Копитні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Копитні
Час існування: Пізня крейда - Останній
Лама (Llama), мають два пальці, є парнокопитними.
Лама (Llama), мають два пальці, є парнокопитними.
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Копитні
Ряди й клади

Копи́тні — велика нетаксономічна група ссавців, у яких замість кігтів на кінцях пальців ростуть рогові копита. За своїм змістом це не таксон, але за складом він близький до надряду Ungulata (унгуляти).

Опис[ред. | ред. код]

Більшість копитних — рослиноїдні тварини, рідше всеїдні. Від хижаків вони рятуються втечею. Малята копитних ссавців народжуються зрячими, з волосяним покривом і вже через кілька годин можуть іти за матір'ю.

Пальців від 1 до 5. Розміри від дрібних — із зайця (дамани) — до дуже великих (слони).

Поширення[ред. | ред. код]

Поширені на всіх материках, окрім Антарктиди (до Австралії і Нової Зеландії завезені), а також в прибережних водах деяких морів (сирени). Мають походження від древніх копитних. Багато копитних — об'єкт промислу. До надряду копитних відносяться найкоштовніші домашні тварини — коні, рогата худоба, свині, верблюди і олені.

Класифікація і зв'язки[ред. | ред. код]

Кладограма зв'язків копитних

Копитні — узагальнена назва родів плацентарних ссавців:

Непарнокопитні і парнокопитні становлять більшу частину копитних тварин, і таким чином, включають більшість великих наземних ссавців. Ці дві групи вперше з'явився в кінці палеоцену і раннього еоцену (близько 54 мільйонів років тому), швидко поширювалися на широкий спектр видів на численні континенти, і розвивалися паралельно з того часу.

Хоча кити і дельфіни (Cetacea) не володіють найтиповішими морфологічними характеристиками копитних, останні відкриття вказують, що вони походять від ранніх парнокопитних, і таким чином безпосередньо пов'язані з іншими, навіть клишоногі копитні розглядаються як велика рогата худоба, з їхніми найближчими живих родичами бегемотами. У результаті цих відкриттів, новий порядок був запропонований для включення Cetartiodactyla членів парнокопитних і китоподібних, щоб відобразити їх спільне походження, проте, строго кажучи, це лише питання номенклатури, так як вона можна просто визнати Cetacea як підгрупу парнокопитних.

Література[ред. | ред. код]

  • McKenna, Malcolm C.; Bell, Susan K. (1997). Classification of Mammals Above the Species Level. New York: Columbia University Press. ISBN 0231110138 (англ.)
  • Банников А., Флинт В. Копытные // Банников А., Флинт В. Мы должны их спасти. — М:. 1982. — С.64—91. (рос.)
  • Черепанов Г. О., Иванов А. О. Ископаемые высшие позвоночные. — Изд. СПбГУ. 2001 (2007). (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]