Кривенко Федосій Пимонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кривенко.
Федосій Пимонович Кривенко
Гвардії лейтенант
Загальна інформація
Народження9 квітня 1920(1920-04-09)
Полтавська губернія, Українська СРР
Смерть4 травня 1981(1981-05-04) (61 рік)
Челябінськ, РРФСР, СРСР
ПохованняЧелябінськ
Військова служба
Роки служби1940—1946
ПриналежністьСРСР СРСР
Вид ЗСмеханізовані війська
Формування45-а гвардійська танкова бригада,
65-а танкова бригада
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди та відзнаки
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня

Феодосій Пимонович Кривенко (9 квітня 1920 — 4 травня 1981) — радянський офіцер, танкіст, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1944). Гвардії лейтенант.

Особливо відзначився під час німецько-радянської війни в кінці березня 1944 року в якості командира танку 45-ї гвардійської танкової бригади (11-й гвардійський танковий корпус, 1-а танкова армія, 1-й Український фронт) при форсуванні річок Дністер і Прут. 27 березня гвардії молодший лейтенант Ф. П. Кривенко в складі групи першим подолав Дністер в районі села Устечко (Заліщицького району Тернопільської області), а на наступний день форсував річку Прут. Протягом трьох діб танкісти утримували місто Сторожинець, чим сприяли оволодінню частинами РСЧА містом і станцією Чернівці.

Біографія

[ред. | ред. код]

Федосій Кривенко народився 9 квітня 1920 року в селі Слобідка нині Миргородського району Полтавської області України в сім'ї селянина. Українець. Закінчив 5 класів сільської школи в 1933 році[1].

У 1937 році з батьками переїхав до села Нова Українка (нині селище Новоукраїнський) Чесменского району Челябінської області [2]. Працював черговим по станції Чеголок Карталинскої міськради Челябінської області[1].

У РСЧА з 1940 року. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. У 1943 році закінчив Саратовське танкове училище[1]. 27 березня 1944 командир танка 45-ї гвардійської танкової бригади (11-й гвардійський танковий корпус, 1-а танкова армія, 1-й Український фронт) гвардії молодший лейтенант Ф. П. Кривенко діяв в складі танкової роти (командир — гвардії старший лейтенант Г. П. Корюкін)[1]. Екіпаж танка: механік-водій гвардії молодший сержант Артюхов, командир гармати гвардії сержант Старовойтов і радист Глиненко [3]. Три танки групи в цей день в районі села Устечко (Заліщицький район Тернопільської області, УРСР) першими форсували річку Дністер, а 28 березня річку Прут. Потім вони заглибилися в тил противника на 25 км і о 14:00 з боєм зайняли місто Сторожинець, де розгромили ворожий гарнізон і перерізали комунікації противника. Протягом трьох діб танкісти утримували місто Сторожинець, чим сприяли оволодінню містом і станцією Чернівці. На бойовому рахунку передової групи — один знищений танк «Пантера», один танк PzKpfw IV, два танки PzKpfw III, 5 знарядь, 30 автомашин і 70 солдатів і офіцерів. Також були захоплені трофеї: 70 автомашин, 15 мотоциклів, 20 причепів, склад з пальним і ешелон (35 вагонів і паровоз), а 20 солдатів були взяті в полон.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1944 року «за мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками» гвардії лейтенанту Кривенко Федосію Пимонович було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[1]. Звання Героя Радянського Союзу були удостоєні командир танкової роти гвардії старший лейтенант Г. П. Корюкін і командир танку гвардії молодший лейтенант М. В. Чугунін, що також брали участь в цьому рейді.

Член ВКП (б) / КПРС з 1944 року[1]. Брав участь в боях за взяття Варшави, Познані, рейді на Гдині, а також в Берлінській операції [2].

Командир танкового взводу Т-34-85 6-го окремого мотоциклетного полку 1-ї гвардійської танкової армії лейтенант Ф. П. Кривенко відзначився в боях з 14 по 20 січня 1945 року, проводячи розвідувальний танковий рейд в тилу противника. Під час рейду він розгромив відступаючі німецькі частини і обхідним маневром з півночі увірвався в населений пункт Кльеув, де звернув в паніку і втечу чисельно переважаючі підрозділи противника. Переслідуючи відступаючого противника, екіпаж Ф. П. Кривенка знищив дві батареї гармат, кінний обоз (38 возів), а також захопив три колісні автомашини і взяв у полон понад 60-ти німецьких солдатів. 20 січня, відображаючи раптову контратаку противника, підбив два самохідні гармати, розбив 6 автомашин з військовими вантажами і захопив 6 мінометів і дві 76-мм гармати противника. За цей епізод був представлений командиром танкової роти до ордена Червоного Прапора, проте був нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (23 лютого 1945).

У 1945 році закінчив Ленінградську вищу бронетанкову школу. З 1946 лейтенант Ф. П. Кривенко в запасі. Мешкав у Челябінську, працював на Челябінському тракторному заводі[1].

Помер 4 травня 1981 року. Похований в Челябінську на Лісовому кладовищі, поруч з пам'ятником Скорботної матері[1] (за іншими даними [4][5] — в селищі Полетаєво Сосновського району Челябінської області).

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Радянські державні нагороди та звання[1] :

Пам'ять

[ред. | ред. код]
Надгробок на братській могилі на Лісовому кладовищі міста Челябінська

Його ім'я носять вулиця в селі Чесма і загальноосвітня школа в селищі Новоукраїнський Чесменского району Челябінської області[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к Кривенко Федосій Пимонович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  2. ↑ а б Ушаков, 1985.
  3. ↑ Боевой путь армии и её герои, 1945.
  4. ↑ Герои Советского Союза, Т. 1, 1987, Кривенко Федосий Пимонович.
  5. ↑ Кривенко Федосий Пимонович. Энциклопедия «Челябинск». Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 30 березня 2015.
  6. ↑ Об образовательной организации. Официальный сайт МБОУ Новоукраинская СОШ имени Героя Советского Союза Ф. П. Кривенко. 21 марта 2015. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015.

Література

[ред. | ред. код]
  • Кривенко Федосий Пимонович (рос.) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Ушаков А. П. Кривенко Феодосий Пименович // Челябинская область: энциклопедия: в 7 т. / редкол.: К. Н. Бочкарев (гл. ред.) и др. — Челябинск: Каменный пояс, 2008. — Т. 3. — С. 503. (рос.)
  • І. Джога Молдодший лейтенант Кривенко Феодосій Пимонович // Вони визволяли Буковину. — Чернівці: ВІЦ «Місто», 2006. — С. 108. — ISBN 966-8341-78-3.
  • Кривенко Феодосій Пименович // Книга пам'яті України. Чернівецька область. — Чернівці: Чернівецьке обласне відділення Пошуково-видавничого агентства «Книга пам’яті України», 1999. — С. 513. — ISBN 5-85500-074-3.
  • Ушаков А. Кривенко Феодосий Пименович // Во имя Родины. Рассказы о челябинцах — Героях и дважды Героях Советского Союза. — Челябинск : Южно-Уральское книжное издательство, 1985. Архівовано листопад 1, 2014 на сайті Wayback Machine. (рос.)
  • Кривенко Федосий Пимонович // Бессмертен подвиг их высокий: (Герои Советского Союза Челябинской области): Библиографический указатель / Сост. Л. И. Булатова. — Челябинск, 1985. — С. 71-72. — 165 с.
  • За мужество и отвагу. — 2-е изд., перераб. и доп. — Харьков, 1984. — С. 182—183. (рос.)
  • Гетман А. Л. Танки идут на Берлин. — 2-е изд., испр. и доп. — М., 1982. — С. 176—177. (рос.)
  • Венков Б. С. Огонь из засады // Герои Карпат. — Ужгород, 1972. (рос.)
  • Серёгин А. Федосий Пименович Кривенко // Боевой путь армии и её герои / Общая редакция Н. К. Попель, М. А. Шалин, А. Г. Журавлёв, П. Л. Павловцев. — 1945. — Т. 4. Днестровско-Прикарпатская операция. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кривенко_Федосій_Пимонович&oldid=43462726