Кубок Мітропи 1932

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кубок Мітропи 1932
Football (soccer ball).svg
Деталі турніру
Дата 10 червня —
17 липня 1932
Стадіони Австрія
Італія
Угорщина
Чехословаччина
Призери
Переможець Gold medal blank.svg «Болонья» (1-й титул)
Статистика турніру
Матчів зіграно 12
Найкращий бомбардир(и) Ренато Чезаріні
(5 м'ячів)
1931
1933

Шостий розіграш кубка Мітропи, що проводився з 10 червня по 17 липня 1932 року. У змаганні брали участь вісім команд із чотирьох країн: Австрії, Італії, Угорщини і Чехословаччини. Переможцем став італійський клуб «Болонья». Для команди це був перший фінал, як і загалом це був перший успіх італійських команд у турнірі. Найкращим бомбардиром змагань став гравець «Ювентусу» Ренато Чезаріні — п'ять забитих м'ячів.

Всі команди кваліфікувалися до участі у Кубку, як переможці і срібні призери національних першостей. Так італію представляли чемпіон країни «Ювентус» і віце-чемпіон «Болонья», Австрію — чемпіон «Адміра» і віце-чемпіон «Фірст Вієнна», Чехословаччину — чемпіон «Спарта» і віце-чемпіон «Славія», Угорщину — чемпіон «Ференцварош» і віце-чемпіон «Уйпешт».

У зв'язку з заворушеннями у півфінальному матчі «Ювентус» (Турин) — «Славія» (Прага) обидві команди були дискваліфіковані з турніру, тому фінальний матч не проводився. «Болонья» отримала кубок автоматично, як переможець другого півфінального матчу.

Чвертьфінали[ред. | ред. код]

Команда 1 Заг. Команда 2 1-й матч 2-й матч
Болонья Італія 5:3 Чехословаччина Спарта (Прага) 5:0 0:3
Славія (Прага) Чехословаччина 3:1 Австрія Адміра (Відень) 3:0 0:1
Ферст (Відень) Австрія 6:4 Угорщина Уйпешт 5:3 1:1
Ювентус Італія 7:3 Угорщина Ференцварош 4:0 3:3


Півфінали[ред. | ред. код]

Команда 1 Заг. Команда 2 1-й матч 2-й матч
Славія (Прага) Чехословаччина Італія Ювентус 4:0 0:2[1]
Болонья Італія 2:1 Австрія Ферст (Відень) 2:0 0:1
  • матч перерваний на 46-й хвилині

Вже перший матч між «Славією» і «Ювентусом» вийшов скандальним. Команди грали грубо, матч переривався на бійки і з'ясовування стосунків з залученням поліції. Врешті-решт матч вдалося дограти. По його закінченні італійська преса нагнітала ситуацію, обзиваючи чеських футболістів і закликаючи до реваншу. Передбачалося, що у матчі відповіді також можуть бути провокації, тому на гру було залучено велику кількість поліції і військових. Італійські вболівальники з перших хвилин поєдинку у Турині почали кидати на поле каміння, а кожен доторк м'яча гравцями «Славії» супроводжувався огульним свистом на стадіоні. Об штангу воротаря гостей розбилася чорнильниця, яку метнули з трибуни. На близько 46-й хвилині (початок другого тайму) у воротаря празького клубу Франтішека Планічку потрапив великий камінь. Планічка впав і не міг отямитися не стільки від болю, скільки від шоку[2]. Футболісти і тренери «Славії» вирішили не продовжувати гру і залишили поле під наглядом поліції. На полі залишилися італійські гравці, які перебували серед розбурханий трибун. Італійський футболіст Каліґаріс навіть атакував чехословацького радіокоментатора Йозефа Лауфера[3], чию радіобудку охороняли двоє військових.

За регламентом турніру «Славії», яка зійшла з поля, мали зарахувати технічну поразку 0:3, яка однаково виводила команду у фінал. Представники клубів пропонували переграти матчі на нейтральному полі. Та комітет Кубку Мітропа на зустрічі у Клагенфурті вирішив дискваліфікувати обидві команди. Таким чином переможець другого півфінального двобою автоматично був оголошений переможцем розіграшу.

Перший півфінальний матч[ред. | ред. код]

«Ювентус»
ВР Маріо Джанні
ЗХ Еральдо Мондзельйо
ЗХ Феліче Гаспері
ПЗ Маріо Монтесанто
ПЗ Гастоне Бальді
ПЗ Гастоне Мартеллі
НП Бруно Маіні
НП Рафаель Сансоне
НП Анджело Ск'явіо Captain sports.svg
НП Франсиско Федулло
НП Карло Регуццоні
Тренер:
Угорщина Йожеф Надь
«Фірст Вієнна»
ВР Карл Горешовськи
ЗХ Карл Райнер
ЗХ Йозеф Блум Captain sports.svg
ПЗ Отто Каллер
ПЗ Леопольд Гофманн
ПЗ Віллібальд Шмаус
НП Антон Бросенбауер
НП Йозеф Адельбрехт
НП Фрідріх Гшвайдль
НП Густав Тьогель
НП Франц Шьонветтер
Тренер:
Австрія Фердінанд Фрітум

Другий півфінальний матч[ред. | ред. код]

«Фірст Вієнна»
ВР Карл Горешовськи
ЗХ Карл Райнер
ЗХ Йозеф Блум Captain sports.svg
ПЗ Отто Каллер
ПЗ Леопольд Гофманн
ПЗ Леонард Маху
НП Антон Бросенбауер
НП Йозеф Адельбрехт
НП Фрідріх Гшвайдль
НП Густав Тьогель
НП Франц Шьонветтер
Тренер:
Австрія Фердінанд Фрітум
«Ювентус»
ВР Маріо Джанні
ЗХ Еральдо Мондзельйо
ЗХ Феліче Гаспері
ПЗ Маріо Монтесанто
ПЗ Гастоне Бальді
ПЗ Гастоне Мартеллі
НП Бруно Маіні
НП Рафаель Сансоне
НП Анджело Ск'явіо Captain sports.svg
НП Франсиско Федулло
НП Карло Регуццоні
Тренер:
Угорщина Йожеф Надь

Найкращі бомбардири[ред. | ред. код]

Місце Гравець Матчі Голи Команда
1 Італія Ренато Чезаріні 4 5 «Ювентус» (Турин)
2 Австрія Франц Шьонветтер 4 4 «Фірст Вієнна»
3 Угорщина Дьордь Шароші 2 3 «Ференцварош» (Будапешт)
Чехословаччина Властиміл Копецький 4 3 «Славія» (Прага)
Італія Бруно Маіні 4 3 «Болонья»
Італія Раймундо Орсі 4 3 «Ювентус» (Турин)
Чехословаччина Франтішек Свобода 4 3 «Славія» (Прага)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Матч перерваний на 46-й хвилині через заворушення на полі.
  2. історія матчів на сайті slavia.cz
  3. http://www.slavia.webzdarma.cz/1932.html

Джерела[ред. | ред. код]