Крячок білокрилий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крячок білокрилий
ChlidoniasLeucopterus.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Euraryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Мартинові (Laridae)
Підродина: Крячкові (Sterninae)
Рід: Болотяний крячок (Chlidonias)
Вид: Крячок білокрилий
Біноміальна назва
Chlidonias leucopterus
(Temminck, 1815)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Chlidonias leucopterus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Chlidonias leucopterus
EOL logo.svg EOL: 1049371
ITIS logo.svg ITIS: 176958
IUCN logo.svg МСОП: 106003291
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 297806

Крячок білокрилий (Chlidonias leucopterus) — вид птахів роду Болотяний крячок підродини Крячкові родини мартинових. В Україні гніздовий, перелітний птах.

Опис[ред. | ред. код]

Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]

Дорослий птах у шлюбному вбранні

Маса тіла 60-70 г, довжина тіла 20-23 см, розмах крил 63-67 см. У дорослого птаха в шлюбному вбранні голова, шия, воло, груди і черево чорні; спина сірувато-чорна; надхвістя і підхвістя білі; крила зверху світло-сірі, малі покривні пера білі; покривні пера споду крил чорні; махові пера сірі; хвіст білий; дзьоб червонувато-чорний; ноги червоні; у позашлюбному вбранні лоб, шия, воло, груди, черево і спід крил білі; тім'я, потилиця і плями за очима темно-бурі; спина сіра; дзьоб чорний. Молодий птах схожий на позашлюбного дорослого, але пера спини і покривні пера крил темно-бурі, зі світлою верхівкою.

У шлюбному оперенні дорослий білокрилий крячок від дорослого чорного крячка відрізняється білими малими покривними перами верху крил і чорними покривними перами споду крил, білими надхвістям і хвостом; від дорослого білощокого крячка — цілком чорною головою; дорослий у позашлюбному оперенні та молодий від дорослого та молодого чорного крячка — відсутністю чорних плям по боках вола, від дорослого та молодого білощокого крячка відрізнити важко.[1]

Звуки[ред. | ред. код]

Крики «керр» або «креек».

Поширення та місця існування[ред. | ред. код]

Гніздовий ареал крячка білокрилого складається з двох великих ділянок, одна з яких простягається від Угорщини та східної Польщі до верхньої Обі, а інша охоплює північно-східний Китай та сусідні території Росії. На зимівлю відлітають в помірні південні широти та тропіки. В Україні поширений нерівномірно на всій території, крім гір та Закарпаття.

Для гніздування крячки білокрилі обираються мілководдя і заболочені береги заплавних і вододільних озер та ставків, низинні осокові і гліцерієві (манникові) болота і болотисті луки, дельти річок із заболоченими ділянками, плеса степових річок. Поза сезоном розмноження — морські узбережжя, лагуни, але частіше — долини річок і береги озер; може траплятись і далеко від водойм.

Чисельність[ред. | ред. код]

Чисельність в Європі оцінена в 74—210 тис. пар, в Україні — 15—45 тис. пар. Чисельність піддається флуктуаціям.[2].

Гніздування[ред. | ред. код]

Гніздиться колоніями, часто разом із чорними крячками. Колонії зазвичай нараховують від декількох до 40 пар. Відстань між гніздами в колонії сильно варіює. Гніздо будує на невеликих плаваючих острівцях з відмерлих або живих рослин, осокових купинах. Для будівництва гнізд використовує рослини, що зростають у безпосередній близькості (аїр, рогіз, осоки тощо). Розміри гнізд, а особливо висота, сильно варіюють в залежності від місця розташування (на більш сухих ділянках гнізда менші). Розміри гнізд (см): висота гнізда 4,2-7,2 (у середньому 5,7); глибина лотка 1,3-1,7 (1,5); діаметр гнізда 17,1-18,7 (17,9); діаметр лотка 8,8-11,8 (10,3).

У повній кладці зазвичай 3 яйця (від 2 до 4). Шкаралупа матова. Основний фон її забарвлений у вохристий або буруватий колір. Він дещо світліший, ніж у чорного крячка, та вкритий дрібними глибокими сірими і поверхневими чорнуватими плямами та крапками. Розміри яєць: 33,87×24,78 мм.

Строки відкладання яєць варіюють та залежать від погодних умов весни, ступеня розвитку водної рослинності, від гідрологічного режиму водойм. Кладки з'являються протягом травня. Через загибель гнізд і кладок гніздовий період сильно розтягнутий. Протягом року один виводок. Насиджують обидва партнери, змінюючи один одного, протягом 14-17, зазвичай 15 діб. Після вильоту дорослі ще близько 10 днів піклуються про молодих птахів.[3]

Живлення[ред. | ред. код]

Білокрилі крячки живляться переважно комахами (бабки, жуки, комарі), яких вони здобувають з води, а також павуками, молюсками, іноді дрібною рибою або земноводними. Свою здобич білокрилі крячки звичайно підхоплюють на льоту з поверхневого шару води, із стебел водяних рослин, іноді з трави або з колосків хлібів (в останньому випадку здобиччю крячків часто стають кузьки — Anisoplia). Полюючи над озером або над луками, крячки завжди летять проти вітру на висоті лише 0,5—2 м.

Охорона[ред. | ред. код]

Крячок білокрилий перебуває під охороною Бернської та Боннської конвенцій, а також Угоди AEWA.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
  2. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
  3. Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — ISBN 5-339-00209-8.

Література[ред. | ред. код]

  • Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.
  • Птицы СССР. Чайковые / В.Д. Ильичев, В.А. Зубакин. — М : Наука, 1988. — 416 с.(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]