Кібенок Віктор Миколайович
| Віктор Миколайович Кібенок | |
|---|---|
![]() | |
| Народився | 17 лютого 1963 Іванівка, Іванівський район, Херсонська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 11 травня 1986 (23 роки) Москва, Російська РФСР, СРСР |
| Поховання | Митинський цвинтар |
| Країна | |
| Діяльність | Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пожежник |
| Військове звання | лейтенант і military ranks, special ranks and class rates in Russiad |
| Нагороди | |
Ві́ктор Микола́йович Кібено́к (17 лютого 1963, селище Іванівка — 11 травня 1986, Москва) — один з перших ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року. Лейтенант внутрішньої служби. Герой Радянського Союзу (посмертно).
Народився 17 лютого 1963 року в селищі Іванівка, Іванівського району (нині — Генічеського району) Херсонської області[1].
У 1984 році закінчив Черкаське пожежно-технічне училище МВС СРСР. Служив начальником караулу 6-ї воєнізованої пожежної частини Управління внутрішніх справ Київського облвиконкому по охороні міста Прип'ять. Разом з іншими пожежниками брав участь в гасінні пожежі на ЧАЕС у перші години після вибуху. Отримав велику дозу радіаційного опромінення, був доправлений до 6-ї клінічної лікарні в Москву, де і помер 11 травня 1986 року. Похований на Митинському цвинтарі.
26 квітня 1986 року. приблизно в 1 год. 23 хв. 47 с. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. В результаті вибуху виникло понад 30 осередків пожежі, порушилася обшивка реактора та завалилася частина споруди машинного залу. Перший караул пожежної частини з охорони АЕС під командуванням лейтенанта Володимира Правика прибув до місця катастрофи менше ніж за три хвилини після тривожного сигналу. Вогонь став поширюватися у бік сусіднього третього блоку, загрожуючи дістатися машинної зали, в якій біля кожної турбіни стояли великі ємності з маслом, а також захопити кабельні тунелі, що призвело б до порушення системи управління і захисту всієї станції.
Через п'ять хвилин після першого караулу на допомогу прибув підрозділ СВПЧ-6 на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. У другу розвідку вони пішли удвох з Володимиром Правиком з яким разом навчалися у Черкаському пожежно-технічному училищі МВС СРСР. Найстрашнішим випробуванням у боротьбі з вогнем стало розпечене бітумне перекриття машинної зали. І це був реальний нестерпний біль. Пожежники брали рукавицями шматки графіту, який залишився після вибухів, і скидали його з даху. Ступаючи в розплавлений бітум, затоптували невеликі вогнища. Кипляча маса заливала ноги, і потім шкіра сходила разом з чоботами. Розвідка В. Правика і В. Кібенка стала розвідкою боєм і поклала початок перемозі пожежників над вогнем і атомом[2].


- На честь Кібенка названі Вулиця Кібенка і Героїв Чорнобиля (до яких належить Віктор Кібенок) у місті Черкаси.
- Також вулиця Кібенка у містах Боярка, Вараш, Сквира, Ямпіль, селище Іванівка.
- Погруддя Віктору Кібенку встановлений на місці меморіалу Героям Чорнобиля в рідному для Віктора виші — Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля[3]. В Народному музеї Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля зберігаються особисті речі героя періоду його навчання у виші.
- 26 квітня 1987 року у селищі Іванків на Київщині за рішенням Київської обласної ради встановлено погруддя Герою Радянського Союзу В. Кібенку, яке виготовлене з бронзи, постамент обкладений мармуровими плитами. Архітектор Ю. Д. Підгородецький, скульптор Павло Кальницький[4].
- 23 квітня 2010 року на малій батьківщині В. Кібенка — у селищі Іванівка (Херсонська область) — за ініціативи Іванівської районної ради Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України», райвідділу МНС України та селищної ради встановлена меморіальна дошка з написом: «На цьому місці у будинку проживав учасник ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції Герой Радянського Союзу Кібенок Віктор Миколайович».
Згадується у документальному фільмі «Чорнобиль: Два кольори часу» (Укртелефільм, 1986—1988).
- Герой Радянського Союзу (1986, посмертно).
- 26 квітня 1996 року за виняткову особисту мужність і самовідданість, високий професіоналізм, виявлені під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС нагороджений відзнакою Президента України — зіркою «За мужність» (посмертно).
- ↑ Свідоцтво про народження. coolschool1.at.ua. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 19 листопада 2025.
- ↑ Історія інституту (випускники). coolschool1.at.ua. Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
- ↑ Світлана Єренкова (29 квітня 2006). І полетіли в небо голуби — як вшанування пам'яті загиблих у дні Чорнобильської страшної біди…. coolschool1.at.ua. Науково-освітній портал ДСНС України. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- ↑ Іванків. nin-gen.livejournal.com. 2 жовтня 2015. Архів оригіналу за 10 червня 2017. Процитовано 2 грудня 2025.
- Вулиці Черкас: історичний нарис / П. П. Соса, С. І. Кривенко, В. Б. Страшевич; Черкаський обласний краєзнавчий музей. — Черкаси : (б.в.), 1997. — 138 с.
- Указ Президента України № 297/96 від 26 квітня 1996 року «Про нагородження відзнакою Президента України — зіркою „За мужність“». zakon.rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 2 грудня 2025.
- На Херсонщині відкрита меморіальна дошка герою-чорнобильцю. mns.gov.ua. МНС України. 23 квітня 2010. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 2 грудня 2025.
- Працівники пожежної охорони ЧАЕС органів внутрішніх справ МВС України,які померли від важких хвороб, чесно і самовіддано виконали службовий обов'язок під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: Кибенок Віктор Миколайович. chaes-1986.narod.ru. Громадська організація «Пожежні Чорнобиля». Архів оригіналу за 18 липня 2013. Процитовано 2 грудня 2025.
- Народились 17 лютого
- Народились 1963
- Померли 11 травня
- Померли 1986
- Поховані на Митинському кладовищі
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена «За мужність» (зірка «За мужність»)
- Ліквідатори аварії на ЧАЕС
- Померли від променевої хвороби
- Випускники Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля
- Люди, на честь яких названо вулиці

