Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Кременчуцький національний університет
ім. Михайла Остроградського
КрНУ ім. М. Остроградського
Герб КрНУ.jpg
Кременчуцький національний університет.jpg
Головний корпус Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського
49°03′37″ пн. ш. 33°24′37″ сх. д. / 49.06029999999999802° пн. ш. 33.41029999999999944° сх. д. / 49.06029999999999802; 33.41029999999999944Координати: 49°03′37″ пн. ш. 33°24′37″ сх. д. / 49.06029999999999802° пн. ш. 33.41029999999999944° сх. д. / 49.06029999999999802; 33.41029999999999944
Назва латиною англ. Mykhailo Ostrohradskyi Kremenchuk National University
Тип національний університет
Країна Flag of Ukrainian SSR.svg Україна
Розташування Кременчук
Засновано 1960 [1]
Акредитація IV  рівня
Ректор Загірняк Михайло Васильович
Студентів > 7 000[1].
Адреса 39600, Кременчук, вул. Першотравнева, 20
Сайт kdu.edu.ua
CMNS: Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського на Вікісховищі

Кременчу́цький націона́льний університе́т ім. Михайла Остроградського (до 21 серпня 2010 року — Кременчу́цький держа́вний університе́т, до 5 серпня 2009 — Кременчу́цький держа́вний політехні́чний університе́т) — єдиний класичний університет у Полтавській області, у якому навчається понад 7 000 студентів[2].

Історія[ред.ред. код]

Кременчуцький національний університет (КрНУ) імені Михайла Остроградського заснований у серпні 1960 року як загальнотехнічний факультет Полтавського інституту інженерів сільськогосподарського будівництва. 1972-го року факультет підпорядковують Харківському автодорожньому інституту[3]. У той час у ньому навчалося 854 студенти, працювало 24 викладачі, серед них було сім доцентів.

Пам'ятник біля Кременчуцького національного університету

До 1974 року кількість студентів зросла у 2,5 рази, а викладачів — збільшилася втричі. Кременчуцький ЗТФ реорганізовують у Кременчуцьку філію Харківського державного політехнічного інституту[4]. У роботі філії виділяються два періоди: підготовка спеціалістів без відриву від виробництва за вечірньою і заочною формами навчання (1974—1989) та відкриття денного відділення (1989—1997).

21 серпня 1997 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про створення Кременчуцького державного політехнічного інституту»[5] на базі Кременчуцької філії Харківського державного політехнічного університету, Крюківського машинобудівного та Кременчуцького автомеханічного технікумів. Його першим ректором було обрано професора, члена-кореспондента Академії наук національного прогресу України, «Заслуженого працівника народної освіти України», почесного громадянина Кременчука[6] Володимира Єлисейовича Маслова, який був одним із засновників інституту. Структуру інституту склали сім факультетів і 17 кафедр. Через три роки він був реорганізований у Кременчуцький державний політехнічний університет[7], а ще через рік акредитований як вищий навчальний заклад ІІІ — IV рівнів акредитації[8]. Основним завданням вищого навчального закладу стало забезпечення промислових підприємств міста і Центрального Придніпров'я високопрофесійними фахівцями, сформувавши технічну еліту регіону.

2001 року університету присуджено нагороду Європейського комітету громадських організацій — Золоту медаль за перемогу в номінації «Університет XXI століття». Цього ж року він став лауреатом Міжнародного академічного рейтингу популярності та якості «Золота фортуна» у номінації «Якість третього тисячоліття» із врученням Диплому та Срібної стели. У січні 2002 року КДПУ став лауреатом рейтингу «Сто найкращих підприємств України» в номінації «Освіта».

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» в листопаді 2002 року відбулися перші вибори нового ректора. Колектив більшістю голосів з-поміж кількох претендентів обрав на цю посаду Михайла Васильовича Загірняка — заслуженого діяча науки і техніки України, доктора технічних наук, професора, майстра спорту з альпінізму.

21 квітня 2006 року відбулося засідання Державної акредитаційної комісії, яка розглянула всі представлені документи і експертні висновки і, враховуючи досягнутий рівень та високу динаміку розвитку, ухвалила рішення щодо надання Кременчуцькому державному політехнічному університету статусу вищого навчального закладу IV рівня акредитації[9]. 2007 року оргкомітет Міжнародної виставки «Сучасна освіта в Україні», очолюваний міністром науки і освіти України Станіславом Ніколаєнком і президентом АПН України Василем Кременем, удостоїв КДПУ почесного звання «Лідер сучасної освіти». Вочевидь, за роки самостійного існування КДПУ зробив дуже вагомий крок уперед, подвоївши, а то й потроївши інтенсивність процесу свого становлення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 92-р від 7 березня 2007 року Кременчуцькому державному політехнічному університету присвоєно ім'я Михайла Остроградського[10].

У серпні 2009 року, згідно з розпорядженням Кабміну (від 5 серпня 2009 року № 919-р)[11], навчальний заклад став першим на Полтавщині класичним університетом.

21 серпня 2010 року указом Президента України за номером № 863/2010 Кременчуцькому державному університету імені Михайла Остроградського було надано статус національного[12]. 2011 року університетом підтверджено найвищий ІV рівень акредитації.

Структура університету[ред.ред. код]

Структура університету: 5 факультетів, 2 інститути[13]:

Факультет/інститут Кафедри
Навчально-науковий інститут електромеханіки, енергозбереження, і систем управління Кафедра систем автоматичного управління і електроприводу
Кафедра електроспоживання та енергетичного менеджменту
Кафедра електричних машин та апаратів
Кафедра автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій
Навчально-науковий інститут механіки і транспорту (ІМіТ) Кафедра технології машинобудування
Кафедра механіки та матеріалознавства
Кафедра процесів і обладнання механічної та фізико-технічної обробки
Кафедра автомобілі та трактори
Кафедра конструювання машин та технічного обладнання
Кафедра транспортних технологій
Факультет електроніки та комп'ютерної інженерії Кафедра комп'ютерних та інформаційних систем
Кафедра інформатики і вищої математики
Кафедра електронних апаратів
Кафедра інформаційно-управляючих систем
Факультет економіки і управління Кафедра економіки
Кафедра обліку та аудиту
Кафедра фінансів та кредиту
Кафедра менеджменту
Кафедра маркетингу
Кафедра туризму
Факультет права, гуманітарних і соціальних наук Кафедра теорії, історії держави та права
Кафедра психології, педагогіки та філософії
Кафедра галузевих юридичних наук
Кафедра українознавства
Кафедра філології та видавничої справи
Кафедра перекладу
Факультет природничих наук Кафедра безпеки життєдіяльності
Кафедра екологічної безпеки та організації природокористування
Кафедра геодезії, землевпорядкування і кадастру
Кафедра біотехнологія та здоров`я людини

Наукова діяльність[ред.ред. код]

До пріоритетних напрямків науково-практичної діяльності КрНУ належать: електромеханічні системи та автоматизація; енергетика, електричні машини і апарати; новітні матеріали і нанотехнології; енерго- та ресурсозберігаючі технології; інформаційні системи і математичне моделювання; сучасні технології в гірництві, машинобудуванні та транспорті; екологічні біотехнологія і безпека; землевпорядкування та кадастр; економіка і управління підприємствами, галузями, національним господарством; менеджмент, маркетинг та управління персоналом; бухгалтерський облік, фінанси та грошовий обіг [14].

Найбільш вагомі результати наукової та науково-технічної діяльності університету здобуто завдяки ефективній роботі дев’яти наукових шкіл [15]. Для підготовки рівня кадрів вищої спеціалізації в університеті діють аспірантура за 12 спеціальностями PhD і докторантура за дев’ятьма спеціальностями, сім спеціалізованих учених рад із захисту кандидатських дисертацій за тринадцятьма і докторських – за чотирма спеціальностями [16]. Щороку відбувається захист чотирьох–п’яти докторських та 30–35 кандидатських дисертаційних робіт.

Університет видає фахові наукові журнали – чотири друковані: «Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського» [17], «Електромеханічні і енергозберігаючі системи»[18], «Екологічна безпека» [19], «Сучасні ресурсоенергозберігаючі технології гірничого виробництва» [20] та один електронний – «Інженерні та освітні технології в електротехнічних і комп’ютерних системах»[21], які індексуються у 14 наукометричних національних і міжнародних базах даних. Високий рівень наукових публікацій підтверджується індексом Гірша, який становить 11.

Ефективність наукових розробок підтверджує той факт, що декілька років поспіль університет отримує близько п’яти мільйонів гривень за надання наукових послуг, зокрема за рахунок коштів замовника, національних і міжнародних грантів тощо.

Міжнародне співробітництво[ред.ред. код]

Університет співпрацює із 75 закордонними ВНЗ та дослідними інститутами у 25 країнах, бере участь у міжнародних програмах: ERASMUS+[22], TEMPUS[23], HORIZON 2020[24], OPEN WORLD, DAAD, FULBRIGHT[25].

Із 1999 року КрНУ є членом Європейської асоціації міжнародної освіти, з якою підтримує тісні міжнародні зв’язки, а також Корпусом Миру США, Університетом техніки та економіки Міттвайда, Боліварським державним університетом, Університетом Антверпена, Північно-китайським науково-дослідним інститутом електроніки та оптики, університетами Аннаби, Любляни, Любліна, Монса, Бумардеса. Щорічно студенти, аспіранти та педагогічний склад КрНУ отримують передовий міжнародний досвід завдяки участі у державній програмі Міністерства освіти і науки України «Навчання студентів та аспірантів, стажування наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном»; Міжнародному семінарі аспірантів у Глівіце і Віслі (Польща); відкритих програмах американських рад з міжнародної освіти (США); магістерських і аспірантських програмах університету Ланьчжоу (Китай); літній практиці в Університеті Матея Бела (Словаччина); програмах міжнародного обміну Work and Travel (США) і Work and Travel (Німеччина).

Рішенням 10-го з’їзду Євроазійської асоціації університетів від 19–20 квітня 2007 року у Москві (Росія) Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського прийнятий до Євразійської Асоціації Університетів (Euroasian Universities Association)[26].

21 вересня 2007 року ректор Кременчуцького державного університету імені Михайла Остроградського професор М. В. Загірняк підписав у Болоньї (Італія) Велику Хартію Університетів (Magna Charta Universitatum)[27].

24 жовтня 2007 року на Консиліумі Європейської Асоціації Університетів (European University Association, Брюссель, Бельгія) у Вроцлаві (Польща) наш університет отримав повне індивідуальне членство.

На Конгресі Мережі університетів країн Чорноморського регіону (Black Sea Universities Network) «Форум вищої освіти» (Київ, 5–8 квітня 2008 р.) КрНУ увійшов до складу цієї міжнародної організації[28].

Нагороди та репутація[ред.ред. код]

На сьогодні КрНУ посідає друге місце серед ВНЗ України за кількістю призерів Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт і шосте місце за кількістю призерів на Всеукраїнських конкурсах; п'яте місце у ТОП-10 ВНЗ Центрального регіону України[29] і перше місце серед вишів Полтавської області[30]; 38-ме місце з 269 у консолідованому рейтингу ВНЗ за даними інтернет-ресурсу OSVITA.UA «Вищі навчальні заклади України 2016 року» і 56-те місце у ТОП-200 кращих ВНЗ України за даними кафедри UNESCO.

Університет поступово набуває визнання у світі, що підтверджують різні світові рейтинги: QS World University Rankings (один із 28 українських ВНЗ, включених до рейтингу)[31]; Toп-200 університетів країн Європи з перехідною економікою та країн Центральної Азії (один із 14 українських університетів, включених до рейтингу); рейтинг WEB of Universities WEBOMETRICS (53-те місце серед 342 українського університету)[32]; рейтинг «SCIVERSE» за даними міжнародної науковометричної бази даних SCOPUS[33] (48-ме місце серед 136 університетів України)[34]. КрНУ має понад 70 міжнародних патентів і сертифікатів про авторські права.

Із 2005 року університет бере активну участь у щорічній міжнародній виставці «Сучасна освіта України», де тричі відзначений бронзовими медалями (2006–2008 рр.), удостоєний звання «Лідер сучасної освіти» (2008), 2009 року завойовує золоту медаль за високі досягнення у науковій і педагогічній діяльності. 2010 року арсенал нагород поповнився ще однією золотою медаллю у номінації «Упровадження здобутків педагогічної науки в освітню практику». КрНУ є неодноразовим і багаторічним учасником Міжнародної виставки «Інноватика в сучасній освіті». Університет неодноразово отримував нагороди і відзнаки за участь у конкурсних номінаціях, починаючи з початку заснування цього заходу, золоті та срібні медалі, а останнім часом науковці університету незмінно виборюють Диплом лауреата першого ступеня.

Із 2011 року університет бере участь у міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти». За цей час отримано багато нагород, зокрема: 2013 року – Гран-прі «Лідер вищої освіти» і Сертифікат «Якість наукових публікацій» за даними SciVerseScopus; 2014 року – Гран-прі «Лідер міжнародної діяльності»; 2015 року – Гран-прі «Лідер наукової та науково-технічної діяльності» і Сертифікат «Якість наукових публікацій»; 2016 року – Гран-прі «Лідер наукової та науково-технічної діяльності», золоту медаль за роботу представлену на конкурс з тематичної номінації «Міжнародна співпраця як невід’ємна складова інноваційного розвитку національної освіти та науки» і Сертифікат «Якість наукових публікацій»; 2017 року – Гран-прі «Лідер міжнародної діяльності», золоту медаль за роботу представлену на конкурс з тематичної номінації «Компетентнісний підхід – основа якості змісту навчально-виховного процесу в закладах освіти» і Сертифікат «Якість наукових публікацій».

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського (КрНУ). education.ua. 
  2. Кременчу́цький націона́льний університе́т ім. Михайла Остроградського. Історична довідка
  3. Харківський національний автомобільно-дорожній університет
  4. Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
  5. Постанова Кабінету Міністрів України №896 від 21 серпня 1997 року «Про створення Кременчуцького державного політехнічного інституту»
  6. Почесні громадяни міста Кременчука
  7. Постанова Кабінету Міністрів України №1224 від 4 серпня 2000 року «Про утворення Кременчуцького державного політехнічного університету»
  8. Рішення Державної акредитаційної комісії (протокол №36) від 25 грудня 2001 року
  9. Рішення Державної акредитаційної комісії (протокол №60) від 21 квітня 2006 року
  10. Розпорядження Кабінету Міністрів України №92-р від 7 березня 2007 року «Про присвоєння Кременчуцькому державному політехнічному університету імені Михайла Остроградського»
  11. Розпорядження Кабінету Міністрів України №92-р від 5 серпня 2009 року «Про реорганізацію Кременчуцького державного політехнічного університету імені Михайла Остроградського у Кременчуцький державний університет імені Михайла Остроградського»
  12. Указ Президента України №863/2010 від 21 серпня 2010 року «Про надання Кременчуцькому державному університету імені Михайла Остроградського статусу національного»
  13. Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського. Факультети університету
  14. Нормативні документи
  15. Наукові школи
  16. Аспірантура і докторантура
  17. Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського
  18. Науково-виробничий журнал «Електромеханічні і енергозберігаючі системи»
  19. Науковий журнал «Екологічна безпека»
  20. Науково-виробничий журнал «Сучасні ресурсоенергозберігаючі технології гірничого виробництва»
  21. Електронний науково-практичний журнал «Інженерні та освітні технології в електротехнічних і комп’ютерних системах»
  22. Офіційний сайт Erasmus+
  23. Програма «TEMPUS»(англ.)
  24. Програма «HORIZON 2020»(англ.)
  25. Програма академiчних обмiнiв iменi Фулбрайта в Українi
  26. ВУЗи Євразійської асоціації університетів
  27. Велика Хартія Університетів(англ.)
  28. Члени Мережі університетів країн Чорноморського регіону(англ.)
  29. Кращі навчальні заклади регіонів України
  30. Рейтинг вищих навчальних закладів Полтави
  31. QS World University Rankings. Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського(англ.)
  32. WEB of Universities WEBOMETRICS(англ.)
  33. Міжнародна науковометрична база даних SCOPUS(англ.)
  34. Рейтинг університетів за показниками Scopus 2016 року

Посилання[ред.ред. код]