Користувач:Озарук Соломія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мацелюх Богдан Павлович[ред. | ред. код]

Мацелюх Богдан Павлович
Мацелюх Богдан Павлович
Мацелюх Богдан Павлович
Народився 2 жовтня 1932(1932-10-02) (91 рік)
с. Цетуля, Яворівський район, Львівська область
Країна Україна Україна
Національність українець
Галузь мікробіологія , біологія , генетика
Заклад Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К.Заболотного НАН України
Науковий ступінь доктор біологічних наук

Богд́ан П́авлович Мац́елюх (нар. 2 жовтня1932, с.село Цетуля Яворівського району Львівської області) — відомий український мікробіолог-генетик, член-кореспондент НАН України (1990), завідувач відділу генетики мікроорганізмів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, віце-президент Українського товариства мікробіологів, член Президії і голова секції Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавілова, заступник академіка-секретаря Відділення молекулярної біології, біохімії, експериментальної та клінічної фізіології НАН України, член редколегії і науковий редактор «Мікробіологічного журналу», доктор біологічних наук, професор, лікар, поет.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1948 р. закінчив зі срібною медаллю СШ № 2 в м. Яворові і вступив на лікувальний факультет Львівського медичного інституту. У вересні 1949 р. був заарештований і засуджений військовим трибуналом до 10 років ув'язнення у таборах суворого режиму м. Воркути, а в серпні 1954 р. — звільнений і реабілітований. В 1959 р. закінчив медичний інститут з відзнакою і працював лікарем-інфекціоністом у Березнеговатській міжрайонній лікарні на Миколаївщині. У 1960—1963 роках навчався в аспірантурі при Інституті мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України В 1964 р. захистив кандидатську, а в 1980 р. — докторську дисертації. З 1966 року — завідувач Відділу генетики мікроорганізмів інституту мікробіології та вірусології імені Д. К. Заболотного АН України. Брав участь в роботі ІХ Міжнародного конгресу мікробіологів (Москва, 1966), ХVІ Міжнародного генетичного конгресу (Голова секції № 4 «Генетика і генетичні основи селекції мікроорганізмів»)(Москва, 1978), VIII Міжнародного симпозуіму з генетики промислових мікроорганізмів (Єрусалим, 1998) і Х Європейського конгресу з біотехнології (Мадрид, 2001).Учасник Світового з'їзду вихідців з Яворівщини, який проходив 22-23 серпня 2002 року в Яворові. Брав участь і виступав на з'їзді гімназистів 24 травня 2008 року в Яворові з нагоди 100-річчя Яворівської гімназії «Рідна Школа» ім. Осипа Маковея.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор наукових праць з фундаментальних і прикладних проблем генетики мікроорганізмів: мутагенезу, генетичної і клітинної інженерії, генетичної рекомбінації, картування хромосоми, позахромосомної спадковості, селекції промислових мікроорганізмів і біотехнології. Побудував ряд генетичних карт стрептоміцетів-продуцентів антибіотиків, сконструював систему вектор-господар для генетичної інженерії, клонував ряд генів, одержав і впровадив у виробництво високоактивні і технологічно досконаліші штами мікроорганізмів- продуцентів антибіотиків і бета-каротину. Опублікував понад 200 наукових праць, в тому числі три монографії і десять патентів: «Проблеми генетичної трансформації» (1969), «Реплікація і рекомбінація ДНК бактерій і актиноміцетів» (1979), «Генетичні карти мікроорганізмів» (1986).]] Співавтор 6 авторських свідоцтв СРСР і 4 патентів України. За наукові досягнення у 1989 р. йому було присуджено премію ім. Д. К. Заболотного НАН України, в 1991 р. — Державну премію України в галузі науки і техніки, а у 2003 р. присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки України. У 1990 р. в обраний членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю «молекулярна генетика». Успішно співпрацював з ученими Чехословаччини, Болгарії, Німеччини, Іспанії і США в рамках різних наукових програм, брав участь у міжнародних конгресах з мікробіології і генетики, а також у міжнародних симпозіумах з генетики промислових мікроорганізмів. Продав закордонним фірмам ліцензії на штами мікроорганізмів — промислові продуценти бета-каротину і поліміксину В.Тривалий час викладав спецкурси лекцій з генетики мікроорганізмів і вірусів у Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка. Є членом двох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій, був членом ВАК України. Член редакційних колегій журналів «Біополімери і клітина» і «Мікробіологічного журналу», член редакційної ради «Вісника Українського товариства генетиків і селекціонерів», член президії Товариства мікробіологів України ім. С. М. Виноградського і членом бюро Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України.

Праці[ред. | ред. код]

  • «Проблеми генетичної трансформації» (1969),
  • «Реплікація і рекомбінація ДНК бактерій і актиноміцетів» (1979),
  • «Генетичні карти мікроорганізмів» (1986).

Найважливіші публікації[ред. | ред. код]

  • Мацелюх Б.П. Индукция мутаций, картирование тенома и механизм генетической рекомбинации у Streptomyces divaceus VKX: Автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра. биол. наук. (03.00.15);— М.,1979.;— С.43.
  • Мацелюх Б.П. Проблеми генетической трансформации.— К.,Наукова думка, 1969;
  • Мацелюх Б.П. Рекомбинация и репликация ДНК бактерий и актиномицетов.— Кией: Наук.думка, 1979.— С.287.

Творчість[ред. | ред. код]

У студентські роки почав писати вірші, які друкував у районних, обласних і столичних газетах, часописі «Дзвін». У співавторстві з братом художником Ярославом Мацелюхом видав книгу «Двокрилля: поезія, живопис» (Київ, Наукова думка, 2000) Підготував до друку другу книгу «Україна іде». Твори авторів захоплюють читача щирістю і глибиною почуттів, гострим сприйняттям сучасних і минулих подій і проблем України

Література[ред. | ред. код]

  • Дацко В. Яворова віть. Літопис рідного краю у життєписах // Енциклопедичний біографічний довідник – Львів: Видавництво Львівського музею історії релігії «Логос», 2009. – ISBN 966-7379-37-Х
  • Мікробіол. журнал.,2012,Т.7,№4

Посилання[ред. | ред. код]