Копчення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Копчений шпик

Ко́пчення, ву́дження, коптіння[1][2][3] — форма консервування;[4] поєднання дії фізичних і хімічних факторів, які використовують для консервації різних продуктів (м'яса, риби та інше), що піддаються хімічному впливу речовин, які містяться у димі. Унаслідок копчення частково зневоднюють продукт (відбувається підсушування продукту) й просочування його димом. Останній — це дисперсна система (тверді частки розміром від 100 до 10 нм).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вудження (копчення) // Україна. Їжа та історія / Брайченко Олена, Гримич Марина, Лильо Ігор, Резніченко Віталій. — Київ : ФОП Брайченко О. Ю., 2021. — С. 28. — 286 с. — ISBN 978-966-97882-1-4.
  2. Вудження // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. Вудити // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. В'ялення // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Див. також[ред. | ред. код]