Красножон Яків Денисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Красножон Яків Денисович
Народився 29 жовтня (11 листопада) 1911
Жашків, Жашківська волость, Таращанський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 9 вересня 1987(1987-09-09) (75 років)
Суми, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 УНР
 Українська РСР
Діяльність скульптор
Alma mater Харківський художній інститут (1933) і ОДУ (1937)
Вчителі Прохоров Семен Маркович
Учасник німецько-радянська війна
Членство Спілка радянських художників України
Нагороди

Яків Денисович Красножо́н (11 листопада 1911, Жашків — 9 вересня 1987, Суми) — український радянський скульптор; член Спілки радянських художників України з 1967 року. Почесний громадянин міста Сум[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 29 жовтня [11 листопада] 1911(19111111)року у містечку Жашкові, Таращанського повіту, Київської губернії Російської імперії (нині місто Черкаської області, Україна). Упродовж 1930—1931 років навчався на художньому робітфаці[2]; у 1931—1933 роках — у Харківському художньому інституті, був учнем Семена Прохорова. У 1937 році закінчив історичний факультет Одеського університету. Брав участь у німецько-радянській війні.

Жив у місті Сумах, в будинку на вулиці Тургенєва № 34. Помер в Сумах 9 вересня 1987 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі монументальної пластики, станкової і декоративної скульптури. Використовував гіпс, бронзу, мармур, дерево. Серед робіт:

портрети
  • «Іван Котляревський» (1958);
  • «Леонід Глібов» (1960);
  • «Костянтин Ушинський» (1961);
  • «Микола Лисен­ко» (1961);
  • «Володимир Сосюра» (1964);
  • «Винахідник-раціоналізатор насосного заводу В. Баєв» (1966—1967);
  • «Іван Франко» (1968);
  • «Устим Кармелюк» (1968—1970);
  • «Великий садовод Володимир Си­­миренко» (1968—1970, дерево);
  • «Герой громадянської війни Іван Дубовий» (1968—1970, дерево);
  • «Олександр Олесь» (1969);
  • «Василь Блакитний» (1969, бронза);
  • «Олександр Довженко» (1970);
  • «Ле­­ся Українка» (1975);
  • «Іван Гонта» (1977);
  • «Тарас Шев­­ченко (Думи мої, думи мої)» (1978);
ком­­позиція
  • «Тарас Шевченко і Михайло Щеп­­кін» (1971, гіпс).
пам'ятники
Пам'ятник Т. Шевченку в Сумах
Пам'ятник Т. Шевченку в Шевченковому
Пам'ятник Т. Шевченку в Недригайлові
Пам'ятник Т. Шевченку в Лебедині

Брав участь у мистецьких виставках з 1960 року, персональні відбулися у Сумах у 1972 та 1975 роках.

Окремі роботи збе­­рігаються у Сумському художньому музеї, Жашківському історичному музеї.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]