Куничник прямий
Куничник прямий | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Злакові (Poaceae) |
Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
Рід: | Куничник (Calamagrostis) |
Вид: | Куничник прямий (C. stricta)
|
Біноміальна назва | |
Calamagrostis stricta | |
Синоніми | |
Calamagrostis neglecta (Ehrh.) P.Gaertn., B.Mey. & Scherb. |
Куничник прямий, куничник непомітний[1], очеретник багновий, черетниця багнова[2] (Calamagrostis stricta) — вид багаторічних трав'янистих рослин родини тонконогових, поширений у бореальних та арктичних частинах Північної Америки (Гренландія, Канада, пн. США), та Євразії. Етимологія: лат. strictus — «жорсткий»[3].
Багаторічник, який формує щільні або нещільні купини за допомогою гілок кореневищ солом'яного кольору. Потенційно, ці рослини-довгожителі можуть зберігатися у вигляді клонів протягом століть або, можливо, тисячоліть. Стебла до 1 м. Листові пластини 30–60 см у довжину; шириною 1,5–5 мм. Язички 1–3 мм. Суцвіття — волоть 7–20 см завдовжки; 1–3 см в ширину. Волоть рихла. Колоски поодинокі, 3–4 (4,5) мм. Колоскові лусочки вузьколанцетні, відтягнуто загострені, в 1,5 рази довше нижніх квіткових лусочок. Це тетраплоїдний вид (2n = 28, х = 7).
Статеве розмноження насінням; ефективне локальне вегетативне розмноження кореневищами, можливо клонами. Вітрозапильний вид. Плоди не мають спеціального пристосування для розсіювання, але може цілком легко розноситися вітром і водою по землі й птицею на великі відстані.
Північна Америка: Гренландія, Канада, США; Азія: Китай, Японія, Киргизстан, Таджикистан, Монголія, Росія, Туреччина; Європа: Естонія, Литва, Молдова, Україна, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Румунія, Франція.
Населяє болота, драговину і береги озер.
В Україні зростає на болотах, заболочених луках, в лісах, мокрих сугрудках — у Поліссі, Лісостепу і Прикарпатті, зрідка[1].
- ↑ а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 447. (рос.)(укр.)
- ↑ Calamagrostis stricta // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 1 січня 2017.
- The Flora of Svalbard [Архівовано 25 квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 1 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of NW Europe (англ.)
- Euro+Med PlantBase [Архівовано 1 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Pan-arctic flora[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |