Крістофер Марлоу
| Крістофер Марлоу | |
| англ. Christopher Marlowe | |
 Портрет невідомого. Вважається, що на малюнку — Крістофер Марло. |
|
| Дата народження | 26 лютого 1564 |
|---|---|
| Місце народження | Кентербері, графство Кент, Англія |
| Дата смерті | 30 травня 1593 (29 років) |
| Місце смерті | Дептфорд, графство Кент, Англія |
| Національність | англієць |
| Громадянство | Королівство Англія |
| Мова творів | англійська |
| Рід діяльності | поет, драматург |
| Напрямок | Єлизаветинська драма |
| Автограф: |  |
|
|
|
Крі́стофер Ме́рлоу чи Марло (англ. Christopher Marlowe; *26 лютого 1564 — †30 травня 1593) — англійський поет, драматург («Трагічне життя доктора Фауста»). Вважається родоначальником англійської ренесансної трагедії. Саме Марло запровадив і розвинув білий вірш, що став традиційним для цього жанру.
Зміст
Життєпис[ред. • ред. код]
Мав репутацію безбожника та вільнодумця. Є дані про його співпрацю з таємними службами.
Загинув в містечку під Лондоном — був заколотий власним ножем унаслідок сварки, що розпочалася через розрахунок в таверні. Ввжається, що це було навмисне вбивство, організоване агентами таємної поліції.
Марло та Шекспір[ред. • ред. код]
Крістофер Марлоу ймовірно є співавтором ранніх п'єс свого уславленого однолітка Шекспіра. Також саме він, на думку деяких істориків мистецтва, що сумніваються в авторстві Шекспіра, є справжнім автором його творів.
Життя після смерті[ред. • ред. код]
Як і щодо Шекспіра, про Крістофера Марлоу існує багато різноманітних теорій. Згідно з однією з них він насправді не загинув у 1593. Його покровитель Томас Волсінгем, син керівника англійської спецслужби Френсіса Волсінгема, щоб запобігти арешту Марлоу за атеїзм і бурхливе інтимне життя, інсценував його смерть у 1593 році й відправив подалі від Англії. Нібито збереглись доноси англійської розвідки про перебування «священика Крістофера Марлоу» (письменник здобув богословську освіту в Кембриджі) в іспанській столиці в 1599 і 1602 роках. Існують й інші докази життя Марлоу після 1593 року. В 1600-го адмірал Волтер Рейлі написав відповідь на вірш, який був звернений Марлоу до нього, і в цій відповіді Рейлі глузує зі свого давнього друга як із живого. По-друге, у 1604 році державному секретареві Англії Роберту Сесілу був пред'явлений рахунок за утримання під вартою у в'язниці протягом семи тижнів і двох днів «священика Крістофера Марлоу».
П'єси[ред. • ред. код]
- «Трагічна історія доктора Фауста» 1587-1588
- «Тамерлан Великий» 1587-1588
- «Мальтійський єврей» 1589
Українські переклади[ред. • ред. код]
- Крістофер Марло. Трагічна історія доктора Фауста: Драм. поема / З англ. Перекл. Євген Крижевич // Журнал «Всесвіт» 1979. — № 9.
Література[ред. • ред. код]
- Георгеєвська В. В. Античні ремінісценції в трагедії Крістофера Марло “Дідона, цариця Карфагена” // Питання літературознавства. – 2013. – № 88. – С. 318–328.
 |
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
