцевим пунктом воєводської дороги № 997 (починається в Тарнові) — за прикордонним переходом Конечна-Бехерів простягається дорога на Бардіїв.

Історія[ред. | ред. код]

Село закріпачене в 1581 році.

Книга народжених церкви у селі зачинається з 24.02.1732 p., з підписом пароха Ждині о. Івана Василькевича про хрещення Іоана сина Іоана Романича, пароха з Реґетова. Найстарша згадка про школу в Конечні походить з 1769 р. і міститься в протоколі, яким тодішній біцький декан о. Щавинський передав о. Іоанови Обушкевичеви приходські темпоралії в Конечні.

Після парохіяльної інвентаризації 1778 р. австрійський уряд вилучив дорогі срібні предмети, видавши натомість нічого не варті облігації.

В 1800 р. до парохії Ждиня приєднано церкву в Конечні. До 1945 р. в селі була дочірня греко-католицька церква парохії Ждиня Горлицького деканату, метричні книги велися від 1732 р.[2]

До виселення українців у селі було переважно лемківське населення: з 390 жителів — 370 українців, 20 поляків (прикордонна охорона)[3].

У 1947 році в рамках операції «Вісла» українців-лемків депортовано на понімецькі землі, натомість завезено поляків[4].

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 31 5 20 6
Жінки 26 7 11 8
Разом 57 12 31 14

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:

  • В селі є дерев'яна колишня греко-католицька церква святого Василія Великого 1905 р., з 1947 р. були спорадичні римо-католицькі служіння, в 1957—1961 рр. відбувалися греко-католицькі відправи — до арешту священика, з 1961 р. передана православній церкві.
  • Поряд є прицерковний цвинтар.
  • Військове кладовище № 46 часів Першої світової війни на прицерковному цвинтарі.

Крім того неподалік села є військове кладовище № 47 часів Першої світової війни.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конечна