Кувшинов В'ячеслав Іванович
Кувшинов В'ячеслав Іванович | |
---|---|
Народився |
6 листопада 1946 Проскурів, Українська РСР, СРСР |
Помер |
10 листопада 2020 (74 роки) Мінськ, Білорусь |
Країна |
![]() ![]() |
Діяльність | фізик |
Alma mater | Фізичний факультет БДУ |
Заклад | Білоруський державний університет, Інститут фізики імені Б. І. Степанова НАН Білорусіd і Об'єднаний інститут енергетичних і ядерних досліджень «Сосни» |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук[1] |
Науковий керівник | Fiodar Fiodaraŭd |
В'ячеслав Іванович Кувшинов (6 листопада 1946, Проскурів — 10 листопада 2020, Мінськ) — радянський і білоруський фізик-теоретик. Доктор фізико-математичних наук (1989), професор (1993). З 2004 по 2012 очолював Об'єднаний інститут енергетичних і ядерних досліджень «Сосни».
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у місті Проскурові (наразі — Хмельницький, Україна). Батько В'ячеслава був військовим, тому сім'я часто переїжджала, живучи в різний час у Москві, Калінінграді та інших містах СРСР. У Москві в 1952 році народився єдиний його рідний брат — Геннадій, який, як і В'ячеслав, тривалий час займався науковими дослідженнями у сфері фізики. Після народження Геннадія сім'я Кувшинових переїхала до Мінська, де проживала в районі Комаровського ринку.
У 1963 році він вступив на фізичний факультет БДУ, а після його закінчення — до аспірантури Інституту фізики АН УРСР. У 1974 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Нелінійні рівняння електродинаміки скалярних мезонів», а в 1989 — докторську дисертацію «Інваріантні кубічні форми для функціоналів дії калібрувальних моделей і кореляції адронів у процесах множинного народження». З 1998 по 2004 роки керував Лабораторією сильних взаємодій, в 1975—1987 роках був вченим секретарем Відділення фізико-математичних наук АН БРСР. З 2004 по 2012 рік був генеральним директором ОІЕЯД «Сосни», в подальшому керував Лабораторією проблем ядерної фізики та безпеки.
Одночасно Кувшинов читав лекції в БДУ (з 1993 року — професор), під його керівництвом захищена одна докторська і вісім кандидатських дисертацій. Він неодноразово стажувався і працював у Європейському центрі ядерних досліджень, був членом колаборації CMS на прискорювачі LHC, входив до Координаційної ради зі співробітництва з Об'єднаним інститутом ядерних досліджень (м. Дубна), був головним редактором міжнародного наукового журналу «Nonlinear Phenomena In Complex Systems».
Був одруженим, мав сина.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Наукові роботи Кувшинова присвячені ядерній фізиці, теорії сильних взаємодій, питанням нелінійної динаміки складних систем. Він розвинув теорію непертурбативних флуктуацій глюонного поля (інстантонів) у ядрі, його стислих і переплутаних станів, проведені відповідні чисельні розрахунки по методу Монте-Карло, сформульовані пропозиції для експериментального пошуку цих явищ на прискорювачах DESY, CERN і Fermilab.
Спільно з учнями він узагальнив теорію фазових переходів Гінзбурга-Ландау, вперше описав кореляційні властивості нового стану матерії — кварк-глюонної плазми, передбачив нове явище — температурний гістерезис, яке може бути виявлено на прискорювачах важких іонів. Розвинені підходи до дослідження фазових переходів можуть застосовуватися також у теорії високотемпературних надпровідників.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Премія НАН Білорусі імені академіка Ф. І. Федорова (2004)
- Премія академій наук Білорусі, України, Молдови за видатні наукові результати, отримані при виконанні спільних наукових досліджень (2006)
Вибрані публікації[ред. | ред. код]
- Burgers G.J.H., Fuglesang C., Hagedorn, R., Kuvshinov V.I. Multiplicity distributions in hadron interactions derived from the statistical bootstrap model // Zeitschrift für Physik C. — 1990. — Т. 46, № 3 (26 березня). — С. 465-480. — DOI: .
- Кувшинов В.И., Тхо Н.В. Локальные вектор-параметры групп, формы Картана и приложения к теориям калибровочных и киральных полей // ЭЧАЯ. — 1994. — Т. 25, № 3 (26 березня). — С. 603—648. Архівовано з джерела 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
- Babichev L.F., Klenitsky D.V., Kuvshinov V.I. Intermittency in the Ginzburg-Landau model for first-order phase transitions // Physics Letters B. — 1995. — Т. 345, № 3 (26 березня). — С. 269-271. — DOI: .
- Chekanov S.V., Kuvshinov V.I. Multifractal multiplicity distribution in bunching parameter analysis // Journal of Physics G. — 1996. — Т. 22, № 5 (26 березня). — С. 601-610. — DOI: .
- Chekanov S.V., Kittel W., Kuvshinov V.I. Generalized bunching parameters and multiplicity fluctuations in restricted phase-space bins // Zeitschrift für Physik C. — 1997. — Т. 74, № 3 (26 березня). — С. 517-529. — DOI: .
- Kuvshinov V.I., Kuzmin A.V. Towards chaos criterion in quantum field theory // Physics Letters A. — 2002. — Т. 296, № 2-3 (26 березня). — С. 82-86. — DOI: .
- Kuvshinov V.I., Kuzmin A.V. Stability of holonomic quantum computations // Physics Letters A. — 2003. — Т. 316, № 6 (26 березня). — С. 391-394. — DOI: .
- Кувшинов В.И., Кузьмин А.В. Квантовая хромодинамика и теория детерминированного хаоса // ЭЧАЯ. — 2005. — Т. 36, № 1 (26 березня). — С. 182—244. Архівовано з джерела 2 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Кувшинов Вячеслав Иванович (К 60-летию со дня рождения) // Известия НАН Беларуси: Серия физ.-тех. наук. — 2006. — № 4 (26 березня).
- Памяти Вячеслава Кувшинова // Навука. — 2020. — № 46 (2825) (26 березня). — С. 7. Архівовано з джерела 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт журналу «Nonlinear Phenomena In Complex Systems» [Архівовано 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- В'ячеслав Іванович Кувшинов на сайті кафедри теоретичної фізики БДУ
|