Кормільцев Ілля Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кормільцев Ілля Валерійович
Kormilz.jpg
Народився 26 вересня 1959(1959-09-26)
Свердловськ, РРФСР
Помер 4 лютого 2007(2007-02-04) (47 років)
Лондон Великобританія
рак
Відомий автор текстів гурту «Наутілус Помпіліус»
Діяльність поет, перекладач, публіцист

Ілля Валерійович Кормільцев (рос. Илья Валерьевич Кормильцев); (*26 вересня 1959, Свердловськ, РРФСР — †4 лютого 2007, Лондон, Великобританія) — радянський та російський поет, перекладач, публіцист, музикальний та літературний критик. Відомий як автор текстів пісень російського гурту «Наутілус Помпіліус».

Біографія[ред.ред. код]

Ілля Кормільцев народився у Свердловську, РРФСР. Навчався у англійській спецшколі, пізніше на хімічному факультеті Ленінградського університету. Після року навчання у Ленінграді перевівся до Уральського державного університету, який закінчив у 1981 р.

Після закінчення університету писав тексти пісень для гурту «Урфін Джюс» та для декількох інших виконавців. З 1983 р. почав писати тексти пісень для «Наутілуса Помпіліуса». Пісні написані Кормільцевим у виконанні гурту стали згодом культовими у СРСР. Разом із піснями також продовжував писати вірші — у 1990 р. вийшла збірка «Зковані одним ланцюгом», де були не тільки пісні Кормільцева, але і малюнки В'ячеслава Бутусова — основного виконавця гурту. У 1989 «Наутілус» був удостоєний премії Ленінського комсомолу, від якої Кормільцев відмовився.[1]

У 1990—2000 роках робив переклади з англійської, італійської, французької та польської мов. Після розпаду «Наутілуса» заснував власний літературний проект. Друкувався у декількох провідних російських журналах. У 2003 р. очолив видавництво «Ультра. Культура.» де друкував часом дуже контроверсійні матеріали пов'язані, крім іншого, із наркотиками, порнографією та націоналізмом. Його політичні погляди були теж дещо відмінними — виступав проти російських націоналістів та проти виконання його пісень перед прокремлівською аудіторією. Особливого розголосу набули його висловлювання стосовно росіян, хоча сам Кормільцев стверджував що мав на увазі імперців, а не росіян:[2]

«

Я обожнюю росіян. Вони завжди точно знають, кого потрібно заборонити. Я вже років 20 сподіваюся, що нарешті хто-небудь прийде і заборонить їх. Як клас. Разом зі всією їхньою тисячолітньою історією сраколизання начальству, батога і нагайки, пияцтва і звиродніння, насильства і нелюдської злості, разом з кожним підорасом, який знає кого точно потрібно заборонити. На жаль, ці дивні творіння не зовсім розуміють, що для решти світу вони виглядають нікчемними маленькими потворами... Вони сіпаються, повзають і звиваються, сподіваючись, що їх хто-небудь помітить... а ніхто... не помічає... Одного боюся – у цієї сволоти вистачить розуму спробувати заборонити людство.[3]

Оригінальний текст (рос.)

Я обожаю русских. Они всегда точно знают, кого нужно запретить. Я уже лет 20 надеюсь, что наконец кто-нибудь придет и запретит их. Как класс. Вместе со всей их тысячелетней историей жополизства начальству, кнута и нагайки, пьянства и вырождения, насилия и нечеловеческой злобы, вместе с каждым пидорасом, который знает кого точно нужно запретить. Увы, эти странные создания не вполне понимают, что для всего остального мира они выглядят как ничтожные уродцы... Они дергаются, ползают и кочевряжатся, надеясь, что их кто-нибудь заметит... а никто... не замечает... Одного боюсь – этой сволочи хватит ума попытаться запретить человечество.

 »

Під час подорожі до Великої Британії у січні 2007 р. у Кормільцева знайшли рак хребта у розвиненій, невиліковній стадії. 4 лютого 2007 р. він помер у лондонській лікарні. Поета поховали 9 лютого у Москві.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Біографія Іллі Кормільцева на «Лента.ру»
  2. Владимир Голышев Жив как я и ты.
  3. Илья Кормильцев. Трагифарс в 3 актах