Коновалов Юрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коновалов Юрій Іванович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 19 грудня 1959(1959-12-19)
Київ, СРСР
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (54 роки)
Червоносільське, Україна
Поховання Краснопільський цвинтар
Псевдо Чумак
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Національна гвардія
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»

Ю́рій Іва́нович Конова́лов — український науковець та громадський діяч, кандидат економічних наук, доцент, солдат резерву Національної гвардії України, вояк батальйону «Донбас», учасник війни на сході України. Лицар Ордена «За мужність».

Життєпис[ред. | ред. код]

Коновалов Юрій Іванович народився 19 грудня 1959 року в Києві. Після закінчення середньої школи вступив до Київського інституту народного господарства. Закінчивши перший курс інституту, під час студентських канікул Юрій влаштувався в геологічну експедицію, що працювала на Кавказі. Так відбулась перша зустріч Юрія з горами, в які він закохався на все життя.

Повернувшись до Києва, Юрій починає займатися альпінізмом в секції Київського Державного університету. Кожного літа він виїжджає в альпіністські табори на Кавказ, у Середню Азію, з часом отримує перший розряд з альпінізму, стає рятівником альпіністської рятівної служби.

У 1980 закінчив Київський інститут народного господарства. Працював на виробництві та в науковому інституті, де написав кандидатську дисертацію. У 1987 році Юрій захистив дисертацію і в 1988-му здобув науковий ступінь кандидата економічних наук. Того ж року взяв участь у рятувальних роботах після землетрусу у Вірменії. За це був нагороджений медаллю «За трудову доблесть». У 2008 році Ю. І. Коновалов здійснив свою мрію  — сходження на Ельбрус.

З 2004 року працював у КНЕУ імені Вадима Гетьмана на кафедрі управління персоналом та економіки праці. З початком окупації Російською Федерацією частини Донбасу у 2014 році вступив до лав батальйону «Донбас», пройшов спецвишкіл, був учасником бойових дій. Зазнав важкого поранення під час виходу з Іловайського котла 29 серпня 2014 року. Вважався зниклим безвісти. 3 вересня тіло Ю. І. Коновалова разом із тілами 96 інших загиблих у т. зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу.

Похований у місті Дніпро на Краснопільському цвинтарі як тимчасово невстановлений вояк, ділянка № 79 (поховання № 6941). Ідентифікований за експертизою ДНК[1].

У частини рідних і друзів Юрія є сумнів щодо результатів експертизи ДНК і надія, що Юрій не загинув, зокрема й тому, що 27 грудня 2014 року у списку полонених, що був поширений Центром звільнення полонених у мережі Facebook, під номером 193 значився Ю. І. Коновалов.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.3.2015).

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Сторінка «Світло Юрка Коновалова» на Фейсбуці[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Загиблі під час виходу з т. зв. Іловайського котла 29.08.2014 р., тіла яких були зібрані 1 вересня групою медиків та військових полковника Палагнюка. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 8 лютого 2017.
  2. Світло Юрка Коновалова

Джерела[ред. | ред. код]