Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії

Почесні громадяни Кременчука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Поче́сний громадяни́н мі́ста Кременчука́ — звання, встановлене з метою заохочення та стимулювання найактивніших громадян, які працюють на благо міста Кременчука[1].

З часів Радянського Союзу і до сьогодні звання Почесного мають 30 кременчужан[2][3]:

У 2010 році було введені зміни до процедури нагородження: звання перестали надавати посмертно, також урочистість відбуватиметься раз на п'ять років, без винятків. Присвоювання відбуватиметься на день міста — 29 вересня. Термін останньої подачі пропозицій — 29 червня того року, у якому буде нагородження. Упродовж липня та серпня проходить громадське обговорення кандидатур, раніше обговорення велося тільки депутатами міської та районних рад[1][4][5].

Почесні громадяни[ред.ред. код]

Російська імперія[ред.ред. код]

Історія виникнення звання «Почесний громадянин» у Російській імперії сягає XVIII століття. Це був привілейований стан, утворений урядовим маніфестом 10 квітня 1832 року. Отримати звання можна було по праву спадковості (потомствене), на підставі прохання про запис до почесних громадян чи на основі окремого подання відповідних міністерств. Звання почесних громадянин надавалося кандидатам, студентам та випускникам університетів, учням комерційних училищ, випускникам гімназій, артистам імператорських театрів, дітям церковнослужителів, особам після десяти років «корисної діяльності на загальне благо», а також за особисті заслуги перед державою.

Органам місцевого самоврядування надавалося право присвоювати звання почесного громадянства певного міста особам, що відзначилися у громадській чи благочинній діяльності. У Кременчуці на кінець XIX століття проживало 492 почесні громадянина. До переліку почесних відносяться:

Фото П. І. П. Роки життя Рід діяльності, нагороди Дата присвоєння
1 Replace this image male.svg Герасимов І. ?-? Особистий почесний громадянин. Голова ради Крюківського комерційного товариства взаємного кредиту, завідувач Крюківського притулку для бідних ім. Г. Чуркіна, член опікунської ради Кременчуцької жіночої гімназії ?
1 Replace this image male.svg Верховський П. ?-? Особистий почесний громадянин. Незмінно обіймав посаду заступника (товариша) директора Кременчуцького міського громадського банку з 1887 до 1917 років ?
1 Replace this image male.svg Роговський С. ?-? Потомственний почесний громадянин, помічник бухгалтера Кременчуцького міського громадського банку, член опікунської ради Кременчуцької жіночої гімназії, голова товариства допомоги учням і ученицям народних училищ Кременчука і посада Крюкова, голова розпорядчої комісії народної аудиторії ім. О. С. Пушкіна ?
1 Replace this image male.svg Залкінд А. ?-? Потомственний почесний громадянин, власник лісопильного заводу у Крюкові, казначей товариства сприяння заснуванню в посаді Крюкові середнього навчального закладу. ?
1 Replace this image male.svg Масленников О. ?-? Особистий почесний громадянин, завідуючий відділенням комісії допомоги біженцям під час Першої світової війни. ?

Радянський період[ред.ред. код]

29 вересня 1967 року з присвоєнням звання почесного громадянина Кременчуку — Семену Бутиріну, Михайлу Дімарі та космонавту Олексію Леонову, почалося відродження традицій почесного громадянства, яке було скасоване після Жовтневого перевороту. За роки радянської влади звання «Почесний громадянин міста Кременчука» були удостоєні 8 осіб. Уперше звання було присвоєне 1967 року[2].

Фото П. І. П. Роки життя За що нагороджений Рід діяльності, нагороди Дата присвоєння
1 Бутирін Семен Андрійович.jpg Бутирін Семен Андрійович 1899-1970 За особливі заслуги в боротьбі за встановлення радянської влади в місті. Брав участь у Радянсько-українській та Другій світовій війнах. 29 вересня 1967
2 Дімара Михайло Васильович.jpg Дімара Михайло Васильович 18761979 За заслуги в розвитку системи охорони здоров'я в місті. Все життя присвятив охороні здоров'я мешканців міста. 29 вересня 1967
3 Леонов Олексій Архипович нар. 30 травня 1934 Льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу, навчався у Кременчуцькому льотному училищі цивільної авіації. 29 вересня 1967
4 Січний Іван Микитович.jpg Січний Іван Микитович 1893-1982 За активну участь у встановленні радянської влади в Кременчуці та організації робітничо-селянської міліції. Учасник Першої світової війни. Нагороджений багатьма орденами та медалями. 24 серпня 1971
5 І. М. Приходько.png Приходько Іван Митрофанович 1910-1991 За великий внесок в розбудову промисловості та соціальної сфери в Кременчуці. Герой Соціалістичної Праці. У різні роки — директор Крюківського вагонобудівного та Кременчуцького автомобільного заводів. 29 січня 1981
6 Андрієнко Григорій Юхимович.jpg Андрієнко Григорій Юхимович 1907-2000 За активну участь у відбудові народного господарства міста в післявоєнні роки. Працював на вагонобудівному заводі. У різні роки — секретар парткому заводу, другий секретар міськкому партії. 22 вересня 1983
7 Іпатенко Ольга Микитівна.jpg Іпатенко Ольга Микитівна 8 жовтня 19258 січня 2010 За багаторічну плідну роботу в будівництві. Герой Соціалістичної Праці. 14 жовтня 1986
8 Пономарьова Галина Миколаївна.jpg Пономарьова Галина Миколаївна 8 жовтня 19258 січня 2006 За значний внесок у розвиток освіти в місті та плідну педагогічну діяльність. Двадцять один рік була директором школи № 5 — з жовтня 1967 року. Сімнадцять років була головою ради ветеранів Автозаводського району Кременчука — з 1987 року, після виходу на пенсію. 20 жовтня 1987

Україна[ред.ред. код]

Перше звання почесного кременчужанина за часів Незалежності було присвоєно 22 грудня 1994 року лікару та педагогу Валентині Федько.

Фото П. І. П. Роки життя За що нагороджений Рід діяльності, нагороди Дата присвоєння
1 Федько Валентина Тимофіївна.jpg Федько Валентина Тимофіївна 19131 березня 2006 За великий вклад в організацію міської системи охорони здоров'я. У 1944 році, повернувшись з евакуації до Кременчука, очолила Кременчуцьку дитячу консультацію. Разом з тим працювала і лікарем Будинку дитини, міським педіатром. З 1949 по 1970 — директор Кременчуцького медичного училища. Медичній та педагогічній діяності вона присвятила 51 рік життя. 22 грудня 1994
2 Коротич Сергій Тарасович.jpg Коротич Сергій Тарасович 1915-1996 За заслуги в організації міської системи освіти, плідну педагогічну діяльність. Директор школи № 23 Кременчука. З 1956 року, кавалер ордена Леніна. З 1977 року завідував Кременчуцьким міським відділом освіти 12 квітня 1995
3 Матійченко Володимир Федорович.jpg Матійченко Володимир Федорович 1931-2013 За великий вклад в будівельну галузь міста, будівництво житла та об'єктів соціально-побутового призначення. Керував будівельним управлінням «Житлобуд». За час його керівництва житловою організацією в Кременчуці було збудовано 650 тисяч квадратних метрів житла, 31 навчальний, 14 лікувальних та 12 дошкільних закладів, 6 культурних центрів, 27 комунальних споруд. Зокрема, керував чи брав участь у будівництві: першої дев'ятиповерхівки, Міського палацу культури, річкового вокзалу, пологового будинку, адмінприміщення міської ради, корпусів університету Кременчука та машинобудівного технікуму. 19 вересня 1996
4 Єпішов Георгій Якович.jpg Єпішов Георгій Якович 1914-2008 За великий внесок в справу благоустрою міста — створення парків, скверів, бульварів. Довгий час очолював лісгосп та лісозахисну станцію. Майже 20 років був керівником зеленого господарства Кременчука. 19 вересня 1996
5 Залудяк Микола Іванович 1941-2010 За значний особистий внесок в розвиток міста, становлення державності в Україні. Тривалий час очолював міську партійну організацію. Депутат Верховної Ради УРСР. Заслужений працівник промисловості України. 19 вересня 1996
6 Replace this image male.svg Кисельов Володимир Вікторович нар. 1 січня 1957 Рекордсмен СРСР, Європи та світу, чемпіон XXII Олімпійських ігор із штовхання ядра. Заслужений майстер спорту СРСР, почесний громадянин штату Техас (США). 26 грудня 1996
7 В. Є. Маслов.jpg Маслов Володимир Єлисейович 1933-2007 За особистий внесок в розвиток освіти, науки та культури в місті, підготовку інженерних кадрів. Перший директор Кременчуцького філіалу ХПІ. Професор, заслужений працівник освіти України, академік і член-кореспондент ряду академій. 4 вересня 1997
8 Федорченко Віктор Михайлович.jpg Федорченко Віктор Михайлович 1935-2006 За особистий внесок в справу охорони материнства та дитинства в місті, розвиток акушерсько-гінекологічної служби. З 1971 року головний лікар Кременчуцького міського пологового будинку, головний лікар-акушер міста. 4 вересня 1997
9 Replace this image male.svg Литвиненко Володимир Іванович 1938-2011 За заслуги в справі підготовки кваліфікованих медичних кадрів для медичних закладів міста та області. З 1966 року хірург другої міської лікарні міста Кременчука. 1970 року призначений на посаду директора Кременчуцького медичного училища. Заслужений лікар України. 30 грудня 1997
10 Replace this image male.svg Провізіон Феодосій Харитонович нар. 24 січня 1920 За значний особистий внесок в розвиток педіатрії, охорони дитинства та материнства. У 1965–2002 роках головний лікар кременчуцької міської дитячої лікарні. Заслужений лікар України. 30 грудня 1997
11 Replace this image male.svg Матицин Володимир Митрофанович нар. 20 травня 1945 За особисті заслуги перед містом, значний особистий внесок в розвиток нафтопереробної галузі промисловості міста та України. Працював спочатку начальником цеху, а потім головою правління транснаціональної компанії «Укртатнафта». Голова Всуукраїнського благодійного фонду «Джерела Дніпра». 10 вересня 1998
12 Replace this image male.svg Леготкін Геннадій Іванович нар. 26 квітня 1946 За видатні особисті заслуги перед містом, активну громадську діяльність, розвиток вітчизняного машинобудування. Працював спочатку заступником начальника цеху, а потім головою правління ВАТ «Кременчуцький колісний завод». 27 вересня 2001
13 Replace this image male.svg Василенко Станіслав Кузьмич нар. 16 серпня 1940 За видатні особисті заслуги перед містом, розвиток магістральних нафтопроводів в Україні. З 1994 року голова правління ДАТ «ПДМН». 2001 року призначений першим заступником голови правління ВАТ «Укртранснафта». 27 вересня 2001
14 Replace this image male.svg Приходько Володимир Іванович нар. 14 жовтня 1942 За видатні особисті заслуги перед містом, розвиток українського вагонобудування. З 1986 року — директор ВНДПТІ вагонобудування. З 1994 року голова правління ДАТ «ПДМН». З 2001 року — перший заступник голови правління ВАТ «Укртранснафта». 1978 року головний інженер Крюківського вагонобудівного заводу. З квітня 2003 року президент концерну «Крюківський вагонзавод». 24 вересня 2002
15 Білоусько Іван Порфирович.jpg Білоусько Іван Порфирович 28 червня 1936-8 червня 2010 За видатні особисті заслуги перед містом. З 1961 року коваль Кременчуцького автомобільного заводу. 25 вересня 2003
16 Replace this image male.svg Парнета Михайло Павлович нар. 8 серпня 1929 За видатні особисті заслуги перед містом. Хірург-ординатор другої міської лікарні, завідуючий хірургічним відділом, а з 1963 по 2002 роки — завідуючий хірургічним відділом вузлової лікарні станції Кременчук. 23 вересня 2004
17 Replace this image male.svg Коваленко Андрій Володимирович нар. 2 січня 1949 За видатні особисті заслуги перед містом. З 1985 року — заступник начальника локомотивного депо станції Кременчук, з 1986 — секретар парткому локомотивного депо. 1988 року очолив виконком Крюківської районної ради, став її головою. 29 вересня 2005
18 Replace this image male.svg Коваленко Володимир Миколайович нар. 15 липня 1952 За видатні особисті заслуги перед містом. На початку 1980-х років працював на Кременчуцькому автомобільному заводі. З 1982 року — на партійній роботі. У березні 1990 року став головою Автозаводської районної ради, яку очолює і по сьогодні. 29 вересня 2005
19 Replace this image male.svg Акімов Віктор Іванович нар. 24 лютого 1946 За видатні особисті заслуги перед містом. З 1979 року — голова Кременчуцької профспілки медичних працівників. З січня 1984 року — головний лікар Кременчуцької СЕС, головний державний санітарний лікар міста Кременчука. Неодноразово був обраний депутатом Автозаводської районної ради, Кременчуцької міської ради, Полтавської обласної ради. Заслужений лікар України. 26 вересня 2006
20 Replace this image male.svg Черниш Микола Костянтинович нар. 6 грудня 1948 За багаторічний вагомий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток і процвітання міста, активну громадську діяльність. З 1967 року почав працювати на Кременчуцькому автомобільному заводі, де пройшов шлях від слюсаря-складальника складального цеху до заступника генерального директора — директора виробництва ХК «АвтоКрАЗ». З серпня 2005 року — виконавчий директор ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод». Заслужений машинобудівник України. 30 жовтня 2007
21 Replace this image male.svg Комір Віталій Михайлович нар. 9 листопада 1936 За багаторічний вагомий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток і процвітання міста, активну громадську діяльність. Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри технічної механіки Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського з першого дня її існування (1974 р.). Під керівництвом професора Коміра В. М. створена наукова школа (1980 р.) по дослідженню механізму руйнування твердих тіл при імпульсному навантаженні та розробці методів керування дією вибуху. 23 вересня 2008
22 Климук Петро Ілліч.PNG Климук Петро Ілліч нар. 10 липня 1942 Льотчик-космонавт СРСР (№ 26), двічі Герой Радянського Союзу (1973, 1975), генерал-полковник авіації. У 1959–1960 роках учився у школі початкового навчання льотчиків у Кременчуці 24 вересня 2013[6]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]