Красножон Яків Денисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Красножон Яків Денисович
Красножон Яків.jpg
Народився 29 жовтня 1911
Жашків
Помер 9 вересня 1987
Суми
Національність українець
Громадянство СРСР СРСР
Жанр портрет
Навчання Харківський художній інститут
Історичний факультет Одеського університету
Напрямок монументальна пластика
Працював у містах Суми, Лебедин, Недригайлів, Конотоп, Жашків
Основні роботи пам'ятники Тарасові Григоровичу Шевченку в місті Суми, Лебедині

Красножон Яків Денисович (29 жовтня 1911, м. Жашків Черкаської області — 9 вересня 1987, Суми) — український скульптор, історик, член Союзу художників СРСР та почесний громадянин міста Суми.

Біографія[ред.ред. код]

Яків Денисович Красножон народився 29 жовтня 1911 року у містечку Жашків, Таращанського повіту, Київської губернії.

У 1931-1933 роках навчався у Харківському художньому інституті (викладач — Прохоров Семен Маркович). У 1937 році закінчив Історичний факультет Одеського університету.

Учасник Другої світової війни.

Член Спілки художників України з 1967 року. Учасник мистецьких виставок з 1960-х років, персональних — у 1972 та 1975 роках у Сумах.

Помер 9 вересня 1987 у місті Суми.

Творчість[ред.ред. код]

Основні галузі — монументальна пластика, станкова і декоративна скульптура. Провідний жанр — портрет. У творчості дотримувався реалістичних традицій. Використовував гіпс, бронзу, мармур, дерево.

Серед його робіт слід відзначити пам'ятник Тарасові Григоровичу Шевченку в місті Суми (1957), Лебедині (1964) та Недригайлові (1962).

Також відомими є погруддя В. М. Сосюри, Лесі Українки, Л. П. Симиренка П. С. Рибалка, С. Ковпака, М. О. Островського. Вершиною творчості скульптора Красножона вважається скульптурний портрет видатного українського композитора М. В. Лисенка.

Посилання[ред.ред. код]