Перейти до вмісту

Кулешів (Вінницький район)

Координати: 49°29′32″ пн. ш. 29°7′15″ сх. д. / 49.49222° пн. ш. 29.12083° сх. д. / 49.49222; 29.12083
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Кулешів.
село Кулешів
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Тер. громада Погребищенська міська громада
Код КАТОТТГ UA05020210220027187 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1320
Населення 162
Площа 0,071 км²
Густота населення 2281,69 осіб/км²
Поштовий індекс 22242
Телефонний код +380 4346
Географічні дані
Географічні координати 49°29′32″ пн. ш. 29°7′15″ сх. д. / 49.49222° пн. ш. 29.12083° сх. д. / 49.49222; 29.12083
Середня висота
над рівнем моря 		246 м
Місцева влада
Адреса ради 22200, Вінницька обл., Вінницький район, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77
Карта
Кулешів. Карта розташування: Україна
Кулешів
Кулешів
Кулешів. Карта розташування: Вінницька область
Кулешів
Кулешів
Мапа
Мапа

CMNS: Кулешів у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Куле́шів — село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 162 особи.

Географія

[ред. | ред. код]

Через село тече річка Смотруха, ліва притока Росі. Знаходиться на Придніпровській височині в лісостеповій природній зоні, серед ярів з перепадами висоти до 100 метрів. Оточено декількома лісами.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше село згадується у 1651 році при поділі маєтків та землеводінь князя Яреми Вишневецького після його смерті.[1]

У 1731 році побудована з нетесаних та не розпиляних колод дуба перша дерев'яна церква св. Параскеви і призначений священник за сприяння Януша Вишневецького. 1775 року відбулась реконструкція будівлі — за штатним розкладом вона належала до 7-го класу (маленька сільська церква, з мінімальним фінансуванням) та мала 68 десятин церковної землі, куди входив хутір та ліс.[2] Починаючи з 1777 року збереглися записи[3] про народження, шлюб та смерть жителів села. Існують справи щодо побоїв місцевих священників чиновниками[4].

Карта польською мовою, 1790 рік

Згідно витягу протоколів спеціальної податкової комісії у 1789 році дохід села складав 2518 злотих. Сплачений податок державі склав 251 злотий.[5]

Внаслідок Другого поділу Речі Посполитої регіон у 1793 році переходить під контроль Російської імперії.

Село та навколишні населені пункти на поч. XIX ст. належали польському роду Собанські. По церковним документам відмічено, що вони мали різні земельні суперечки щодо розмежування церковної землі[6] або незаконне залучення старости церкви на панщину[7], за що церква понесла фінансові збитки.

При державному обліку жителів у 1816 році з метою подушного оподаткування у селі налічувалось 38 дворів та 208 осіб (106 чоловічої статі та 102 — жіночої). Вказано, що деякі місцеві чоловіки у 1812 році були мобілізовані на війну[8] через вторгнення військ Наполеона I (Бонапарта) в Російську імперію.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Ширмівської волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 315 осіб, налічувалось 56 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок та паровий млин[9].

Аркуш перепису, 1897 рік

Збереглись поіменні аркуші жителів першого перепису населення 1897 року[10]. З них відомо, що в селі проживала малочисельна група євреїв. Також до сільської спільноти відносився Хутір Мельника.[11]

Карта регіону, 1915 рік

Після падіння монархії у Російській імперії з 1917 року село входило до новоствореної держави Українська Народна Республіка. У 1920 році війська Червоної Армії окуповують регіон. 30 грудня 1922 року територія входить до складу СРСР.

У 1923 та 1924 роках радянські служби безпеки арештовували молодих чоловіків села за підозри у антибільшовицьому русі "Гуляй Воля"[12], а через декілька років відправляли у концтабори лише за підозрами у контрреволюційній діяльності.[13]

Під час Другої світової війни село було окуповано фашистськими військами у другій половині липня 1941 року. Червоною армією село було зайняте 31 грудня 1943 року.[14]

Карта бойових дій, 1943 рік

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.[15]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району[16].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 164 особи,[17] із них 98,77 % зазначили рідною мову українську, 1,23 % — російську.[18]

Населення Кулешіва в різні роки
Рік 1989[19] 2001[17]
Кількість осіб 177 164

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[20]:

Мова Відсоток
українська 98,77%
російська 1,23%

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Меморіал
    Меморіал
  • Центральна територія
    Центральна територія
  • Дитячий майданчик
    Дитячий майданчик
  • Дорога до села
    Дорога до села

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Крикун, Микола (2008). Брацлавське воєводство у XVI-XVIII століттях (PDF). Львів: Видавництво УКУ. с. 235.
  2. ↑ Похилевич, Лаврентий (1864). Сказания о населенных местностях Киевской губернии (Російська) . Київ: Типография Киевопечерской лавры. с. 266.
  3. ↑ е-ресурс ЦДІАК. archium.cdiak.archives.gov.ua. Процитовано 16 листопада 2025.
  4. ↑ е-ресурс ЦДІАК. archium.cdiak.archives.gov.ua. Процитовано 16 листопада 2025.
  5. ↑ Крикун, Микола (2012). Воєводства Правобережної України у XVI–XVIII століттях. с. 511. ISBN 978-617-607-240-9.
  6. ↑ е-ресурс ЦДІАК. archium.cdiak.archives.gov.ua. Процитовано 16 листопада 2025.
  7. ↑ е-ресурс ЦДІАК. archium.cdiak.archives.gov.ua. Процитовано 16 листопада 2025.
  8. ↑ Архів:ДАКО/280/2/352 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 16 листопада 2025.
  9. ↑ ВОЛОСТИ И ВАЖНЕЙШИЕ СЕЛЕНИЯ ЕВРОПЕЙСКОЙ РОССИИ. resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2025. Процитовано 17 листопада 2025.
  10. ↑ Alexkrakovsky (31 серпня 2020), Русский: ДАКО 384-4-418. 1897 рік. Ширмівська волость, с. Кулешів, переписна дільниця 14-а, рахункова дільниця 15-а. Частина 3 (PDF), процитовано 17 листопада 2025
  11. ↑ Alexkrakovsky (31 серпня 2020), Русский: ДАКО 384-4-419. 1897 рік. Ширмівська волость, с. Кулешів, переписна дільниця 14-а, рахункова дільниця 15-а. Частина 4 і остання (PDF), процитовано 17 листопада 2025
  12. ↑ Національний банк репресованих. www.reabit.org.ua. Процитовано 17 листопада 2025.
  13. ↑ Національний банк репресованих. www.reabit.org.ua. Процитовано 17 листопада 2025.
  14. ↑ Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 46.
  15. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  16. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  17. ↑ а б Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2019.
  18. ↑ Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2018.
  19. ↑ Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2018.
  20. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]
  • Черемо́шне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.532

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кулешів (Вінницький район)


Вінницька область Це незавершена стаття з географії Вінницької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кулешів_(Вінницький_район)&oldid=46626214