Кроква (будівництво)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тримальна система схилового даху: крокви позначені цифрами 1 і 4, лати — 2, стійки — 3, підкрокв'яні балки — 5

Кро́ква[1] (від прасл. *kroky, род. відм. *krokъve — «розсоха»[2]) — елемент тримальної системи схилового даху. Крокви складаються з похилих кроквяних ніг, вертикальних стійок і похилих підкосів. При необхідності «зв'язуються» знизу горизонтальними підкрокв'яними балками (ба́нтинами)[3]. До кроков кріпляться лати — поздовжні елементи покрівельної обрешітки.

Типи крокв[ред.ред. код]

Крокви можна поділити на похилі, висячі і висячі ферми зі шпалами.

Похилі крокви кінцями спираються на стіни будівлі, а середньою частиною (при прольоті між опорами понад 4,5 м) — на проміжні опори. А висячі крокви спираються тільки кінцями на стіни будівлі. Висячі крокви споруджують в тому випадку, якщо відстань між опорами (зовнішніми стінами) не перевищує 6,5 м. Наявність додаткової опори дозволяє збільшити ширину, яка перекривається кроквами до 12 м, а двох опор — до 15 м.

Конструкція[ред.ред. код]

Кінець кроквяної ноги з шипом
Кінець затяжки з виїмкою під шип кроквяної ноги
З'єднання верхніх кінців крокв

Крокви складаються з:

  • Похилих кроквяних ніг,
  • Вертикальних стійок,
  • І похилих підкосів.

Опираються кровки:

  • В дерев'яних брущатих або ж рубаних будівлях — на верхні вінці,
  • В каркасних — на верхню обв'язку.
  • В кам'яних будинках — на мауерлат бруси товщиною 140—160 мм.

Мауерлат може розташовуватися по всій довжині будівлі або підкладатись тільки під кроквяну ногу. У тому випадку, якщо кроквяні ноги в перетині мають невелику ширину, вони можуть з часом провиснути. Щоб уникнути цього, необхідно застосовувати спеціальну решітку, що складається із стійки, підкосів і ригеля. Для виготовлення стійок і підкосів використовують дошки шириною 150 мм і товщиною 25 мм або дерев'яні пластини, виконані з колоди, діаметр якої повинен бути не меншим 130 мм.

Для закріплення кроквяної ноги застосовується затяжка, що зв'язує нижні кінці кроквяних ніг кожної крокви. При ковзанні по затяжці кроквяний кінець може порушити її цілісність. Щоб запобігти ковзанню, врубувати кроквяну ногу в затяжку рекомендується зубом, шипом або тим і іншим одночасно. Крім цього, крокви бажано встановлювати на відстані приблизно 300—400 мм від краю.

Кобилка — відрізок дошки, що подовжує нижній кінець кроквяної ноги для розміщення на ньому звису даху або суцільної обрешітки, що лежить на карнизі.
Нарі́жниця — елемент покрівельної системи будівлі, укорочена кроквяна нога, що підтримує ділянку схилу між накосною кроквяною ногою і звисом даху.
Ба́нтина, ба́нта — поперечна балка між кроквами[3][4].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кроква // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9
  3. а б Бантина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Банта // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.