Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Основна стаття: Київська округа
Підсумок. Схоже, що у переліку вже достатньо інформації. Незрозуміло, нащо утворювати для цього окрему таблицю.
| Остання назва (у дужках попередні назви)
|
Центр
|
Дати входження до округи
|
Зміни
|
Статус після ліквідації округи?
|
Теперішнє підпорядкування центру району?
|
| Баришівський
|
Баришівка
|
|
|
|
|
| Березанський (Лехнівський)
|
Березань (Лехнівка)
|
|
|
|
|
| Бишівський
|
Бишів
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Іванківський
|
|
з 13 березня 1925
|
|
|
|
Зміни в устрої (числі районів)
| Дата
|
Тип зміни
|
Деталі
|
Зміни складу (районів)
|
Примітки (джерела)
|
| 7 березня 1923
|
утворення
|
у складі Київської губернії
|
+20 нових районів і місто Київ (із територій 5 повітів Київської губернії та 1 повіту Чернігівської губернії)
|
|
| 28 жовтня 1924
|
збільшення
|
за рахунок розформування Малинської округи
|
+5 нових районів, укрупнення 4 районів
|
[1][2]
|
| 27 березня 1925
|
збільшення
|
за рахунок передачі сільрад із Білоцерківської та Шевченківської округ
|
|
[3]
|
| внутрішні зміни
|
|
-1 район, передачі сільрад, 2 перейменовані райони
|
| 3 червня 1925
|
збільшення
|
за рахунок територій Білоцерківської округи
|
+1 район, збільшення 3 районів
|
|
| зменшення
|
2 сільради до Золотоноської округи, 4 сільради до Черкаської округи,
ліквідовано 2 райони, збільшено 4 райони
|
|
|
| 10 червня 1925
|
збільшення
|
+два райони з Полтавської губернії
|
|
|
| березень 1926
|
|
центр Лехнівського району був у містечку Березань, Ново-Шепелицький район став називатися Шепелецьким
|
|
|
Зміни в устрої округи
| Дата
|
Тип зміни
|
Зміна меж і/або підпорядкування
|
Зміни меж та кількості районів (Деталі по районам)
|
Примітки (джерела)
|
| 7 березня 1923
|
|
утворення округи у складі Київської губернії
|
+20 нових районів і місто Київ
|
|
| 13 березня 1925
|
|
значне збільшення території за рахунок розформованої Малинської округи
|
передані райони: Розважівський, Іванківський, Хабнівський, Чорнобильський й Товстоліський (+зміни меж між ними)
|
[1][2]
|
| укрупнення 4 районів: Макарівський (+5 сільрад), Бороднянський (+3 села), Димерський (+1 село), Бороднянський (+1 село)
|
| перейменування: Товстоліський → Ново-Шепелицький (із перенесенням центру)
|
| 27 березня 1925
|
|
незначне збільшення території за рахунок кількох сільрад із Білоцерківської (3 сільради і 3 поселення) та Шевченківської округ (4 сільради)
|
розформовано Гоголівський район (9 сільрад розподілено між Семиполківським (6), Броварським (2) та Боришпільським (1) районами)
|
[3]
|
|
|
зміни меж:
- Баришівський (+4 поселення з Боришпільського)
- Бишевський (+3 поселення з Фастівського району Білоцерківської округи)
- Боришпільський (+1/+3 сільради, −4/+3 поселення)[к 1]
- Бороднянський (+1 поселення з Гостомільського)
- Броварський (↑↓) (+2/−3 сільради)[к 2]
- Броварський (−3 сільради до Боришпільського)
- Будаївський (−1 поселення до Васильківського, −1 поселення до Макарівського)
- Васильківський (+1 поселення з Будаївського)
- Германівський (+3 сільради з Узинського району Білоцерківської округи, +4 поселення з Кагарлицького)
- Гостомільський (−1 поселення до Бороднянського, −1 поселення до Димерського)
- Димерський (+1 поселення з Гостомільського)
- Кагарлицький (−4 поселення з Германівського, +2 сільради з Македонського)
- Макарівський (+1 поселення з Будаївського)
- Македонський (+4 сільради з Канівського району Шевченківської округи, −2 сільради з Кагарлицького, −4 сільради до Ржищівського, +1 село з Ржищівського)
- Обухівський (+1 село з Ржищівського)
- Ржищівський (+4 сільради з Македонського, −1 село до Македонського, −1 село до Обухівського, +3 сільради з Рогозівського)
- Рогозівський (−3 поселення до Боришпільського, −3 сільради до Ржищівського)
- Семиполківський (↑) (+6 сільрад)[к 3]
|
|
|
2 перейменування (із перенесенням центрів): Семиполківський → Велико-Димарський, Македонський → Ходорський
|
| 3 червня 1925
|
|
перепідпорядковано центральному уряду УСРР (у звʼязку із ліквідацією губерній)
|
|
|
| збільшення
|
за рахунок територій Білоцерківської округи
|
+1 район, збільшення 3 районів
|
|
| зменшення
|
2 сільради до Золотоноської округи, 4 сільради до Черкаської округи,
ліквідовано 2 райони, збільшено 4 райони
|
|
|
| 10 червня 1925
|
збільшення
|
+два райони з Полтавської губернії
|
|
|
| березень 1926
|
|
центр Лехнівського району був у містечку Березань, Ново-Шепелицький район став називатися Шепелецьким
|
|
|
| осінь 1927
|
|
розформовано 5 районів, організовано новий Київський район та змінено межі 10 районів
|
|
|
| 2 вересня 1930
|
ліквідація
|
|
|
|
- ↑ а б Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 28 жовтня 1924 року «Про ліквідацію Малинської Округи на Київщині».
- ↑ а б Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 13 березня 1925 року «Про точний розподіл території зліквідованої Малинської Округи на Київщині між Київщиною і Волинню».
- ↑ а б Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 27 березня 1925 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля».
- ↑ +1 сільрада з Гоголівського, −4 поселення до Баришівського, +3 сільради з Броварського, +3 поселення з Рогозівського
- ↑ +2 сільради з Гоголівського, −3 сільради до Боришпільського
- ↑ +6 сільрад з Гоголівського району
