Кристіне Ополайс
Кристіне Ополайс | |
---|---|
латис. Kristīne Opolais | |
Основна інформація | |
Дата народження | 12 листопада 1979[1] (44 роки) |
Місце народження | Резекне, Латвійська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[2] |
Роки активності | 2001 — тепер. час |
Громадянство | Латвія |
Професії | оперна співачка |
Освіта | Латвійська академія музики |
Співацький голос | сопрано |
Інструменти | вокал[d] |
Жанри | опера |
kristineopolais.com | |
Файли у Вікісховищі |
Кристіне Ополайс (латис. Kristīne Opolais) — латвійська оперна співачка, сопрано.
Народилася 12 листопада 1979 року в Резекне, Латвійська РСР, СРСР[3] у музичній сім'ї: мама була співачкою, батько — трубачем[4]. Вищу музичну освіту отримала в Латвійській музичній академії імені Я. Вітолса (клас професора Р. С. Фринберг, конц. Маргарита Груздєва[5])[6].
Оперний дебют Кристіне відбувся в 2001 році в Латвійській національній опері, з 2003 року вона була солісткою театру. Там же вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, диригентом Андрісом Нелсонсом. У 2006 році, після дебюту в Берлінській державній опері, Кристіне отримала широке визнання. Потім послідували дебюти в міланському театрі Ла Скала, а також у Віденській державній опері у 2008 році, і в Баварській державній опері у 2010 році, де вона виконувала головну партію в опері Антоніна Дворжака «Русалка» у постановці Мартіна Кушея.
У 2011 році відбувся дебют Кристіне Ополайс в Ковент-Гардені виконанням партії Чіо-Чіо-Сан в опері Дж. Пуччіні «Мадам Баттерфляй» у постановці Андріса Нелсонса[7]; в тому ж році відбулося їх весілля[8]. У 2013 році Кристіне виступала в рамках серії концертів «The Proms» в лондонському Альберт-холі, де виконувала з Симфонічним оркестром Бірмінгема арії Верді та П.І. Чайковського.
5 квітня 2014 року Кристіне Ополайс дебютувала в Метрополітен-опера в опері Дж. Пуччіні «Богема»[9], замінивши захворілу Аніту Хартіг в партії Мімі. Рецензенти відзначили цей дебют як рекорд в історії театру, так як Кристіне зуміла дебютувати одночасно в двох спектаклях за одну добу: напередодні ввечері вона виконувала головну партію в інший опері Пуччіні — «Мадам Батерфляй»[10]. Також виконання «Богеми» стало для неї дебютом у серії кінотрансляцій «The Met: Live in HD». У підсумку Кристіне продовжила виконувати обидві партії в Метрополітен-опера протягом наступного сезону. У ході продовження співпраці з «Метрополітен опера» в 2017 році виконала головну партію в опері Антоніна Дворжака «Русалка».[11]
У сезоні 2013/2014 Кристіне Ополайс також виконала головну партію в опері Пуччіні «Манон Леско» в Ковент-Гардені, в 2016 році ця постановка перенесена в Мет.[12][13][14].
- Почесний громадянин Резекне (2016)[15].
- Чоловік — Андріс Нелсонс (з 2011 року), головний диригент Бостонського симфонічного оркестру (з 2013 року)[16].
- Дочка — Адріанна Анна (нар. у грудні 2011)[17]
- Офіційний сайт [Архівовано 17 квітня 2018 у Wayback Machine.] (нім.) (англ.) (латис.)
- Документальний фільм «OPOLAIS pirmā skice»
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Carnegie Hall linked open data — 2017.
- ↑ Anda Burve, Inese Lūsiņa: Laimīga? Apmierināta! [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] In: Diena, 21 January 2006. Retrieved 11 October 2012 (in Latvian).
- ↑ Gesangswettbewerb Neue Stimmen, 2007[недоступне посилання з Март 2018], abgerufen am 9. Mai 2016.
- ↑ Biogrāfija. LNSO.lv. Архів оригіналу за 9 грудня 2013. Процитовано 5 березня 2012.
- ↑ Kristine Opolais. Zemsky Green Artists Management. Архів оригіналу за 10 квітня 2014. Процитовано 6 квітня 2014.
- ↑ Opera's double act: Kristine Opolais and Andris Nelsons. The Independent. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 12 квітня 2014.
- ↑ Christopher Morley (17 червня 2011). Orchestral manoeuvres for Andris Nelsons. Birmingham Post. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 16 жовтня 2011.
- ↑ Cooper, Michael. For Soprano, From 'Butterfly' to 'Bohème,' in a Flash. New York Times. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 5 квітня 2014.
- ↑ ТАСС: Культура — Впервые в истории Метрополитен-опера певица за сутки дебютировала в двух ролях. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 2 травня 2018.
- ↑ Jorden, James (3 лютого 2017). At the Met, Rusalka Serves Up Fishy Unrealness. New York Observer. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 24 квітня 2017.
- ↑ Kristine Opolais. www.roh.org.uk. Royal Opera House. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014.
- ↑ In Met’s ‘Manon Lescaut,’ Classic Love Story Gets Noir Twist. The New York Times. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Manon Lescaut Synopsis. metopera.org. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Оперная певица Кристина Ополайс стала почётным гражданином города Резекне. baltnews.lv. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 17 травня 2017.
- ↑ Bloom, Ronald (April 5, 2014). «Soprano Kristine Opolais makes Met Opera role debuts as Cio-Cio-San and Mimi within day» [Архівовано 4 серпня 2018 у Wayback Machine.]. U.S. News & World Report. Retrieved April 5, 2014.
- ↑ Mirko Weber: Die staunenswerte lettische Sopranistin Kristine Opolais. In: Die Zeit, 27 September 2012, pp. 71-72.
|