Курманівська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Курманівська волость | ||||
| Центр | Курмани | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 9547 (1885) | |||
| Населення | 6796 осіб (1885) | |||
| Густота | 65.2 осіб / км² | |||
Курманівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Роменського повіту Полтавської губернії з центром у селі Курмани.
Станом на 1885 рік складалася з 8 поселень, 6 сільських громад. Населення — 6796 осіб (3372 чоловічої статі та 3424 — жіночої), 983 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 6002 | 5084 |
| Приватної власності | 3216 | 1904 |
| Іншої власності | 329 | 305 |
| Загалом | 9547 | 7293 |
Основні поселення волості:
- Курмани — колишнє власницьке село при річці Сула за 28 верст від повітового міста, 1949 осіб, 291 двір, православна церква, школа, богодільня, 4 постоялих будинки, 20 вітряних млинів, 5 маслобійних заводів, 3 ярмарки на рік.
- Березняки — колишнє власницьке село при річці Сула, 1220 осіб, 155 дворів, постоялий будинок, 12 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
- Костянтинів — колишнє власницьке містечко при річці Сула, 1120 осіб, 161 двір, православна церква, 2 постоялих будинки, 13 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
- Кулішівка — колишнє власницьке село при річці Хустка, 890 осіб, 140 дворів, православна церква, постоялий будинок, 23 вітряних млини, маслобійний завод.
- Малі Будки — колишнє власницьке село при річці Бишкіль, 1212 осіб, 171 двір, православна церква, 2 постоялих будинки, 17 вітряних млини, 2 маслобійних заводи.
Старшинами волості були:
- 1900 року — селянин Тимофій Артемович Сердюк[2];
- 1904—1907 роках — відставний унтер-офіцер Трохим Ігнатович Коваленко[3],[4],[5];
- 1913 року — Степан Петрович Зеленський[6];
- 1915—1916 роках — Микола Миколайович Панасенко[7],[8].
Джерела[ред. | ред. код]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ рос. дореф. Справочная книжка по Полтавской губерніи на 1906. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія, аренд. Д. Н. Подземскимъ. 1906
- ↑ рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1916 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1916
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||
