Коукал сенегальський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коукал сенегальський
Сенегальський коукал (Гамбія)
Сенегальський коукал (Гамбія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Рід: Коукал (Centropus)
Вид: Коукал сенегальський
Centropus senegalensis
(Linnaeus, 1766)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Cuculus senegalensis Linnaeus, 1766
Посилання
Вікісховище: Centropus senegalensis
Віківиди: Centropus senegalensis
ITIS: 554771
МСОП: 22684284
NCBI: 1219335

Коука́л сенегальський[2] (Centropus senegalensis) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Африці[3].

Опис[ред. | ред. код]

Сенегальський коукал (Сенегал)

Довжина птаха становить 35-41 см, враховуючи довгий хвіст. Голова і хвіст чорні, спина бура, крила іржасто-коричневі. Нижня частина тіла білувато-охриста, на боках чорнуваті смуги. Очі червоні, дзьоб міцний, чорний. Виду не притаманний статевий диморфізм. Молоді птахи мають більш коричневе забарвлення, сильно поцятковане охристими або рудувато-коричневими смугами[4].

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[5]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Сенегальські коукали живуть в саванах, рідколіссях і чагарникових заростях, на вологих луках, зокрема на заплавних, на болотах, в очеретяних і папірусових заростях на берегах річок і озер. Ведуть переважно наземний спосіб життя, живляться комахами, іншими безхребетними і дрібними хребетними, яких вбивають ударом міцного дзьоба, розорюють гнізда дрібних пташок. Гніздо відносно велике, кулеподібне, робиться з листя, трави і стебел, розміщується в густих чагарниках, на висоті до 1,5 м над землею. В кладці від 2 до 4 яєць.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Centropus senegalensis. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 19 червня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN 0-19-850213-3.
  4. Erritzøe, Johannes; Mann, Clive F.; Brammer, Frederik; Fuller, Richard A. (2012). Cuckoos of the World. Bloomsbury Publishing. с. 165—168. ISBN 978-1-4081-4267-7. Архів оригіналу за 15 червня 2022. Процитовано 19 червня 2022.
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 19 червня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]