Космологічний принцип

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Космологічний принцип — припущення сучасної космології, згідно з яким кожен спостерігач у визначений момент часу, незалежно від місця та напрямку спостереження виявляє у Всесвіті одну і ту ж великомасштабну структуру[1].

Незалежність від місця спостережень, тобто рівноправність усіх точок простору, носить назву однорідності, незалежність від напрямку, тобто відсутність виділеного напрямку в просторі — ізотропії Всесвіту. Відсутність ізотропії називається анізотропією. Очевидно, відсутність однорідності означає анізотропію, тоді як відсутність ізотропії не обов'язково призводить до неоднорідності.

Космологічний принцип виконується лише наближено. Скупчення галактик, галактики, зорі, планети є відхиленнями від однорідності Всесвіту, оскільки їхнє існування означає, що фізичні умови в різних точках різні. Проте відхилення від однорідності та ізотропії не дуже великі, якщо перейти до дуже великих масштабів, які перевищують приблизно кілька сотень мільйонів світлових років[джерело?].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Космологічний принцип // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 239. — ISBN 966-613-263-X.