Корюшка європейська
| ?Європейська корюшка | |
|---|---|
.jpg) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Підклас: | Новопері (Neopterygii) |
| Інфраклас: | Костисті риби (Teleostei)] |
| Надряд: | Протакантопері (Protacanthopterygii) |
| Ряд: | Корюшкоподібні (Osmeriformes) |
| Родина: | Корюшкові (Osmeridae) |
| Рід: | Корюшка (Osmerus) |
| Вид: | Корюшка європейська |
| Біноміальна назва | |
| Osmerus eperlanus (Linnaeus, 1758) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Osmerus eperlanus |
 Віківиди: | Osmerus eperlanus |
 ITIS: | 162039 |
 МСОП: | 15631 |
 NCBI: | 29151 |
Корюшка або європейська корюшка (Osmerus eperlanus) — риба роду Корюшка родини Корюшкові (Osmeridae).
Слово корюшка запозичене з російської мови, де має фінське походження (пор. карел. kuoreh, вепс. koreh, фін. kuore[1]).
Європейська корюшка має довге й струнке тіло, ледь сплюснуте з боків. Максимальний розмір — 45 см загальної довжини, звичайний — 15—25 см; максимальна опублікована вага — 178 г. Рило загострене, верхня щелепа сягає заднього краю ока, нижня щелепа трохи виступає вперед, зуби на нижній щелепі більші, ніж на верхній. Присутні міцні зуби на язиці, ікла — на вомері. Хребців 54–62. Бічна лінія неповна, розвинена лише біля голови. Луски відносно великі, легко відпадають. Спинний плавець посунутий назад, починається позаду основи черевних плавців. Анальний плавець з довгою основою.
Спина світло-оливково-зелена, боки сріблясті, черево кремово-біле, плавці безбарвні.
Однією з характерних особливостей нещодавно спійманої корюшки є запах свіжих огірків[2][3].
Європейська корюшка — це переважно морська риба, яка живе в прибережних водах Північного, Балтійського, Білого, Баренцового морів та Біскайської затоки. Є чисто прісноводні популяції, що живуть у великих озерах Північної Європи.
Пелагічна зграйна риба, тримається в середніх та верхніх шарах води.
Харчується корюшка переважно дрібними ракоподібними та іншим планктоном, хробаками тощо, більші особини полюють дрібну рибу, навіть власний молодняк. Раціон харчування залежить від віку та розміру риб, а також наявної кормової бази.
Нерест відбувається з лютого по травень, залежно від температури води. Анадромні популяції збираються у великі зграї в гирлах річок. Шлюбні ігри дуже активні й гамірні, відбуваються з плескотом, при цьому риби втрачають пильність і стають легкою здобиччю для хижаків та рибалок. Верхня частина голови та зяброві кришки в самців стають синювато-чорними, нижня щелепа загострюється, голова та боки вкриваються горбочками.
Нерестяться на мілководних (до 3 м) прибережних ділянках річок та озер, часто зі швидкою течією. Ікру відкладають на піску, гравії, камінні або рослинах. Ікринки світло-оранжевого кольору, мають розмір 0,6-0,9 мм в перетині й за допомогою «ніжки» прилипають до субстрату. Самка відкладає від 8 до 50 тис. ікринок і більше. Інкубація триває 3-5 тижнів.
Анадромні популяції визрівають у 3-4 роки, прісноводні — в 1-2 роки. Термін життя до дванадцяти років, але дрібні форми рідко доживають до чотирьох років.
Об'єкт рибальства. Найлегше ловити корюшку сітками під час весняного нересту (цей спосіб був дуже популярним у минулому)[2]. Також цю рибу ловлять вудкою на дрібний гачок[4]. Крім того, рибалки використовують корюшку як наживку для більшої хижої риби.
В минулому корюшку ловили в річках Європи у великій кількості, вона вважалася їжею для бідних. Але згодом її популярність упала, через забруднення річок популяція цієї риби сильно скоротилася, а супермаркети пропонують багато іншої риби, й про корюшку майже забули[2].
Річка Ельба та її притоки традиційно є основними місцями лову корюшки в Німеччині. Після покращення якості води приблизно в 1990-і роки популяція цієї риби тут відновилася, зокрема в районах Гамбурга та Люнебурга. Місцеві ресторани тепер пропонують корюшку як сезонний делікатес[2]. З 2007 року в місті Люнебург проводять фестиваль корюшки[2].
Корюшку сушать (із сіллю та без неї), коптять, їдять вареною, смаженою, приготованою на грилі[2].
Існують регіональні відмінності в способах приготування цієї риби. Наприклад, у північній Німеччині корюшку традиційно обвалюють в житньому борошні, а потім обсмажують на вершковому маслі з беконом, подають зі смаженою картоплею, картопляним салатом, яблучним пюре[2][5].
Корюшка європейська включена Міжнародним союзом охорони природи до Червоного списку видів, що перебувають під загрозою зникнення зі статусом «У стані найменшої загрози» (Least Concern). Основні загрози існуванню виду становлять забруднення води, створення на річках водосховищ та, певною мірою, зміна клімату[6].
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2026). Osmerus eperlanus на FishBase. Версія за лютий 2026 року.
- Fusaro, A., A. Davidson, K. Alame, M. Gappy, W. Conard, P. Alsip, and A. Bartos, 2026. Osmerus eperlanus (Linnaeus, 1758): U.S. Geological Survey, Nonindigenous Aquatic Species Database, Gainesville, FL, and NOAA Great Lakes Aquatic Nonindigenous Species Information System, Ann Arbor, MI, Revision Date: 10/12/2022, Access Date: 4/7/2026
- Позвоночные животные России: O. eperlanus (Linnaeus, 1758) - европейская корюшка, снеток
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- 1 2 3 4 5 6 7 Ingvar Svanberg, Sabira Ståhlberg. Gastronomic ethnobiology of smelt, Osmerus eperlanus (L., 1758), a culturally significant but vanishing food item in Sweden. International Journal of Gastronomy and Food Science, Volume 38, December 2024, 101018
- ↑ Smelt (Osmerus eperlanus). Inland Fisheries Ireland
- ↑ Smelt. British Sea Fishing
- ↑ Tom Dieck. Pottkieker: 50 klassische norddeutsche Gerichte mit Geschichte. Hamburg, Koehlers Verlagsgesellschaft, 2015, S. 34–35 ISBN 978-3-7822-1079-9
- ↑ Freyhof, J. (2019) Osmerus eperlanus: інформація на сайті МСОП (версія 2025-2) (англ.) 06.04.2026